Класифікація сучасного тероризму

Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління

• поєднання з надзвичайними ситуаціями техногенного характеру; синергічність – дії технологічного тероризму можуть призвести до послідовності інших негативних наслідків;

• мульти плікативний деструктивний вплив (прямий чи опосередкований) на ті сфери, проти яких безпосередньо вони не були спрямовані.

Сьогодні можна констатувати реальний факт, що сучасний тероризм намагається взяти на озброєння найпередовіші технології і зброю, які можуть спричинити масові ураження населення, завдати значних екологічних чи економічних збитків [1 – 18].

Хімічний тероризм. Новою загрозою безпеці людства, масштаб якої значно перевищує наслідки від застосування найсучаснішої вогнепальної зброї, є хімічний тероризм, що визначається як засіб застосування хімічних агентів терористами для створення загрози життю населення.

Основою уражальної дії хімічних агентів є отруйні речовини (ОР) – хімічні сполуки, здатні проникати разом із повітрям у різні споруди й уражати людей, які знаходяться в них; вони зберігають свою уражальну дію в повітрі, на місцевості, в різних об'єктах протягом доволі тривалого часу. Поширюючись у великих об'ємах повітря й на великих площах, вони уражають усіх людей, які потрапили у сферу їхньої дії без засобів захисту. Пара ОР може поширюватись у напрямку вітру на значні відстані від районів безпосереднього застосування хімічної зброї.

За характером дії на організм людини отруйні речовини поділяють на п'ять груп:

• нервово-паралітичної дії, що викликають ураження центральної нервової системи;

• шкірно-наривної дії – уражують крізь шкірні покриви, а в разі застосування їх у вигляді аерозолів і пари – також і через органи дихання;

• загальноуражальної дії – уражують через органи дихання, викликаючи припинення окисних процесів у тканинах організму;

• задушливої дії – уражують в основному легені;

• психохімічної дії – впливають здебільшого на центральну нервову систему, порушують нормальну психічну діяльність людини.

Нині як ОР застосовують такі хімічні речовини: зарин, зоман, Ρ,-гази, іприт, синильну кислоту, фосген, диметиламід лізергинової кислоти. Припускають, що для несподіваного застосування хімічних агентів терористи використовуватимуть диспергуючі засоби їх розпилення у повітрі, отруєння водойм, сільськогосподарських угідь.

Прийняття Конвенції про заборону хімічної зброї і набуття нею чинності може вирішити завдання запобігання хімічному тероризму лише частково, оскільки основний її зміст спрямований на сферу міждержавних відносин.

Хімічна зброя доволі приваблива для терористичного застосування з таких причин: доступність і можливість цілком легального придбання компонентів хімічної зброї; можливість приховано доставляти хімічні компоненти до місця здійснення теракту; інформаційна відкритість для створення хімічної зброї; висока уражальна здатність, особливо в густонаселених районах.

Ці якості хімічної зброї сприяють росту загрози терористичного акту з її застосуванням. Небезпека зростає з розширенням можливостей терористів отримати у своє розпорядження промислові ОР.

Пр и кладом ефективного застосування хімічної зброї безпосередньо в терористичних цілях може слугувати атака, розпочата бойовиками секти “Аум Синрике” у 1995 р. в токійському метро. Вона показала, що небезпека застосування терористами хімічної та інших видів зброї масового ураження стала реальністю. Нині в терористів розширюються можливості доступу до технологій виробництва хімічної зброї у зв'язку з дією угод про вільну торгівлю, недосконалістю експортного контролю, прискоренням поширення нових хімічних технологій для потреб промисловості, насиченістю мережі Інтернет “хімічними секретами”.

Відносна доступність токсичних речовин, висока уражальна дія навіть досить малих їх кількостей, різноманіття варіантів та об'єктів терористичного впливу, складність організації захисту населення й окремих громадян, проблематичність своєчасного виявлення хімічного нападу, що дає змогу виконавцям теракту заховатись у завчасно підготовлених укриттях і забезпечити власну безпеку, – все це привертає увагу терористів і кримінальних елементів до хімічної зброї.

Наступний розділ:

Біологічний тероризм

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація сучасного тероризму“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Перелік умовних позначень

  • Ризик і сталий розвиток суспільства

  • Ризик і проблеми сталого розвитку

  • Основні принципи аналізу безпеки і ризику

  • Математичне визначення ризику

  • Класифікація ризиків

  • Індивідуальний ризик

  • Соціальний ризик

  • Потенційний територіальний ризик

  • Прийнятний ризик

  • Збиток. Структура повного збитку

  • Основні складові прямого збитку

  • Основні складові опосередкованого збитку

  • Чинники техногенного, природного та екологічного ризику в Україні

  • Чинники техногенної небезпеки і ризику

  • Аварії в системах життєзабезпечення

  • Заходи щодо зниження ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

  • Чинники природної небезпеки і ризику

  • Просідання ґрунтів

  • Заходи щодо зниження ризику природних надзвичайних ситуацій

  • Гідрометеорологонебезпечні території, Затоплення і підтоплення територій

  • Чинники екологічної небезпеки і ризику

  • Зміна клімату

  • Забруднення навколишнього середовища

  • Забруднення вод України

  • Забруднення атмосферного повітря

  • Радіаційне забруднення атмосферного повітря

  • Забруднення ґрунтів

  • Неефективне використання природних ресурсів

  • Ризик для життя і здоров'я населення

  • Інфекційні захворювання населення

  • Теоретико-методологічні основи аналізу та оцінювання ризику

  • Концепції аналізу та оцінювання ризиків

  • Методи аналізу та оцінювання ризиків

  • Моделі аналізу та оцінювання ризиків

  • Формальні засоби побудови моделей оцінювання ризику

  • Експертні методи та системи прийняття рішень

  • Експертні системи

  • Методи теорії нечітких множин і нечіткої логіки

  • Нечітка логіка

  • Стохастичні методи моделювання

  • Нормальний закон розподілу

  • Гамма-розподіл

  • Логіко-ймовірнісні методи дослідження безпеки

  • Марківський процес

  • Пуассонівський процес

  • Метод статистичного моделювання Монте-Карло

  • Методи оцінювання природного ризику

  • Процеси, що лежать в основі збільшення кількості природних катастроф

  • Оцінювання ризиків від землетрусів

  • Застосування ГІС “Екстремум” для пом'якшення наслідків руйнівних землетрусів оперативним прогнозуванням обстановки в зоні реалізації сейсмічної події

  • Методичний підхід для визначення обсягів руйнувань та кількості людських жертв внаслідок землетрусів

  • Оцінювання ризиків від ураганів та сильних вітрів

  • Прогнозування зсувів

  • Оцінювання ризику від лісових пожеж

  • Прогнозування максимального збитку від природних катастроф за допомогою розподілу Парето

  • Лінійний і нелінійний ріст збитків від природних катастроф

  • Розрахунок характерного максимального одиничного збитку

  • Співвідношення характерного максимального і сумарного збитків для розподілу Парето

  • Верхня границя

  • Приклади розрахунків максимальних і сумарних збитків від природних катастроф

  • Методика комплексного оцінювання техногенної і природної небезпеки країни в регіональному вимірі

  • Системний аналіз техногенної та природної небезпеки України

  • Ідентифікація загроз техногенній і природній безпеці України

  • Визначення пріоритетів елементів системи техногенної і природної безпеки

  • Визначення комплексного показника потенційної небезпеки регіонів щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок інтегрального показника небезпеки регіонів України щодо техногенних і природних надзвичайних ситуацій

  • Методи аналізу та оцінювання техногенного ризику

  • Основні поняття теорії надійності та безпеки

  • Показники надійності, безпеки та ризику

  • Обчислення функції надійності складних систем

  • Аналіз безпеки складних систем за допомогою методів “дерево подій” і “дерево відмов”

  • Метод аналітико-статистичного моделювання

  • Байєсівські методи визначення частоти базисних подій

  • Приклад побудови “дерева аналізу надійності людини”

  • Метод якісного оцінювання техногенних ризиків (АВНКВ)

  • Метод аналізу видів відмов і наслідків (АВВН)

  • Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки

  • Методика прогнозування зон токсичного забруднення та наслідків аварій з викидом небезпечних хімічних речовин “ТОКСИ+”

  • Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

  • Оцінювання ризику ураження населення небезпечними хімічними речовинами за аварій на об'єктах підвищеної небезпеки

  • Методика оцінювання безпеки об'єкта на основі методів теорії нечітких множин та нечіткої логіки

  • Алгоритми побудови моделі комплексного оцінювання безпеки об'єкта

  • Методи оцінювання екологічного ризику

  • Оцінювання екзогенних та ендогенних ризиків смертності населення на основі моделі гомперца- мейкема

  • Аналіз ризиків смертності населення для різних вікових груп

  • Аналіз ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення різних вікових груп

  • Динаміка змін ендогенних та екзогенних складових ризику смертності населення України

  • Оцінювання ризику токсичних ефектів

  • Оцінювання ризику, пов'язаного із впливом іонізуючого випромінювання

  • Оцінювання поглиненої людиною дози внаслідок впливу іонізуючого випромінювання

  • Середні дози опромінення щитоподібної залози дітей та підлітків різних областей України

  • Оцінювання радіаційного ризику

  • Оцінювання радіологічних наслідків аварій за допомогою системи COSYMA

  • Аналіз розповсюдження викидів (скидів) токсичних та радіоактивних забруднювачів у природному середовищі за допомогою системи MEPAS

  • Методика оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

  • Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій

  • Розрахунок збитків від руйнування і пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

  • Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції

  • Розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції

  • Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь

  • Розрахунок збитків від втрат тваринництва

  • Проблеми і методи управління ризиками

  • Основні принципи управління ризиками

  • Нормування ризиків

  • Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки

  • Задача мінімізації очікуваного збитку на об'єкті внаслідок проведення комплексу захисних заходів від надзвичайних ситуацій

  • Задача мінімізації ресурсів, необхідних для забезпечення прийнятного рівня ризику

  • Методи вирішення задач оптимальних витрат на управління ризиком надзвичайних ситуацій

  • Механізми розподілу ресурсів у соціально- економічних системах

  • Нормативно-правове регулювання безпеки і ризику

  • Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки

  • Планування заходів безпеки

  • Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об'єктів

  • Страхування відповідальності суб'єктів господарювання за збиток від промислової аварії

  • Основні напрями державної політики з питань управління ризиками

  • Міжнародне співробітництво

  • Терористичні ризики

  • Загальний огляд терористичних загроз

  • Класифікація сучасного тероризму
  • Біологічний тероризм

  • Кібернетичний тероризм

  • Ядерно-радіаційний тероризм – глобальна загроза

  • Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

  • Потенційні джерела загроз ядерного тероризму

  • Виготовлення примітивного ядерного підривного пристрою

  • Диверсії на ядерних об'єктах

  • ПІСЛЯМОВА