Карта районування території України за ступенем небезпеки виникнення НС внаслідок активізації екзогенних геологічних процесів наведена на рис. 3.10 (див. кольорову вклейку). Під час її складання використано дані щодо карстових, зсувних, ерозійних процесів, а також процесів підтоплення і просідання.
Найнебезпечнішими ендогенними геологічними процесами в Україні є землетруси, оскільки вони виникають раптово, що значно посилює їх руйнівні наслідки.
Західні, південно-західні та південні області України розташовані на окраїні Середземноморсько-Альпійсько-Трансазійського сейсмогенного поясу планети. За даними Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, до 40 % території країни може бути охоплено безпосереднім впливом небезпечних сейсмічних подій. Згідно із сейсмічним районуванням, майже 120 тис. км2 (близько 20 % території України) знаходиться у сейсмонебезпечній зоні, де силу можливих землетрусів оцінюють від 5 до 8 балів (за 12-бальною шкалою MSK–64). Ця зона охоплює території АР Крим, Вінницької, Одеської, Закарпатської, Херсонської та Хмельницької областей.
Для України становить загрозу можливість реалізації одного із землетрусів у зоні Вранча (Південні Карпати, Румунія). Землетруси в цій зоні відбуваються регулярно. Більшість із них на нашій території здатні зареєструвати лише високочутливі сейсмографи. Проте великі підкорові землетруси сейсмоактивної зони Вранча з магнітудою 6,8-7,6 справді здатні спричинити відчутні сейсмічні коливання ґрунту і споруд практично на усій території України.
Серед природних надзвичайних ситуацій в останні роки найбільше трапляється НС медико-біологічного характеру (отруєння населення, інфекційні захворювання) – близько 45 %. Більшість із них припадає на масове отруєння людей (продуктами харчування, чадним газом), що нерідко супроводжується смертю.
Рис. 3.11. Розподіл надзвичайних ситуацій, спричинених інфекційними хворобами людей, по роках
Рис. 3.12. Розподіл надзвичайних ситуацій, пов'язаних з масовою загибеллю диких тварин, по роках
Аналізом захворюваності на інфекційні хвороби населення України за період 1995–2004 pp. виявлено тенденцію до її зниження на 16,6 %, проте у 2005 р. її рівень знову зріс і значно перевищив аналогічні показники країн Європейського Союзу [2, 5, 6].
В Україні офіційно реєструється 52 нозологічні форми інфекційних хвороб, на них щорічно хворіє від 8 до 10 млн осіб, з яких 15 тис. осіб помирає. Найгірше впливають на стан здоров'я населення грип, гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусні гепатити, гострі кишкові захворювання, туберкульоз, лептоспіроз, ВІЛ/СНІД, інфекції, керовані засобами специфічної профілактики (дифтерія, кір, епідемічний паротит, кашлюк, інфекційний мононуклеоз, малярія). Розподіл НС, спричинених інфекційними хворобами людей, ілюструє рис. 3.11.
Як видно з рисунка у 2005 р. спостерігалось різке збільшення НС, а саме у 2,2 рази порівняно з 2004 р.
Останнім часом в Україні набуло поширення таке явище, як масова загибель диких тварин. Це можна пояснити насамперед екологічними чинниками, оскільки забруднене навколишнє середовище згубно впливає на його основних мешканців – тварин. Тенденцію до зміни кількості НС, спричинених масовою загибеллю диких тварин, ілюструє рис. 3.12. З рисунка видно, що до 2003 р. ситуація була незадовільна (близько 15 НС на рік), у 2003 р. число НС зменшилось у 3,5 раза, а потім знов почало збільшуватись. Це означає, що держава не може стабільно контролювати ситуацію із захворюваністю тваринного світу.
До чинників НС природного характеру належать також пожежі в природних екосистемах. Понад 10,8 млн га території України займають ліси і торфовища. Найбільше лісів (31–32 %) у північному і західному регіонах держави, менше у східному (17 %), південно-західному й південному регіонах (8–10 %). Ліси безпосередньо впливають на водний баланс країни, знижують вплив засух і суховіїв, поглинають різні види атмосферного забруднення, захищають ґрунти від водної та вітрової ерозії, селевих потоків, зсувів, руйнування берегів, інших небезпечних геологічних процесів.
Лісові пожежі виникають як від природних чинників, так і з вини людей внаслідок необережного поводження з вогнем. Основна причина лісових пожеж – недотримання правил пожежної безпеки. Щороку з вини населення стається 96–98 % пожеж. У 2005 р. в лісовому фонді зафіксовано 4,2 тис. випадків горіння лісу, що на 2,3 тис. більше, ніж у 2004 р. Найбільше лісових пожеж було у Харківській та Полтавській областях (відповідно 408 і 387 випадків). Площа лісу, знищеного пожежами, загалом по країні порівняно з 2004 р. збільшилась у 3,9 раза, а заподіяні ними збитки досягли 3,5 млн грн.
У пожежонебезпечний сезон зростає ймовірність виникнення масових польових пожеж і пожеж на торфовищах, тому ефективне функціонування системи спостереження і своєчасне виявлення осередків горіння надзвичайно важливе для зниження ризику цього виду НС.
Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Просідання ґрунтів“ на сторінці 2. Приємного читання.
