Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.

Філософія родознавства

У структурованому соціумі вбачаються, принаймні, дві абстрактно можливі стратегії життєвої поведінки людини: перманентна соціальна міграція за стратами соціуму і стратифікаційна стабільність, принципова відмова від соціальних пересувань. Проте за наявності обох стратегій найнеоб-хіднішою для людини є особливо унікальна локалізація у світі — це "локус Домівки", трактований як "локус в-домі буттям" (Попов, 1997, с. 76).

Дім як духовне осердя української культури.

Одним із центральних понять національної культури Б. Попов визначає поняття "Дому", а найголовнішу сутність українського менталітету пов'язує зі словами: Мати, Дім, рідна земля, совість, серце, добро, правда. Будувати дім необхідно на засадах національних цінностей, звичаїв. Наука ще повинна чіткіше, ґрунтовніше дослідити, що таке український дім. На думку вчених, це "елемент, цеглина національного життя; український дім має бути багатодітним, багатопоколінним. Нинішній український дім з двох поколінь, з однією дитиною у батьків, дім без дідуся і бабусі – не наша традиція. Самовизначення у дітях — успадкована з давніх-давен чудова риса нашого народу. Народові властиві "потужні сили самоорганізації. Народний саморух спрямований на життєзабезпечення. Буття народу, низка поколінь, яка торжествує над часом і простує із вічності у вічність, — ось найвища цінність народного світогляду. Таксоном народної організації життя є етнос... Буттєва спільнота і Домівка живуть за законами і нормами етпоетики, соціум і, зокрема, суспільство — за законами держави і світової співдружності". Натомість "за сучасної доби, коли відбулася і триває міксерізація (змішування) народів та маргіналізація (опроміжнення) носіїв культури, надто важливим є поняття якості національної культури, структури національного менталітету"..., "національний менталітет складається з трьох елементів: національний дім, духовна культура народу, історична доля народу. Будучи структурними елементами менталітету, зазначені цінності є водночас певними рівнями осягнення індивідом культурного космосу рідного народу" (Попов, 1997, с. 21—27, 31).

Відповідні міркування, безумовно, заслуговують на увагу, зокрема з огляду на комплекс складних проблем (економічних, демографічних, культурних, освітніх тощо), які торкнулися сучасної української родини. Адже історично багатодітність — традиційна етико-моральна цінність української родини. Це засвідчують українські народні прислів'я: "Один син — не син, два сини — швейна, три сини — ось тільки син". "У нього дочок сім — то й щастя всім".

Стан родини з одним чи двома дітьми влучно характеризує народний вислів: "У нашого Роду обрості мало, щось він не розростається".

Натомість розуміння Дому як одного з центральних понять української культури відкриває нові можливості національного виховання, загалом оптимізує український соціум, у тому числі родинний.

Проблемно-пізнавальні завдання

• 1. Які різновиди життя властиві соціуму?

• 2. Назвіть чинники культурності українського народу (за Д. Антоновичем ).

• 3. Які історичні складники української культури виділяють наукові джерела?

• 4. Як виявляється взаємозв'язок індоєвропейської та праслов'янської культурної спільності?

• 5. Яке значення має термін "східнослов'янський" (за М. Гру шевським)?

• 6. Як М. Грушевський трактує походження української сім'ї?

• 7. З яким історичним періодом пов'язані початий державної організації слов'ян?

• 8. Хто такі "тавро-руси"?

• 9. Проаналізуйте значення християнства для розвитку Київської Русі.

• 10. Що символізує спорудження у Києві собору св. Софії (XI ст.) ?

• 11. Поясніть значення термінів "аванкулат", "атали-чество", "кормильство".

• 12. Яке значення надавав українській християнській родині митрополит Андрей Шептицький?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова. Актуальний досвід національного виховання

  • Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти

  • Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ

  • Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях.

  • Соціальний смисл зображень "чаклуна" у давньому мистецтві: Кам'яна Могила (Україна), печера "Трьох братів" (Франція).

  • Давнє світосприйняття наших предків і вимір плинності часу.

  • Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні.

  • Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.

  • Соціум як культуротворчість

  • Історичні складники української культури.

  • Взаємозв'язок індоєвропейської та праслов'янської культурної спільності.

  • Походження української сім'ї (М. Грушевський).

  • Тавро руси.

  • Християнство у розвитку Київської Русі.

  • Соціокультурний зміст термінів "аванкулат", "аталичество", "кормильство"

  • Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський).

  • Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.
  • Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Перша літописна згадка назви "Україна".

  • Відмінність гуманітарного та природничого підходів до вивчення етнічних явищ.

  • Поняття "етноцентризм".

  • Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання.

  • Функції духовних цінностей.

  • Поняття "толерантність", "культура спілкування", "національна відповідальність", їх значення в умовах глобалізації свідомості українського суспільства.

  • Український національний характер у контексті філософського і фольклорно-етнографічного аналізу.

  • Народна педагогіка

  • Поняття "пестування".

  • Прикмети, погода та господарська діяльність.

  • Загадки.

  • Відмінності між казкою, легендою і новелою.

  • Обмеженість міфологічної та міграційної теорій казки (М. Грушевський, В.Пропп).

  • Ознаки спільності казки

  • Народне мистецтво

  • Анімалістичні орнаментальні мотиви.

  • Відмінність між орнаментальністю та декоративністю.

  • Народна картина "Козак Мамай".

  • Витоки української вишивки

  • Мартинівський скарб

  • Символіка орнаментації та кольорів писанки.

  • Ґенеза української народної іграшки й особливості їі розвитку за етнографічними регіонами.

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ

  • Символіка давніх аграрно-магічних дій з "живою водою".

  • Уявлення про Рода і рожаниць, їх значення у річному обрядовому циклі.

  • Композиція Збруцького ідола (Б. Рибаков).

  • Традиції величання (О. Потебня, М. Грушевський).

  • Вертепна вистава.

  • Символіка обрядовості Великодня.

  • Ритуальні вогнища у період весняного рівнодення і літнього сонцестояння.

  • Весілля

  • Ідея родючості та весільна обрядовість.

  • Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".

  • Народини

  • Магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів, післяпологової обрядовости.

  • Передумови народження здорової дитини.

  • Законодавчі засади зниження куріння у країнах Європи й Україні.

  • Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".

  • "Сімейний кодекс України" про обов'язки і відповідальність батьків за виховання дітей.

  • Поховання

  • Культ смерті в ацтеків і майя.

  • Еволюція праслов'янської поховальної обрядовості.

  • Тризна у давніх слов'ян

  • "Добрий пастир" - провідний мотив ранньохристиянського мистецтва.

  • Плач Ярославни ("Слово о полку Ігоревім").

  • Філософські, психологічні, морально-етичні аспекти смерті та безсмертя.

  • Розділ 4. ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА РОДОВОЇ ПАМ'ЯТІ

  • Імена як духовні форми культури (П. Флоренський).

  • Франко про значення історичних матеріалів з ономастики.

  • Традиції ім'янаречення в Україні.

  • Джерела творення українських прізвищ.

  • Соціалізація поколінь. Повноліття

  • Цінності демократії, свободи, культури, мистецтва та соціалізація особистості.

  • Форми соціалізації поколінь, звичаї й обряди повноліття в українській культурі.

  • Форми соціалізації поколінь і традиції повноліття в японській культурі.

  • Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").

  • Розділ 5. РОДОВІД ЯК ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ЗНАННЯ

  • Філософський і моральний сенс генеалогії (П. Флоренський).

  • Педагогічно-виховне значення генеалогії (В. Вернадський, П. Флоренський).

  • Груповий портрет родини Святослава (Ізборник Святослава 1073).

  • Герби українських земель.

  • Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.

  • Історичні традиції державної символіки незалежної України.

  • Методи дослідження Родоводу

  • Методи генеалогічних досліджень: історичний, біографічний, інформаційний, бесіда, опитування старших поколінь родини, аналіз зібраних даних.

  • Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб'єкт-суб'єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

  • Педагогічний досвід.

  • Використана література