Просідання ґрунтів

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

Карта районування території України за ступенем небезпеки виникнення НС внаслідок активізації екзогенних геологічних процесів наведена на рис. 3.10 (див. кольорову вклейку). Під час її складання використано дані щодо карстових, зсувних, ерозійних процесів, а також процесів підтоплення і просідання.

Найнебезпечнішими ендогенними геологічними процесами в Україні є землетруси, оскільки вони виникають раптово, що значно посилює їх руйнівні наслідки.

Західні, південно-західні та південні області України розташовані на окраїні Середземноморсько-Альпійсько-Трансазійського сейсмогенного поясу планети. За даними Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, до 40 % території країни може бути охоплено безпосереднім впливом небезпечних сейсмічних подій. Згідно із сейсмічним районуванням, майже 120 тис. км2 (близько 20 % території України) знаходиться у сейсмонебезпечній зоні, де силу можливих землетрусів оцінюють від 5 до 8 балів (за 12-бальною шкалою MSK–64). Ця зона охоплює території АР Крим, Вінницької, Одеської, Закарпатської, Херсонської та Хмельницької областей.

Для України становить загрозу можливість реалізації одного із землетрусів у зоні Вранча (Південні Карпати, Румунія). Землетруси в цій зоні відбуваються регулярно. Більшість із них на нашій території здатні зареєструвати лише високочутливі сейсмографи. Проте великі підкорові землетруси сейсмоактивної зони Вранча з магнітудою 6,8-7,6 справді здатні спричинити відчутні сейсмічні коливання ґрунту і споруд практично на усій території України.

Серед природних надзвичайних ситуацій в останні роки найбільше трапляється НС медико-біологічного характеру (отруєння населення, інфекційні захворювання) – близько 45 %. Більшість із них припадає на масове отруєння людей (продуктами харчування, чадним газом), що нерідко супроводжується смертю.

Розподіл надзвичайних ситуацій, спричинених інфекційними хворобами людей, по роках

Рис. 3.11. Розподіл надзвичайних ситуацій, спричинених інфекційними хворобами людей, по роках

Розподіл надзвичайних ситуацій, пов

Рис. 3.12. Розподіл надзвичайних ситуацій, пов'язаних з масовою загибеллю диких тварин, по роках

Аналізом захворюваності на інфекційні хвороби населення України за період 1995–2004 pp. виявлено тенденцію до її зниження на 16,6 %, проте у 2005 р. її рівень знову зріс і значно перевищив аналогічні показники країн Європейського Союзу [2, 5, 6].

В Україні офіційно реєструється 52 нозологічні форми інфекційних хвороб, на них щорічно хворіє від 8 до 10 млн осіб, з яких 15 тис. осіб помирає. Найгірше впливають на стан здоров'я населення грип, гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусні гепатити, гострі кишкові захворювання, туберкульоз, лептоспіроз, ВІЛ/СНІД, інфекції, керовані засобами специфічної профілактики (дифтерія, кір, епідемічний паротит, кашлюк, інфекційний мононуклеоз, малярія). Розподіл НС, спричинених інфекційними хворобами людей, ілюструє рис. 3.11.

Як видно з рисунка у 2005 р. спостерігалось різке збільшення НС, а саме у 2,2 рази порівняно з 2004 р.

Останнім часом в Україні набуло поширення таке явище, як масова загибель диких тварин. Це можна пояснити насамперед екологічними чинниками, оскільки забруднене навколишнє середовище згубно впливає на його основних мешканців – тварин. Тенденцію до зміни кількості НС, спричинених масовою загибеллю диких тварин, ілюструє рис. 3.12. З рисунка видно, що до 2003 р. ситуація була незадовільна (близько 15 НС на рік), у 2003 р. число НС зменшилось у 3,5 раза, а потім знов почало збільшуватись. Це означає, що держава не може стабільно контролювати ситуацію із захворюваністю тваринного світу.

До чинників НС природного характеру належать також пожежі в природних екосистемах. Понад 10,8 млн га території України займають ліси і торфовища. Найбільше лісів (31–32 %) у північному і західному регіонах держави, менше у східному (17 %), південно-західному й південному регіонах (8–10 %). Ліси безпосередньо впливають на водний баланс країни, знижують вплив засух і суховіїв, поглинають різні види атмосферного забруднення, захищають ґрунти від водної та вітрової ерозії, селевих потоків, зсувів, руйнування берегів, інших небезпечних геологічних процесів.

Лісові пожежі виникають як від природних чинників, так і з вини людей внаслідок необережного поводження з вогнем. Основна причина лісових пожеж – недотримання правил пожежної безпеки. Щороку з вини населення стається 96–98 % пожеж. У 2005 р. в лісовому фонді зафіксовано 4,2 тис. випадків горіння лісу, що на 2,3 тис. більше, ніж у 2004 р. Найбільше лісових пожеж було у Харківській та Полтавській областях (відповідно 408 і 387 випадків). Площа лісу, знищеного пожежами, загалом по країні порівняно з 2004 р. збільшилась у 3,9 раза, а заподіяні ними збитки досягли 3,5 млн грн.

У пожежонебезпечний сезон зростає ймовірність виникнення масових польових пожеж і пожеж на торфовищах, тому ефективне функціонування системи спостереження і своєчасне виявлення осередків горіння надзвичайно важливе для зниження ризику цього виду НС.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Просідання ґрунтів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів
  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму

  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА