Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.

Філософія родознавства

Найчастіше родовідне дерево зображали у вигляді лавра, дуба, пальми, куща винограду чи троянди, які цінували передусім за довговічність, красу крони і деревини, плоди і квіти. Символічно всі ці ознаки переносились на представників роду.

Родовідне дерево у вигляді розлогої троянди виконав Г. Левицький. Він оформив тезу диспуту "Філософія Ари-стотелева у трактуванні перипатетиків". Диспут відбувся 17 березня 1745 р. у день народження покровителя і мецената Києво-Могилянської академії Олексія Розумовського (1709—1771). Присвята диспуту Олексієві Розумовському зумовлювалась тим, що саксонський курфюрст Карл VII присвоїв йому титул рейсграфа Священної Римської імперії, а імператриця Єлизавета Петрівна, з якою О. Розумовський таємно вінчався 1742 р., — титул графа Російської імперії.

Гравюра "Родовий опис Його високо Рейсх Графського сіятельства Олексія Григоровича Розумовського" виконана у стилі бароко. Вона належить до найвизначніших творів

Г. Левицького, рідкісного в українській графіці жанру генеалогічного дерева, пов'язаного з розвитком геральдики й академічної тези.

Одночасно з Олексієм Розумовським графський титул отримав його брат Кирило (це був останній гетьман Лівобережної України). Брати Олексій і Кирило Розумовські походили з українського дворянського роду, сім'ї городового козака Г.Розума (хутір Лемеші, тепер село Чернігівської обл.) (Степовик, 1991).

Наголосимо, що славетні освітні традиції Києво-Могилянської академії започаткувала заможна киянка, дружина мо-зирського маршалка Галшка Гулевичівна. Вона 1615 р. пожертвувала велику садибу з будівлями для православного монастиря та навчального закладу (Братської школи) — Київському Богоявленському Братству, покликаному захищати православ'я від утисків католицизму й уніатства.

В 1992 р. відроджено університет "Києво-Могилянська академія" (тепер — Національний). На фасаді старого навчального корпусу встановлено пам'ятні знаки — на честь Галшки Гулевичівни, Петра Могили, Григорія Сковороди й ін.

Привертає увагу думка М.Бердяєва, який розглядав внутрішній зв'язок із предками, батьківщиною, з усім священним як процес творчий, обернений до "прийдешнього, до розв'язання, до здійснення, до створення нового світу, нового життя, до поєднання цього нового світу із старим минулим світом" (Бердяєв, 1990).

На духовне становлення особистості суттєво впливає родина. Відомий діяч української культури, історик, фольклорист, письменник Михайло Драгоманов(1841—1895) згадував, що на його зацікавлення історією вплинув батько, який мав глибокі інтереси до історичних досліджень. Навчаючись у гадяцькому повітовому училищі (переважно міщанському), Михайло прочитав багато історичних книг, у тому числі двічі — "Історію держави Російської" М. Карамзіна. З часу навчання у гімназії М. Драгоманов згадував К. Полевича (латиніста) й О. Строніна (історика) не для того лише, що був особисто вдячний їм більше, ніж будь-кому іншому (окрім батька — Петра Драгоманова, 1802—1866), а тому, що ці люди, "кожний по-своєму прислужились до морального виховання цілого ряду поколінь у Полтавщині, а через те й цілій нашій країні". Історик О. Стронін заохочував вивчати західноєвропейські мови, наголошував на важливості ґрунтовної філософсько-політичної освіченості. Під впливом вчителя М. Драгоманов штудіював праці французьких і німецьких істориків, перекладав німецькою мовою Ф. Шіллера. Так працювали і його товариші, яким тоді було по 16—18 років (Драгоманов, 1991).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова. Актуальний досвід національного виховання

  • Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти

  • Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ

  • Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях.

  • Соціальний смисл зображень "чаклуна" у давньому мистецтві: Кам'яна Могила (Україна), печера "Трьох братів" (Франція).

  • Давнє світосприйняття наших предків і вимір плинності часу.

  • Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні.

  • Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.

  • Соціум як культуротворчість

  • Історичні складники української культури.

  • Взаємозв'язок індоєвропейської та праслов'янської культурної спільності.

  • Походження української сім'ї (М. Грушевський).

  • Тавро руси.

  • Християнство у розвитку Київської Русі.

  • Соціокультурний зміст термінів "аванкулат", "аталичество", "кормильство"

  • Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський).

  • Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.

  • Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Перша літописна згадка назви "Україна".

  • Відмінність гуманітарного та природничого підходів до вивчення етнічних явищ.

  • Поняття "етноцентризм".

  • Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання.

  • Функції духовних цінностей.

  • Поняття "толерантність", "культура спілкування", "національна відповідальність", їх значення в умовах глобалізації свідомості українського суспільства.

  • Український національний характер у контексті філософського і фольклорно-етнографічного аналізу.

  • Народна педагогіка

  • Поняття "пестування".

  • Прикмети, погода та господарська діяльність.

  • Загадки.

  • Відмінності між казкою, легендою і новелою.

  • Обмеженість міфологічної та міграційної теорій казки (М. Грушевський, В.Пропп).

  • Ознаки спільності казки

  • Народне мистецтво

  • Анімалістичні орнаментальні мотиви.

  • Відмінність між орнаментальністю та декоративністю.

  • Народна картина "Козак Мамай".

  • Витоки української вишивки

  • Мартинівський скарб

  • Символіка орнаментації та кольорів писанки.

  • Ґенеза української народної іграшки й особливості їі розвитку за етнографічними регіонами.

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ

  • Символіка давніх аграрно-магічних дій з "живою водою".

  • Уявлення про Рода і рожаниць, їх значення у річному обрядовому циклі.

  • Композиція Збруцького ідола (Б. Рибаков).

  • Традиції величання (О. Потебня, М. Грушевський).

  • Вертепна вистава.

  • Символіка обрядовості Великодня.

  • Ритуальні вогнища у період весняного рівнодення і літнього сонцестояння.

  • Весілля

  • Ідея родючості та весільна обрядовість.

  • Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".

  • Народини

  • Магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів, післяпологової обрядовости.

  • Передумови народження здорової дитини.

  • Законодавчі засади зниження куріння у країнах Європи й Україні.

  • Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".

  • "Сімейний кодекс України" про обов'язки і відповідальність батьків за виховання дітей.

  • Поховання

  • Культ смерті в ацтеків і майя.

  • Еволюція праслов'янської поховальної обрядовості.

  • Тризна у давніх слов'ян

  • "Добрий пастир" - провідний мотив ранньохристиянського мистецтва.

  • Плач Ярославни ("Слово о полку Ігоревім").

  • Філософські, психологічні, морально-етичні аспекти смерті та безсмертя.

  • Розділ 4. ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА РОДОВОЇ ПАМ'ЯТІ

  • Імена як духовні форми культури (П. Флоренський).

  • Франко про значення історичних матеріалів з ономастики.

  • Традиції ім'янаречення в Україні.

  • Джерела творення українських прізвищ.

  • Соціалізація поколінь. Повноліття

  • Цінності демократії, свободи, культури, мистецтва та соціалізація особистості.

  • Форми соціалізації поколінь, звичаї й обряди повноліття в українській культурі.

  • Форми соціалізації поколінь і традиції повноліття в японській культурі.

  • Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").

  • Розділ 5. РОДОВІД ЯК ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ЗНАННЯ

  • Філософський і моральний сенс генеалогії (П. Флоренський).

  • Педагогічно-виховне значення генеалогії (В. Вернадський, П. Флоренський).

  • Груповий портрет родини Святослава (Ізборник Святослава 1073).

  • Герби українських земель.

  • Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.
  • Історичні традиції державної символіки незалежної України.

  • Методи дослідження Родоводу

  • Методи генеалогічних досліджень: історичний, біографічний, інформаційний, бесіда, опитування старших поколінь родини, аналіз зібраних даних.

  • Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб'єкт-суб'єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

  • Педагогічний досвід.

  • Використана література