У родині Оксани Дудар зберігся "Евакуаційний лист" (Карта евакуаційна) від 8 березня 1945 р. Згідно з документом, родина Івана Кузика (вісім осіб) була переселена зі с. Горинь (Любіньського р-ну Польського воєводства) до с. Зар-ваниця (Золочівського р-ну Львівської обл.). Дозволялося взяти коня, корову, плуг, збиральну машину, 20 ц продовольчих продуктів.
Цей документ пов'язаний зі складною проблемою розселення українців у Польщі. Поворотним історичним моментом розселення українців у повоєнній Польщі стала відома акція "Вісла" (акція В). Сучасне цивілізоване суспільство не знає таких випадків насильного вигнання частини великого народу з його етнічних земель, крім сталінського свавілля у колишньому СРСР, коли були вигнані зі своїх земель цілі народи — калмики, карачаївці, балкарці, чеченці, інгуші, кримські татари, турки-месхетинці, німці, корейці, греки, курди (Заставний, 1991).
Досвід родознавчих досліджень засвідчує глибоке розуміння учасниками проекту соціальної, культурної, морально-естетичної, духовної сутності традиції Повноліття та важливості її започаткування у власних родинах.
Про це йдеться майже у кожному дослідженні родинних традицій. З-поміж них — курсанти кафедри журналістики колишнього Відділення військової підготовки при Державному університеті "Львівська політехніка" Андрій Лавре-нюк, Олексій Тригуб, Павло Новосьолов, Віталій Іванов, Арташес Маркарян та ін. "Складанням родоводу, — пише Юлія Лівійська, — я завдячую своїм рідним: батькам, бабці Зінаїді Іванівні Завгородній, діду Лівійському Федору Григоровичу, який мешкає в Омську і надіслав дерево роду Лівійських. До Дня Повноліття майбутніх моїх дітей я підготую і передам для них родинний літопис з надією, що вони продовжать досліджувати наш рід". Микола Лєтунов зазначив у літописі: "Я лише започатковую дослідження історії нашого роду. Будуть діти в мене і моєї сестри Наталі — з'являтимуться нові гілки родинного дерева. Наші нащадки на День Повноліття отримають родинний літопис. Сподіваюся, що вони впишуть у нього власні славні сторінки".
Про духовну цінність традиції Повноліття зазначали студенти Львівського державного медичного коледжу на культурологічних читаннях до 225-ї річниці навчального закладу (1996), зокрема Ольга Джура, Наталія Прокопенко, Ольга Лозицька, Руслана Терешко, Руслана Голдій та ін. Віталія Бисага висловила впевненість, що "літопис буде доповнюватися з покоління до покоління. Цим самим збережеться самобутність мого роду. Надіюся започаткувати нову традицію святкування Дня Повноліття своїх дітей, цього дня їм буде вручатися літопис роду, альбом з побажаннями продовжити дослідження історії і традицій родини". "В майбутньому родинний літопис я передам своїм дітям, коли їм виповниться 18 років, — у День Повноліття, щоб вони знали свій рід, шанували і примножували його традиції", — написала Марійка Тимо. "Дуже шкода, — наголошував Володимир Слєсарєв, — що всі близькі та старші члени родини, які могли б розширити інформацію, вже померли. Проте розпочаті дослідження вважаю корисними, оскільки вони — дорогоцінна пам'ять для моїх дітей, особливо враховуючи зміну місця проживання, переїзд з Рівненщини до Галичини, де інші традиції й обряди. Досліджуючи історію своєї родини, я проникся повагою до своїх предків, зрозумів, що я маленька ланка у цьому ланцюжку, але від мене теж залежить міцність його. Найбільшу допомогу в складанні літопису мені надала мама — Слєсарєва Марія Павлівна, якій я щиро вдячний. Я повинен стати гідним своїх предків, і хочу передати це почуття своїм дітям. Родинний літопис буде вручатися дітям і внукам, нащадкам у День їхнього Повноліття".
Про важливість започаткування у родині традиції Дня Повноліття йшлося на культурологічних читаннях у Львівському банківському коледжі (1997). Це стверджували виступами студенти Надія Перун, Олександр Євсеєнко, Мирослава Халак, Оксана Кравецька, Ольга Костецька, Ольга Стефанюк, Руслана Біблій, Олена Орлова й ін. "Цим літописом, — зазначав Олександр Євсеєнко, — я започатковую надзвичайно цікаву і корисну традицію — дослідження історії свого роду. Сподіваюся, що мої діти продовжать цю роботу, оскільки у День Повноліття подарунком для них буде літопис нашого роду".
Проблеми Повноліття і загалом родознавчі дослідження знайшли широку підтримку серед педагогів (доценти Оксана Кушлик, Олена Куцик, викладач Ірина Барна) і студентів третього курсу філологічного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, учасників культурологічних читань (ЗО травня, 2002).
Читання присвячувались 62-й річниці навчального закладу і 10-річчю науково-пошукового проекту "Родовід — духовний діалог поколінь".
Про дослідження родинних традицій розповіли понад 25 студентів, зокрема Лілія Федько, Тетяна Мицак, Галина Луцик, Любов Ханас, Оксана Кикта, Галина Садова, Ольга Гідз, Наталія Крута.
"Мені надзвичайно сподобалася ідея передачі літопису дітям та внукам у День Повноліття, — наголошувала Євгенія Ковалевська, — це має бути справжнє свято. За півтора року повнолітньою стане моя сестра Вікторія. Отож, урочисто передаю естафету своїм наступникам".
"Досліджувати свій родовід надзвичайно цікаво, — зазначала Галина Шкред, — хоча я не перша в своїй родині розпочала цю справу. Складанням генеалогічного дерева займався ще брат мого батька — Іван. І я думаю, що цю традицію продовжать наші нащадки. Адже необхідно дотримуватися заповітів прадідів, дідів, батьків, вивчати народні традиції, звичаї, обряди. Це все виховуватиме пошану до минулого. Кожен повинен знати свою історію, і тільки тоді збережеться наша культура, наша нація".
Особливо проникливо сказала Тетяна Щуровська: "Збираючи інформацію про свій рід, я започатковую нову традицію святкування Дня Повноліття. Цього дня я подарую своїм дітям зібраний мною родовід. На мою думку, знати історію свого роду не лише цікаво, а й корисно, оскільки в минулому зберігається майбутнє роду. І я, Щуровська Тетяна Євгені-ївна, зобов'язуюсь перед усіма живими і предками свого роду зібрати найповнішу і найдостовірнішу інформацію про кожного з членів родини, передати її своїм нащадкам як міцну і непохитну основу їхнього майбутнього. Нехай у кожній родині панує тепла атмосфера, щирі та дружні стосунки, Мир та Злагода".
Програма досліджень "Родовід — духовний діалог поколінь" з 1998 р. започаткована у Севастопольському національному технічному університеті. Тодішній ректор університету — Михайло Лавриненко, професор, академік інженерної Академії України (котрий, на жаль, передчасно пішов з життя), підтримав цю програму як напрям виховання і розвитку гуманітарного мислення молоді засобами національної культури, оскільки майбутня професійна діяльність випускників університету пов'язана переважно з технікою. Студенти здійснюють дослідження родинних традицій у процесі вивчення курсу "Української та зарубіжної культури" (викладач кандидат мистецтвознавства, доцент Тетяна Смір-нова). Примітно, що у дослідженнях беруть участь студенти саме технічного навчального закладу, представники різних національностей Кримського регіону України.
Цікаві творчі здобутки Педагогічного коледжу Львівського національного університету ім. Івана Франка. Безпосередньо у Львівському університеті родознавчі дослідження і читання відбулися у 1992—1994 рр. (факультет журналістики). Родознавчі дослідження і читання у Педагогічному коледжі відбулися 4 жовтня 2005 р. на честь Дня Львівського національного університету ім. Івана Франка, Дня вчителя і 135-ї річниці коледжу. Про дослідження історії, звичаїв і традицій свого роду, суспільне значення Повноліття розповідали Марія Черник, Олеся Гложик, Євгенія Ключник, Оксана Дзюрій, Мирослава Бодаковська, Наталія Готько.
Участь студентів педагогічних закладів освіти (Дрогобич, Львів) у дослідженнях родинних традицій має особливе оп-тимізуюче значення, оскільки засвідчує становлення нової генерації педагогів, орієнтованих на цінності національної та світової культури, цінності роду і сім'ї.
Найурочистішу частину культурологічних читань становить відзначення Господині — дівчини, котра вміє спекти хліб або коровай. Здавна випікати хліб вміли у кожній українській родині.
Проте нині на потоці, де навчаються 80—100 студентів, трапляються лише одна-дві дівчини, яких у родині навчили випікати хліб. З-поміж них Корнелія Карпин (Львівський університет ім. Івана Франка), Марійка Тимо (Львівський медичний коледж) — її хліб був найсмачнішим (рецепт родина не розголошує), Марія Чопань, Олена Тишкевич, Надія Михайлівська (філологічний факультет Дрогобицького державного педагогічного університету), Марія Черник (Педагогічний коледж Львівського національного університету імені Івана Франка).
Аналіз родинної інформації передбачає процедуру філософської рефлексії. Філософська рефлексія виявляється як осмислення граничних основ буття, мислення, людської культури загалом. Усвідомлення практично-духовного досвіду, об'єктивованого у багатоманітних формах життєдіяльності поколінь родини, власне і є рефлексія над сенсом і змістом людського буття, історією роду. В контексті філософської рефлексії культура постає як діалогічна взаємозумовленість опредметнення і розпредметнення.
Рис. 5.1. Схема родоводу київських князів, княгині Ольги та Анни Ярославни
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Педагогічний досвід.“ на сторінці 4. Приємного читання.
