Водозабезпеченість міста

Урбоекологія і техноекологія

Якщо водозабірні споруди перетинають водоносний шар на всю товщу, їх називають досконалими; коли вони заглиблюються у водоносний горизонт лише частково і не досягають водотриву – недосконалими.

Шахтні колодязі (криниці) споруджуються переважно для задоволення невеликих потреб водокористувачів. Для більш повного забору підземної води застосовують променеві водозабори – комбінація шахтного колодязя з горизонтальними свердловинами, які закладено у різні боки водоносного шару.

Горизонтальні водозабори поділяють на: траншейні, галерейні (власне галереї та штольні) і кяризи. Вибір типу горизонтального водозабору зумовлюється глибиною залягання підземних вод і характером водокористування. Для постійного водопостачання великих водокористувачів застосовуються водозабірні галереї та штольні, які споруджуються за значної глибини залягання водоносних горизонтів. Траншейні споруди використовуються для порівняно невеликого водопостачання за малої глибини залягання підземних вод. Кяризи – це примітивно влаштовані водозабірні споруди для сільськогосподарського водопостачання і зрошення невеликих земельних ділянок у напівпустельних районах з обмеженим за площею заляганням водоносних горизонтів.

Насосні станції сучасних систем водопостачання обладнують, як правило, насосами з електричним приводом, а також регулювальною, запобіжною і контрольно-вимірювальною апаратурою. Багато насосних станцій має телеуправління і повністю автоматизовані.

Водоочисні споруди обробляють природну воду задля надання їй якостей, що відповідають вимогам користувачів.

Води поверхневих джерел (річок, озер), зазвичай, не придатні для пиття через значну каламутність, колірність і більш високий, ніж це допустимо для питної води, вміст бактерій. Тому до подачі води у господарсько-питний водопровід на водоочисних спорудах її освітлюють (вилучають завислі та колоїдні частки), усувають колірність і знезаражують (звільнюють від хвороботворних бактерій), пом'якшують і т.д. Методи, які застосовуються при водоочищенні, докладно розглядаються в розд. 7. Очищена вода подається до об'єкта по водоводах і постачається по його території водопровідною мережею.

На рис. 4.5 як приклад наведено загальну схему водозабору і водопровідної станції м. Богуслава Київської області продуктивністю 7,5 тис. м3/добу [2].

Водопровідна мережа, яка є сукупністю водопровідних ліній (трубопроводів) для подачі води до місць користування, – це основний елемент системи водопостачання. До ліній водопровідної мережі приєднуються так звані домові відгалуження (труби), по яких вода подається в окремі споруди (будинки). Всередині будинків влаштовуються внутрішні водопровідні мережі, які підводять воду до водозабірних кранів. На відміну від них основна водопровідна мережа, яка прокладається поза споруд, називається зовнішньою.

Загальна схема водопровідної станції м. Богуслава

Рис. 4.5. Загальна схема водопровідної станції м. Богуслава

Для обладнання водопровідної мережі застосовують водопровідні труби. Вибір типу труб залежить від необхідного тиску у водопровідній мережі, характеру ґрунтів, способу прокладання, а також від економічних факторів. У разі підземного прокладання найбільш поширені чавунні, азбоцементні та стальні труби, використовуються також залізобетонні та пластмасові. Глибина закладання труб залежить від рівня промерзання ґрунту, температури води, яка подається по трубах, і режиму роботи (на території України близько 1,5-2 м). Максимальну глибину закладання труб зумовлено необхідністю збереження труб від руйнування внаслідок транспортних навантажень.

Водопровідні мережі обладнуються запірною арматурою – засувами і вентилями для відключення окремих ділянок мережі, водорозбірним устаткуванням, пожежними гідрантами, інколи вуличними водорозбірними колонками. Гідранти і засуви, як правило, встановлюються у спеціальних збірних залізобетонних чи цегляних колодязях, які перекриваються металевими люками, що за необхідності знімаються.

За технічними умовами тиск води у водопровідній мережі населених пунктів має не перевищувати 6 атм. Для подання води в окремі багатоповерхові споруди додатково влаштовують місцеві насосні станції. Водопровідні мережі мають забезпечувати надійне і безперебійне постачання водою користувачів. Цій умові відповідає обладнання кільцевих мереж, які складаються з суміжних замкнутих контурів-кілець (рис. 4.6), розміщення яких залежить від планування міста. За аварії пошкоджену ділянку водопроводу можна відключити (засувами a і б) без припинення подачі води до всіх інших ліній системи.

У розгалужених так званих тупикових водопровідних системах (рис. 4.7) за аварії на будь-якій ділянці (наприклад, у точці х) припиняється подача води в усі ділянки мережі, які знаходяться за пошкодженими, тому розгалужені мережі можуть обладнуватися лише в тих випадках, коли припустимі перерви у водопостачанні. Усі водопровідні мережі, в яких передбачається подача води для гасіння пожеж, як правило, влаштовуються кільцевими.

Схема кільцевої водопровідної мережі

Рис. 4.6. Схема кільцевої водопровідної мережі

Для регулювання тиску і витрати води у водопровідній мережі, створення її запасу і вирівнювання графіка роботи насосних станцій будуються водонапірні башти та резервуари.

Схема розгалуженої (тупикової) водопровідної станції

Рис. 4.7. Схема розгалуженої (тупикової) водопровідної станції

Водонапірна башта складається з бака для води, зазвичай циліндричної форми, і опорної конструкції (ствола). Регулювальна роль водонапірної башти полягає в тому, що під час зменшення водокористування надлишок води, який подається насосною станцією, накопичується у водонапірній башті та витрачається з неї під час підвищеного водопостачання. Висота водонапірної башти (відстань від поверхні землі до низу бака), як правило, не перевищує 25 м, інколи – 30 м; ємкість бака – від кількох десятків кубічних метрів до кількох тисяч. Опорні конструкції виготовляють в основному зі сталі, залізобетону, інколи з цегли, баки – переважно із залізобетону і сталі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Водозабезпеченість міста“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста
  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку