Анімалістичні орнаментальні мотиви.

Філософія родознавства

Окремі орнаментальні мотиви (елементи) або їх комплекси мистецтво запозичує з різних галузей: геометрії, флори і фауни; деякі мотиви підказані окресленнями людського тіла чи предметів довкілля. Ймовірно, такі орнаментальні мотиви закономірно виникають у різних країнах. У процесі розвитку торговельних, культурних, мистецьких, освітніх зв'язків між країнами відбуваються певні стильові зміни та взаємовпливи орнаментальних мотивів.

Геометричний орнамент, згідно з принципом від простого до складного, характеризують такі види:

• крапка — її декоративний ефект виявляється при відповідному повторенні (мистецтво Сасанідського Ірану, китайські вироби Танського періоду; античність);

• лінія, або стрічка — горизонтальна лінія, безсумнівно, найдавніший знак горизонту, земної поверхні (доісторичний орнамент; грецькі вази геометричного і класичного стилю);

• зигзаг, або ламана лінія — знак води у Давньому Єгипті; мотив простежується у різних народів, від романської Франції до гончарних виробів неолітичного Китаю;

• шеврони — ламана стрічка з ритмічним повторенням візерунка (романське мистецтво; бербери; Китай періоду Шан);

• в'язь — мотив, характерний переважно для мистецтва ісламу, хоча простежується і в орнаментах інших країн. Проте мотив плетіння трапляється вже у давньосхідному і грецькому мистецтві; в Середні віки в'язь широко використовується в книжковій мініатюрі, на ірландських різних хрестах, подекуди — в романських орнаментах; у добу Відродження в'язь використовувалася на книжкових оправах, порцелянових виробах, до цього мотиву зверталися видатні ренесансні митці — Леонардо да Вінчі (Італія) і Альбрехт Дюрер (Німеччина);

• меандр (назва походить від звивистої річки у Малій Азії) — безперервний візерунок у вигляді лінії з рівномірними вигинами (грецькі вази геометричного стилю; мистецтво Давньої Мексики; японські тканини; українське мистецтво від палеоліту до сучасності та ін.);

• синусоїда — хвиляста лінія; простежується як обрамлення в романському і китайському мистецтві;

• квадрат — водночас символ космосу та землі, знак пекла і підземного світу; як символ землі квадрат протиставляється колу — символу неба; квадрат — радше знак матеріального світу, який вміщує чотири стихії, відповідно до чотирьох сторін світу; проте квадрат характеризує матерію як дещо застигле і протиставлене життю; в орнаменті квадрат передусім обмежує поверхні, заповнені мотивами;

• свастика як елемент орнаменту за смислом протилежна квадрату; вона нагадує колесо, коло, рух, перетворення елементів. У перекладі зі санскриту слово "свастика" означає "процвітання, благодать". У різних культурах свастика — символ родючості, кінці хреста показують на чотири стихії природи: вогонь, блискавку, вітер, дощ; свастика — символ довголіття і процвітання (Японія), а також давній знак "фан", що вказує на чотири сторони світу, пізніше — символ нескінченності буття та безсмертя (Китай); свастика використовується як священний символ буддизму і джайнізму. Найдавнішим вважається зображення фігур у формі свастики на розписній тарелі періоду дошумерської цивілізації (Передня Азія).

• ромб (як і квадрат) використовується для обмеження поверхонь, які декоруються; мотив характерний для численних виробів доісторичного гончарного посуду, китайських бронзових виробів періоду Шан; ромб використовується як символ слави;

• шаховий орнамент (назва — від подібності до шахової дошки) у значенні обмеження поверхонь нагадує квадрат і ромб (тканини з часу Давнього Єгипту до сучасного мистецтва); дослідники мистецтва пов'язують шаховий орнамент (шахматне покривало) з давньою далекосхідною поховальною традицією;

• коло — за найдавнішими уявленнями символізує небо, вічний рух, мир, сонце, надії і щастя; мотив кола використовується як власне орнаментальний елемент (кіпрські гончарні вироби), а також для обмеження декорованої поверхні;

• спіраль — мотив, широко розповсюджений у різних культурах (зокрема егейській і мікенській); лінія, спірально закручена навколо власної вісі, утворює витий (кручений) шнур. У Давньому Китаї коло, спіраль і близькі до них мотиви мають космологічний смисл, вони зображають небо, рух світил, хмари і гори; коло, поділене навпіл спіраллю, — знак "ян-інь", означає єдність чоловічого і жіночого начал;

• дуги, чаші — частини кола, які символізують місяць; півмісяць у Давньому Єгипті — символ процвітання. Місяць у вигляді серпа характерний символ мистецтва ісламу. Серп місяця в індійській поетичній традиції, так само як і в лицарській традиції чаша Грааля, пов'язується із посудиною, в якій зберігається еліксир життя ("сома"); із чаші еліксир проливається на землю і насичує все живе, накопичується у священних рослинах, сік яких може зміцнити і навіть повернути життєву силу людини. Місяць — символ Діви Марії. Місяць набуває світло від Сонця (символ Христа), а Діва Марія набула велич, народивши Христа-Спасителя;

• півколо — мотив, який має дещо вужчу галузь використання; зокрема в архітектурі — це рельєфний орнамент у формі переплетених арок; еліпс поширеніший в орнаменті доби Відродження;

• трикутник — поширений орнаментальний мотив для мозаїчної підлоги і тканин; індійська міфологія вбачає у трикутнику, вершиною вверх — символ чоловічого начала, передусім творчої сили божества; у трикутнику, повернутому вершиною вниз, — жіноче начало; в уявленнях індусів трикутники, накладені один на один, символізують єдність двох начал: творення і породження, це знак любові богів до всього земного і любові земного — до божественного; трикутник символізує гори на кераміці неолітичного Китаю і додинастичного Єгипту; в християнському мистецтві трикутники (фігури із трьох трикутників, трьох кутів) — символ Трійці, існування Бога в трьох іпостасях;

• шестикутник і восьмикутник, як і їх поєднання, широко використовуються в мистецтві ісламу. В Європі шестикутник вважається запозиченим зі Сходу, відома "зірка Давида" в народних віруваннях символізує захист від злих сил; якщо у центр зірки з шістьма променями поміщається крапка, це означає "семикратність" (за біблійними оповідями — сім первородних сил божественного);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анімалістичні орнаментальні мотиви.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова. Актуальний досвід національного виховання

  • Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти

  • Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ

  • Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях.

  • Соціальний смисл зображень "чаклуна" у давньому мистецтві: Кам'яна Могила (Україна), печера "Трьох братів" (Франція).

  • Давнє світосприйняття наших предків і вимір плинності часу.

  • Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні.

  • Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.

  • Соціум як культуротворчість

  • Історичні складники української культури.

  • Взаємозв'язок індоєвропейської та праслов'янської культурної спільності.

  • Походження української сім'ї (М. Грушевський).

  • Тавро руси.

  • Християнство у розвитку Київської Русі.

  • Соціокультурний зміст термінів "аванкулат", "аталичество", "кормильство"

  • Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський).

  • Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.

  • Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Перша літописна згадка назви "Україна".

  • Відмінність гуманітарного та природничого підходів до вивчення етнічних явищ.

  • Поняття "етноцентризм".

  • Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання.

  • Функції духовних цінностей.

  • Поняття "толерантність", "культура спілкування", "національна відповідальність", їх значення в умовах глобалізації свідомості українського суспільства.

  • Український національний характер у контексті філософського і фольклорно-етнографічного аналізу.

  • Народна педагогіка

  • Поняття "пестування".

  • Прикмети, погода та господарська діяльність.

  • Загадки.

  • Відмінності між казкою, легендою і новелою.

  • Обмеженість міфологічної та міграційної теорій казки (М. Грушевський, В.Пропп).

  • Ознаки спільності казки

  • Народне мистецтво

  • Анімалістичні орнаментальні мотиви.
  • Відмінність між орнаментальністю та декоративністю.

  • Народна картина "Козак Мамай".

  • Витоки української вишивки

  • Мартинівський скарб

  • Символіка орнаментації та кольорів писанки.

  • Ґенеза української народної іграшки й особливості їі розвитку за етнографічними регіонами.

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ

  • Символіка давніх аграрно-магічних дій з "живою водою".

  • Уявлення про Рода і рожаниць, їх значення у річному обрядовому циклі.

  • Композиція Збруцького ідола (Б. Рибаков).

  • Традиції величання (О. Потебня, М. Грушевський).

  • Вертепна вистава.

  • Символіка обрядовості Великодня.

  • Ритуальні вогнища у період весняного рівнодення і літнього сонцестояння.

  • Весілля

  • Ідея родючості та весільна обрядовість.

  • Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".

  • Народини

  • Магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів, післяпологової обрядовости.

  • Передумови народження здорової дитини.

  • Законодавчі засади зниження куріння у країнах Європи й Україні.

  • Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".

  • "Сімейний кодекс України" про обов'язки і відповідальність батьків за виховання дітей.

  • Поховання

  • Культ смерті в ацтеків і майя.

  • Еволюція праслов'янської поховальної обрядовості.

  • Тризна у давніх слов'ян

  • "Добрий пастир" - провідний мотив ранньохристиянського мистецтва.

  • Плач Ярославни ("Слово о полку Ігоревім").

  • Філософські, психологічні, морально-етичні аспекти смерті та безсмертя.

  • Розділ 4. ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА РОДОВОЇ ПАМ'ЯТІ

  • Імена як духовні форми культури (П. Флоренський).

  • Франко про значення історичних матеріалів з ономастики.

  • Традиції ім'янаречення в Україні.

  • Джерела творення українських прізвищ.

  • Соціалізація поколінь. Повноліття

  • Цінності демократії, свободи, культури, мистецтва та соціалізація особистості.

  • Форми соціалізації поколінь, звичаї й обряди повноліття в українській культурі.

  • Форми соціалізації поколінь і традиції повноліття в японській культурі.

  • Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").

  • Розділ 5. РОДОВІД ЯК ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ЗНАННЯ

  • Філософський і моральний сенс генеалогії (П. Флоренський).

  • Педагогічно-виховне значення генеалогії (В. Вернадський, П. Флоренський).

  • Груповий портрет родини Святослава (Ізборник Святослава 1073).

  • Герби українських земель.

  • Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.

  • Історичні традиції державної символіки незалежної України.

  • Методи дослідження Родоводу

  • Методи генеалогічних досліджень: історичний, біографічний, інформаційний, бесіда, опитування старших поколінь родини, аналіз зібраних даних.

  • Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб'єкт-суб'єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

  • Педагогічний досвід.

  • Використана література