Ризик, значення якого більше за граничнодопустиме, вважають абсолютно неприйнятним. Для кожної галузі економіки, небезпечної виробничої діяльності, території, типу техногенного чи природного об'єкта визначають свої нормативи мінімального і граничнодопустимого рівнів ризиків, які мають знаходитись у межах аналогічних загальнонаціональних значень. Наведені види й розміри ризиків сформовані на підставі попередніх досліджень і вивчення міжнародного досвіду.
Масштаби використання концепції прийнятного ризику в законодавстві інших країн більш обмежені, але у всіх промислово розвинених країнах уже розуміють необхідність застосування такого підходу як одного з найефективніших механізмів управління промисловою безпекою.
Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) одним з основних показників безпеки населення є смертність від неприродних причин (травми, самогубства, загибель від пожеж, падінь, отруєнь, убивств тощо). За період 1991–2005 pp. індивідуальний ризик смертності населення України від побутових причин і нещасних випадків становив у середньому 1,7 • 10-4 [5]. Так, ризик смертності у середньому за цей період від ДТП дорівнював 1,8 • 10-4, від випадкових отруєнь – 2,5 • 10-4, від самогубств – 2,5 • 10-4, від випадкових утоплень – 1,03 • 10-4. Ці дані показують, що величина індивідуального ризику смертності у побуті має той же порядок, що й у країнах Західної Європи.
Порівнюючи ризики, пов'язані з промисловою діяльністю, та повсякденні побутові ризики, варто пам'ятати, що збільшення ризиків від побутових причин обумовлене такими видами діяльності, як керування автомобілем у нетверезому стані, розпивання спиртних напоїв тощо. Одні небезпеки приймаються суспільством добровільно (наприклад, їзда на автомобілі), інші – ні. Досить важливо, що питання про сприйняття ризику великою мірою залежить від тих реальних вигод, які дає та чи інша діяльність. Доцільно виділити кілька рівнів, на яких можна оцінити фоновий ризик: світовий, національний (рівень країни), регіональний, об'єктовий.
Під час розробки проектів створення об'єктів, потенційно небезпечних для населення, рівень ризику доцільно порівнювати з мінімальним рівнем фонового ризику на всіх рівнях, оскільки неприпустимо створювати який-небудь об'єкт лише на тій підставі, що рівень ризику в цьому разі нижчий за регіональний, у той час як він значно перевищує національний рівень.
Відповідно до сучасних уявлень, заходи щодо забезпечення безпеки людей плануються, виходячи із припущення про те, що в разі смерті людини економічний збиток становитиме суму, що дорівнює економічному еквіваленту людського життя. Економічний еквівалент збитку в результаті травмування зазвичай беруть таким, що дорівнює 0,1 від економічного еквівалента людського життя.
Перехід розвинених країн до концепції прийнятного ризику – це якісно новий крок у промисловій безпеці, заснований на принципі “передбачити й попередити”. У нашій країні такий підхід потребує перегляду багатьох нормативних документів із безпеки і формування загальнодержавної стратегії в цій сфері. Нормування ризиків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру спрямовується на вдосконалення відносин між суб'єктами господарювання та органами державного нагляду і контролю, функціональне призначення яких – забезпечення цивільного захисту населення і територій.
Значне місце у запобіганні виникненню надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та пом'якшенні їх наслідків, поліпшенні стану техногенної і природної безпеки держави займає оптимальний розподіл обмежених матеріальних і фінансових ресурсів для зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Проблема оптимального розподілу ресурсів для запобігання техногенним і природним надзвичайним ситуаціям спирається на моделювання та прогнозування їх виникнення, розвитку, оцінювання ризиків надзвичайних ситуацій. Розподіл ресурсів серед регіонів має відповідати не тільки чисельності населення на розглядуваних територіях, а й рівню небезпеки для життєдіяльності.
Управлінські рішення щодо зниження впливу небезпечних об'єктів на навколишнє середовище слід приймати на основі вибору оптимальних з економічного погляду стратегій. Як критерій ефективності або цільової функції можна використовувати різні критерії, засновані на величині ризику або його складових.
Механізми регулювання техногенної, природної та екологічної безпеки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормування ризиків“ на сторінці 2. Приємного читання.
