Передумови народження здорової дитини.

Філософія родознавства

Необхідними передумовами народження здорової дитини є здоровий спосіб життя батьків, передусім вагітної жінки, а головне — психологічно-позитивне очікування поповнення сім'ї.

Сучасна складна соціально-економічна ситуація в Україні викликає тривогу щодо медико-біологічних аспектів здоров'я населення. Значну загрозу для здоров'я дитини, отже, — і майбутнього нації, становить некритичне ставлення молоді до вживання наркотиків, алкоголю.

Наголосимо, що сімейні трудові традиції українського народу стверджували тверезий спосіб життя.

За давнім повір'ям, коли хрестять дитину, треба дивитися, щоб їй у рот не потрапила вода — інакше дитина стане п'яницею (Войтович, 2005, с. 114).

У "Поученні" окремою настановою нащадкам Володимир Мономах наголошував: "Лжі бережися, і п'янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло..." (Літопис руський, 1989).

За історичними джерелами, горілка потрапила на Русь у XVI ст. з Європи: за однією версією — з Генуї, за іншою — з Німеччини. Тоді на Русі горілку використовували лише як лікувальний засіб. Однак уже за часів царювання Івана Грозного почали діяти шинок, кабак, корчма. Етнографи вважають, що історія корчми — це історія понімечення, потатарення, а не розвиток слов'янського життя на слов'янському ґрунті (І. Прижов).

Ігумен Білозерського монастиря Кирило у настановах князю Андрієві Дмитровичу (синові Дмитра Донського) писав, щоб у його вотчині не було корчми, оскільки це велика "пагуба душам". Проти поширення алкогольних напоїв виступали князі Іван Калита і Василь III. Останній, взявши Новгород, втопив кабатчиків у Волзі. У Новгороді внаслідок бунту 27 січня 1547 р. були знищені всі корчми. Борис Годунов 1598 р. заборонив приватним особам продавати горілку. Суворими були покарання для тих, хто продавав горілку. За описом М. Карамзіна, у Москві на Красній площі 1634 р. відбулося покарання дев'яти торговців горілки і тютюну (з-поміж них — жінка). Кожен отримав 20 ударів батогом (просмоленим, зі шматком свинцю на кінці), жінка — 16 ударів; їх зв'язали і провели вулицями зі склянками зілля на шиї; потім відпустили з наказом, щоб більше не творили злочину, бо будуть "сидіти на рожні" (гострих кілках).

Уклад родинного життя на теренах Росії у XVI — середині XIX ст. переважно регламентував звід правил: "Книга, названа Домостроєм, яка вміщує корисні свідчення, поучення і настанови усякому християнинові — і чоловікові, і дружині, і дітям, і слугам, і служницям". Головними настановами "Домострой" орієнтував дотримуватися всіх християнських законів, жити з чистою совістю, "по правді". Окремі настанови застерігали від пияцтва. Передусім, жінкам заборонялося пити вино, мед, пиво; дружині дозволялося вживати лише "безхмільну брагу і квас, дома і в людях". Пропагувалися віра у добро, співчуття і милосердя (Пилипів, 1991).

Негативний вплив на здоров'я дитини куріння, вживання алкоголю, наркотиків батьками, передусім вагітною жінкою.

Захисні можливості організму суттєво знижують не лише спиртні напої, а й вживання наркотиків, тютюну.

Куріння часто спричиняє хронічний бронхіт, ішемічну хворобу серця (стенокардію), інфаркт міокарда, хвороби шлунку і рак легень. Алкоголізм і наркоманія належать до тяжких захворювань, які насамперед уражують головний мозок. Чоловіки і жінки, котрі зловживають спиртним, сигаретами, наркотиками, ведуть невпорядковане статеве життя, ставлять під загрозу не лише своє життя, а й життя власних дітей.

Злочином можна вважати куріння вагітної жінки. Материнська сигарета, не кажучи вже про наркотики й алкоголь, негативно впливає на дитину ще до її народження. У жінок, котрі курять, найчастіше буває викидень, як і передчасні пологи, діти народжуються ослабленими, мають малу вагу, погану опірність хворобам. За висновками медиків СІНА, якщо всі вагітні жінки кинуть курити, смертність дітей знизиться на 10%. Ризик мертвонародженої дитини у перші дні життя зростає пропорційно кількості сигарет, які вживає мати: майже 20 % для дітей, коли їхні матері викурюють 20 сигарет упродовж дня.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Передумови народження здорової дитини.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова. Актуальний досвід національного виховання

  • Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти

  • Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ

  • Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях.

  • Соціальний смисл зображень "чаклуна" у давньому мистецтві: Кам'яна Могила (Україна), печера "Трьох братів" (Франція).

  • Давнє світосприйняття наших предків і вимір плинності часу.

  • Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні.

  • Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.

  • Соціум як культуротворчість

  • Історичні складники української культури.

  • Взаємозв'язок індоєвропейської та праслов'янської культурної спільності.

  • Походження української сім'ї (М. Грушевський).

  • Тавро руси.

  • Християнство у розвитку Київської Русі.

  • Соціокультурний зміст термінів "аванкулат", "аталичество", "кормильство"

  • Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський).

  • Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.

  • Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Перша літописна згадка назви "Україна".

  • Відмінність гуманітарного та природничого підходів до вивчення етнічних явищ.

  • Поняття "етноцентризм".

  • Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання.

  • Функції духовних цінностей.

  • Поняття "толерантність", "культура спілкування", "національна відповідальність", їх значення в умовах глобалізації свідомості українського суспільства.

  • Український національний характер у контексті філософського і фольклорно-етнографічного аналізу.

  • Народна педагогіка

  • Поняття "пестування".

  • Прикмети, погода та господарська діяльність.

  • Загадки.

  • Відмінності між казкою, легендою і новелою.

  • Обмеженість міфологічної та міграційної теорій казки (М. Грушевський, В.Пропп).

  • Ознаки спільності казки

  • Народне мистецтво

  • Анімалістичні орнаментальні мотиви.

  • Відмінність між орнаментальністю та декоративністю.

  • Народна картина "Козак Мамай".

  • Витоки української вишивки

  • Мартинівський скарб

  • Символіка орнаментації та кольорів писанки.

  • Ґенеза української народної іграшки й особливості їі розвитку за етнографічними регіонами.

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ

  • Символіка давніх аграрно-магічних дій з "живою водою".

  • Уявлення про Рода і рожаниць, їх значення у річному обрядовому циклі.

  • Композиція Збруцького ідола (Б. Рибаков).

  • Традиції величання (О. Потебня, М. Грушевський).

  • Вертепна вистава.

  • Символіка обрядовості Великодня.

  • Ритуальні вогнища у період весняного рівнодення і літнього сонцестояння.

  • Весілля

  • Ідея родючості та весільна обрядовість.

  • Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".

  • Народини

  • Магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів, післяпологової обрядовости.

  • Передумови народження здорової дитини.
  • Законодавчі засади зниження куріння у країнах Європи й Україні.

  • Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".

  • "Сімейний кодекс України" про обов'язки і відповідальність батьків за виховання дітей.

  • Поховання

  • Культ смерті в ацтеків і майя.

  • Еволюція праслов'янської поховальної обрядовості.

  • Тризна у давніх слов'ян

  • "Добрий пастир" - провідний мотив ранньохристиянського мистецтва.

  • Плач Ярославни ("Слово о полку Ігоревім").

  • Філософські, психологічні, морально-етичні аспекти смерті та безсмертя.

  • Розділ 4. ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА РОДОВОЇ ПАМ'ЯТІ

  • Імена як духовні форми культури (П. Флоренський).

  • Франко про значення історичних матеріалів з ономастики.

  • Традиції ім'янаречення в Україні.

  • Джерела творення українських прізвищ.

  • Соціалізація поколінь. Повноліття

  • Цінності демократії, свободи, культури, мистецтва та соціалізація особистості.

  • Форми соціалізації поколінь, звичаї й обряди повноліття в українській культурі.

  • Форми соціалізації поколінь і традиції повноліття в японській культурі.

  • Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").

  • Розділ 5. РОДОВІД ЯК ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ЗНАННЯ

  • Філософський і моральний сенс генеалогії (П. Флоренський).

  • Педагогічно-виховне значення генеалогії (В. Вернадський, П. Флоренський).

  • Груповий портрет родини Святослава (Ізборник Святослава 1073).

  • Герби українських земель.

  • Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.

  • Історичні традиції державної символіки незалежної України.

  • Методи дослідження Родоводу

  • Методи генеалогічних досліджень: історичний, біографічний, інформаційний, бесіда, опитування старших поколінь родини, аналіз зібраних даних.

  • Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб'єкт-суб'єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

  • Педагогічний досвід.

  • Використана література