Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Принциповою особливістю системи є те, що вона побудована на нетрадиційних принципах застосування й аналізу вхідної інформації, а саме:

• у вітчизняній практиці використовувався принцип, за яким спочатку створюється модель, а потім під конкретну модель збираються необхідні дані для вирішення прямих і зворотних завдань, що забезпечує уточнення параметрів, настроювання моделі та прогнозні оцінки;

• система MEPAS накопичує різнорідні дані, під них вибирає відповідну модель, оцінює можливі межі її застосування, що забезпечує отримання наближених (з різною вірогідністю) результатів за неповного набору даних.

Це дає змогу використовувати систему MEPAS для підтримання прийняття управлінських рішень у широкому діапазоні практичних завдань, пов'язаних з аваріями на хімічних та ядерних об'єктах з урахуванням неповноти даних за найменших витрат часу і без застосування інших системних моделей.

У системі MEPAS об'єкти, що аналізуються, описуються системою географічних координат, які визначають деяку площину – географічний простір (частину території району, один із районів області чи область у цілому з їхніми внутрішніми і зовнішніми природно-ландшафтними умовами).

MEPAS передбачає кілька підходів до розв'язання рівнянь перенесення речовин-забруднювачів у просторі та часі. Одним із найтиповіших підходів є метод розв'язання системи диференціальних рівнянь у частинних похідних, що за рахунок формалізованих обмежень зводяться до систем звичайних диференціальних рівнянь. Процеси, які аналізуються у MEPAS, змінюються з часом та у просторі (мають динамічний характер). Вони описуються системами диференціальних рівнянь математичної фізики в частинних похідних. Розв'язання цих рівнянь передбачає їх апроксимацію звичайними диференціальними рівняннями відносно похідної по часу. Система з п лінійних диференціальних рівнянь першого порядку визначає повністю свій розв'язок лише у тому разі, коли задані всі її коефіцієнти та визначені п початкових умов. Початкові умови утворюють n-мірний вектор, який повністю описує стан об'єкта в початковий момент часу /(0). Далі має виконуватись умова, що вхідні та збуджувальні впливи відомі з моменту t(0) і надалі.

Отримане векторне диференціальне рівняння є рівнянням стану складного динамічного об'єкта:

де , – вектор стану об'єкта розмірністю п

та його похідна; – змінні стану; A, Z, В – коефіцієнти матриці розмірністю відповідно n×n, n × 1 та n × т;

, – вектори вхідних (управляючих і збуджувальних) впливів на об'єкт.

Вихідні параметри даних щодо поширення концентрацій забруднювачів у межах території об'єкта в такому випадку можуть визначатися функцією вектора стану:

де – вектор вихідних сигналів об'єкта розмірністю r ≤ п; С – матриця коефіцієнтів розмірністю r×n.

Здійснивши деякі математичні розрахунки і перетворення, виконаємо низку нескладних розрахункових процедур, метою яких є знаходження таких параметрів матриці, які б забезпечили заданий розподіл коренів характеристичного поліному отриманої замкненої системи. Інтерпретація знайдених таким чином параметрів рівняння, що визначають розподіл концентрацій речовин- забруднювачів у просторі (підсистемах навколишнього середовища) та часі порівняно з чинними нормативами (значення граничнодопустимих концентрацій, граничнодопустимих викидів та ін.), дає змогу обґрунтовано визначити конкретні природоохоронні заходи й оптимізувати процеси прийняття управлінських рішень.

Система забезпечує можливість визначення значень нев'язок фактичних показників стану об'єктів, що аналізуються, та їх відповідність встановленим нормам:

Подібний підхід використаний у моделях, що застосовуються у вітчизняній практиці. Відмінність між цими моделями полягає в тому, що:

• система MEPAS описує всі підсистеми навколишнього середовища, які об'єднані між собою єдиною понятійною та методологічною базою (на відміну від вітчизняної практики, що склалася в Україні, згідно з якою розрахунки базуються на застосуванні моделей перенесення забруднювачів, як правило, по окремих підсистемах навколишнього середовища);

• у MEPAS за нестачі даних про параметри фізичних процесів використовуються емпіричні рівняння, отримані за матеріалами світового досвіду щодо поширення забруднень для типових схем міграції хімічних і радіоактивних речовин при аваріях.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS
  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА