Зібрана інформація систематизується, аналізується, узагальнюється, становить основу складання родинного літопису, упорядкування родинного альбому. Створюється генеалогічна схема роду. З цією метою радимо ознайомитися з відповідними виданнями (Махновець, 1989; Висоцький, 1991; Яковенко, 1993; Цепеляк, 2006). (Див. схему: "Родовід, київських князів, княгині Ольги та Анни Ярославни").
Родинний літопис складається у довільній формі. Спочатку необхідно назвати скільки представників роду (предків і нащадків) охоплюють зібрані дані, з-поміж них прямих предків (по материнській і батьківській лініях), найстарших представників родини, описати їх життєвий шлях (літописи студентів подано у списку рекомендованої літератури).
Очевидно, є підстави стверджувати про позитивну тенденцію відродження родинних династій. Згідно з дослідженнями, простежується наслідування певних родинних професій, зокрема педагогічної (два-чотири покоління), медичної та військової (чотири-сім поколінь).
Наслідування родинної професії має особливе соціокуль-турне значення в умовах становлення в Україні ринкової економіки.
Родинні династії засвідчують нові стратегії мислення та життєдіяльності, новий погляд на світ і самореалізацію особистості. Проте при виборі професії потрібно керуватися покликанням як моральним критерієм.
Варто пам'ятати філософський висновок Григорія Сковороди стосовно неможливості рівності серед громадянства, оскільки така рівність суперечить природі, а кожна людина має природний талант.
З відродженням традицій родинної професії (бізнесу, економічної, військової, медичної, мистецької, педагогічної та ін.) пов'язані тенденції піднесення престижу творчої діяльності. У творчій співпраці поколінь утверджуються честь родинної професії, поняття родинної династії, атмосфера взаємодопомоги, взаємна відповідальність, зміцнюються духовні зв'язки між поколіннями.
Шляхи історії суперечливі. Внук Наполеоне, котрий зазнав поразки в Росії у війні 1812 р., герцог Максиміліан
Ліхтенбергзький і внучка російського імператора (дочка Миколи І) — Марія покохали одне одного.
Рід видатного російського поета Олександра Пушкіна через сім поколінь налічував близько 300 нащадків, проте ніхто з них не наслідував його поетичного таланту. Дружина поета, Наталія Миколаївна, дожила до внуків і правнуків. А в Москві 2007 р. в дні відзначення пам'яті О. Пушкіна вперше зустрілися нащадок Дантеса (дуель з яким призвела до трагічної кончини поета 10 лютого 1937 р.) — і нащадок Пушкіна.
У блокадному Ленінграді 9 серпня 1942 р. звучала знаменита Сьома симфонія видатного російського композитора Дмитра Шостаковича. Тепер його син Максим — диригент знаменитої симфонії батька.
Вітри історії розвіяли по світу багатьох талановитих українських митців, з-поміж них — родина Кричевських. Василь Григорович Кричевський (1872—1952) — відомий український архітектор (за його проектом у стилі українського національного модерну споруджено будинок губернського земства у Полтаві, 1905—1909), живописець, графік, майстер декоративно-ужиткового мистецтва. Його син Василь Васильович Кричевський (1901—1978) — живописець, з 1949 р. перебував у США, дочка якого Катерина — американська художниця, передала Україні картини, малюнки, проекти талановитого дідуся.
Ім'я талановитого художника Федора Григоровича Кри-чевського (1879—1947) було викреслено з історії українського малярства. Тепер твори майстра представлено в експозиції Національного музею (Київ). Приваблює урочистістю, декоративністю, контрастом кольорів його картина "Три віки" (1913, Художній музей. Суми). Тут зображені бабуся-няня (в родині Старицьких), Л. Старицька та її дочка Галина. Картина через єдність трьох поколінь і неперервність життя утверджує гуманістичну ідею материнства.
На особливу увагу заслуговує видання "Мирон Яців. 1929—1996. Життя і творчість" (Л., 2000). Книгу про батька — українського митця Мирона Яціва, з глибокою сердечністю упорядкував син — Роман Яців, кандидат мистецтвознавства. Видання засвідчує наступність духовних традицій, єдність роду Яцівих як цілого, духовну спорідненість предків і нащадків. Альбом-монографія містить світлини родини, друзів, колег, бібліографію публікацій Мирона Яціва та літературу про нього. Реєстр охоплює всі творчі сфери, де він реалізував себе як митець: ліногравюри (тонові, кольорові), літографії, оригінальна графіка, прикладна графіка й ін. Найголовнішу цінність становить здійснений сином ґрунтовний аналіз творчості батька-митця. Простежено підставові властивості душі Мирона Яціва, укорінені в родинному укладі, дороги від дитинства, зв'язок зі справжнім етнічним родоводом, сімейне гуртування (на Миколая, Різдво, Великдень), що згодом естетично окреслилось і трансформувалось в ідеал Родини, самодостатній ідеал Жінки, який втілює чистоту і гармонію, фольклорність і сак-ральність; наголошено на його мрійливій вдачі, що позначилось на романтичному ідеалові, "будучи стійким україно-центристом, митець все ж любив різноликість світу". Його національний ідеал плекався під впливом родинного середовища "цілою системою духовного аристократизму" родини Яцівих—Левицьких. Естетичний ідеал і концепція краси, відчуття кольору (прихильність до стишених тонів, делікатних колірних зіставлень, культивування благородних відтінків, "замішаних" на охрі та "сріблі") засвідчують "психологічну та естетичну близькість з духовними цінностями європейської цивілізації". Загалом чесноти з "християнського кодексу були настановними стосовно всіх форм життєдіяльності Мирона Яціва", визначали творчість художника, ставлення до професії, педагогічну діяльність, обов'язки Батька. Згадана книга — яскравий приклад духовної зрілості та відповідальності сина перед Батьком і Родом.
Засвоєння духовних цінностей у родинному середовищі— це водночас і самопізнання. Особистісне буття постає не лише як наступність життєвих перехідних циклів, а й як усвідомлення цінності людського універсуму, духовності поколінь, їхньої етносоціокультурної детермінації у системі "родина — нація — світ".
Дослідження родоводу — своєрідна діалогічна форма знання, емоційно-чуттєве й інтелектуальне усвідомлення власного "Я" органічною частиною національного і світового культурно-історичного процессу.
Проблемно-пізнавальні завдання
• 1. Поясніть філософське значення "методу".
• 2. Назвіть методи генеалогічних досліджень і розкрийте їх зміст.
• 3. Поясніть значення філософської рефлексії для дослідження родоводу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Педагогічний досвід.“ на сторінці 5. Приємного читання.
