Гамма-розподіл

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

математичне сподівання , дисперсія

Отже, наведені найуживаніші в прикладній теорії надійності та безпеки закони розподілу випадкових величин дають змогу визначити ймовірності виникнення аварії на ПНО за наявності статистичних даних про аварії на цьому об'єкті у попередні роки або на аналогічних підприємствах.

Випадкова змінна в процесі досліду набуває одного, заздалегідь невідомого значення. Такі випадкові змінні формуються, якщо комплекс умов, що їх породжує, залишається сталим. На практиці під час проведення випробувань зафіксувати всі умови як правило складно. Дослідження відбувається в часі, просторі, за безперервної дії випадкових зовнішніх і внутрішніх чинників. Тому здебільшого на практиці стикаються з випадковими змінними, які у процесі досліду набувають множини наперед невідомих значень. Випадкові величини, які змінюються у процесі досліду, на відміну від звичайних випадкових величин (чисел), називають випадковими функціями.

Позначимо випадкову функцію X(t). Конкретний вигляд, якого набуває випадкова функція в результаті досліду, називають реалізацією випадкової функції. Якщо проведено п незалежних випробувань, у результаті яких отримано п реалізацій випадкової величини , то кожна реалізація є звичайною функцією. Сукупність цих реалізацій утворює випадкову функцію. Випадкові функції часу називають випадковими процесами, тобто випадковий процес – це випадкова функція від незалежної змінної t. Залежно від того, належать можливі значення аргументу t і функції X(t) дискретній множині чисел чи відрізку, розрізняють дискретний або неперервний випадковий процес.

Якщо маємо неперервний випадковий процес, то t і X(t) можуть набувати будь-яких значень на відрізку або на всій осі. Якщо випадковий процес дискретний, то змінна t неперервна, а Х(t) набуває дискретних значень.

Процес називають неперервною випадковою послідовністю, якщо незалежна змінна t може набувати тільки дискретних значень, a X(t) – будь-яких значень на відрізку або на всій осі.

Процес називають дискретною випадковою послідовністю, якщо t і X(t) можуть набувати дискретних значень.

Прикладами дискретних випадкових процесів є зміна з часом кількості автомобілів, які прибули на заправку; кількості пасажирів, які очікують таксі. Реалізації таких процесів є ступінчастими функціями. Час безвідмовної роботи верстата можна розглядати як неперервну випадкову послідовність.

У гідрологічних дослідженнях часто потрібно аналізувати випадкові функції інших аргументів. Так, поверхня води під час вітрового хвилювання у фіксований момент часу є реалізацією випадкової функції координат (широти і довготи), а вектор швидкості турбулентної течії води – випадковою функцією чотирьох аргументів: трьох координат точки простору і часу. Випадкові функції простору називають випадковими полями.

Як зазначалось вище, випадкова величина найповніше описується законом її розподілу Р(х). Аналогічно цьому найповніший опис випадкової функції X(t), представленої її реалізаціями при , можна здійснити, задавши закони розподілу для кожного t. Тоді закон розподілу випадкової функції позначиться .

Найуживанішими характеристиками випадкової функції є математичне сподівання, дисперсія та кореляційна (автокореляційна) функція.

Математичне сподівання випадкової величини визначають за формулою

якщо випадкова величина неперервна і за формулою

якщо випадкова величина дискретна, де – щільність розподілу випадкової величини , – ймовірність того, що випадкова величинанабуде значення .

Якщо розглядати випадкову функцію як сукупність випадкових величин, то дисперсію кожної випадкової величини, наприклад , можна знайти за формулою

якщо випадкова величина неперервна, і за формулою

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гамма-розподіл“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл
  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА