Окремі орнаментальні мотиви (елементи) або їх комплекси мистецтво запозичує з різних галузей: геометрії, флори і фауни; деякі мотиви підказані окресленнями людського тіла чи предметів довкілля. Ймовірно, такі орнаментальні мотиви закономірно виникають у різних країнах. У процесі розвитку торговельних, культурних, мистецьких, освітніх зв'язків між країнами відбуваються певні стильові зміни та взаємовпливи орнаментальних мотивів.
Геометричний орнамент, згідно з принципом від простого до складного, характеризують такі види:
• крапка — її декоративний ефект виявляється при відповідному повторенні (мистецтво Сасанідського Ірану, китайські вироби Танського періоду; античність);
• лінія, або стрічка — горизонтальна лінія, безсумнівно, найдавніший знак горизонту, земної поверхні (доісторичний орнамент; грецькі вази геометричного і класичного стилю);
• зигзаг, або ламана лінія — знак води у Давньому Єгипті; мотив простежується у різних народів, від романської Франції до гончарних виробів неолітичного Китаю;
• шеврони — ламана стрічка з ритмічним повторенням візерунка (романське мистецтво; бербери; Китай періоду Шан);
• в'язь — мотив, характерний переважно для мистецтва ісламу, хоча простежується і в орнаментах інших країн. Проте мотив плетіння трапляється вже у давньосхідному і грецькому мистецтві; в Середні віки в'язь широко використовується в книжковій мініатюрі, на ірландських різних хрестах, подекуди — в романських орнаментах; у добу Відродження в'язь використовувалася на книжкових оправах, порцелянових виробах, до цього мотиву зверталися видатні ренесансні митці — Леонардо да Вінчі (Італія) і Альбрехт Дюрер (Німеччина);
• меандр (назва походить від звивистої річки у Малій Азії) — безперервний візерунок у вигляді лінії з рівномірними вигинами (грецькі вази геометричного стилю; мистецтво Давньої Мексики; японські тканини; українське мистецтво від палеоліту до сучасності та ін.);
• синусоїда — хвиляста лінія; простежується як обрамлення в романському і китайському мистецтві;
• квадрат — водночас символ космосу та землі, знак пекла і підземного світу; як символ землі квадрат протиставляється колу — символу неба; квадрат — радше знак матеріального світу, який вміщує чотири стихії, відповідно до чотирьох сторін світу; проте квадрат характеризує матерію як дещо застигле і протиставлене життю; в орнаменті квадрат передусім обмежує поверхні, заповнені мотивами;
• свастика як елемент орнаменту за смислом протилежна квадрату; вона нагадує колесо, коло, рух, перетворення елементів. У перекладі зі санскриту слово "свастика" означає "процвітання, благодать". У різних культурах свастика — символ родючості, кінці хреста показують на чотири стихії природи: вогонь, блискавку, вітер, дощ; свастика — символ довголіття і процвітання (Японія), а також давній знак "фан", що вказує на чотири сторони світу, пізніше — символ нескінченності буття та безсмертя (Китай); свастика використовується як священний символ буддизму і джайнізму. Найдавнішим вважається зображення фігур у формі свастики на розписній тарелі періоду дошумерської цивілізації (Передня Азія).
• ромб (як і квадрат) використовується для обмеження поверхонь, які декоруються; мотив характерний для численних виробів доісторичного гончарного посуду, китайських бронзових виробів періоду Шан; ромб використовується як символ слави;
• шаховий орнамент (назва — від подібності до шахової дошки) у значенні обмеження поверхонь нагадує квадрат і ромб (тканини з часу Давнього Єгипту до сучасного мистецтва); дослідники мистецтва пов'язують шаховий орнамент (шахматне покривало) з давньою далекосхідною поховальною традицією;
• коло — за найдавнішими уявленнями символізує небо, вічний рух, мир, сонце, надії і щастя; мотив кола використовується як власне орнаментальний елемент (кіпрські гончарні вироби), а також для обмеження декорованої поверхні;
• спіраль — мотив, широко розповсюджений у різних культурах (зокрема егейській і мікенській); лінія, спірально закручена навколо власної вісі, утворює витий (кручений) шнур. У Давньому Китаї коло, спіраль і близькі до них мотиви мають космологічний смисл, вони зображають небо, рух світил, хмари і гори; коло, поділене навпіл спіраллю, — знак "ян-інь", означає єдність чоловічого і жіночого начал;
• дуги, чаші — частини кола, які символізують місяць; півмісяць у Давньому Єгипті — символ процвітання. Місяць у вигляді серпа характерний символ мистецтва ісламу. Серп місяця в індійській поетичній традиції, так само як і в лицарській традиції чаша Грааля, пов'язується із посудиною, в якій зберігається еліксир життя ("сома"); із чаші еліксир проливається на землю і насичує все живе, накопичується у священних рослинах, сік яких може зміцнити і навіть повернути життєву силу людини. Місяць — символ Діви Марії. Місяць набуває світло від Сонця (символ Христа), а Діва Марія набула велич, народивши Христа-Спасителя;
• півколо — мотив, який має дещо вужчу галузь використання; зокрема в архітектурі — це рельєфний орнамент у формі переплетених арок; еліпс поширеніший в орнаменті доби Відродження;
• трикутник — поширений орнаментальний мотив для мозаїчної підлоги і тканин; індійська міфологія вбачає у трикутнику, вершиною вверх — символ чоловічого начала, передусім творчої сили божества; у трикутнику, повернутому вершиною вниз, — жіноче начало; в уявленнях індусів трикутники, накладені один на один, символізують єдність двох начал: творення і породження, це знак любові богів до всього земного і любові земного — до божественного; трикутник символізує гори на кераміці неолітичного Китаю і додинастичного Єгипту; в християнському мистецтві трикутники (фігури із трьох трикутників, трьох кутів) — символ Трійці, існування Бога в трьох іпостасях;
• шестикутник і восьмикутник, як і їх поєднання, широко використовуються в мистецтві ісламу. В Європі шестикутник вважається запозиченим зі Сходу, відома "зірка Давида" в народних віруваннях символізує захист від злих сил; якщо у центр зірки з шістьма променями поміщається крапка, це означає "семикратність" (за біблійними оповідями — сім первородних сил божественного);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анімалістичні орнаментальні мотиви.“ на сторінці 1. Приємного читання.
