Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ

Філософія родознавства

• 1.1. Рід — покоління у соціокультурній традиції

• 1.2. Соціум як культуротворчість

Рід — покоління у соціокультурній традиції

Поняття "міф" і "міфологія"

Історичний розвиток українського народу — наслідок у взаємодії численних поколінь. Трансляція у поколіннях соціокультурного досвіду та знань створює своєрідне підґрунтя історичної пам'яті, наповнюючи ціннісним смислом духовний діалог між минулим, сучасністю і майбутнім.

Нові покоління у системі суспільних відносин виконують важливу соціальну функцію як суб'єкти культурно-історичної творчості.

Ґенеза понять "рід" — "покоління" відображає історичні зміни світоглядних уявлень людини, збереження і розвиток культурних традицій.

Міфічних часів першотворення сягає діяльність "першопредків" (прабатьків, культурних героїв). Міфи, їх сукупність, джерела, смисл досліджує міфологія (грец. mythos — легенда, оповідь, logos — слово, вчення).

Основні категорії міфів

Виділяють такі категорії міфів:

• етіологічні (дослівно "причинні", тобто пояснювальні), які пояснюють появу різних природних, культурних особливостей і соціальних об'єктів; тварин і рослин, гір і морів, небесних світил і метеорологічних явищ тощо;

• космологічні (не такі архаїчні, але більш сакралізовані, ніж етіологічні) — про походження космосу загалом і його частин; в них йдеться про перетворення хаосу в космос, описуються моделі космосу: вегетативна (світове дерево), зооморфна, антропоморфна;

• антропогонічні (частина космологічних міфів); про походження людини, перших людей, або племінних першопредків; походження людини може пояснюватися як трансформація тотемних тварин, виготовлення божественними деміургами із землі, глини, дерева тощо; окремі міфи трактують першу людину як першого смертного, оскільки існуючі раніше божества чи духи були безсмертними;

• астральні; міфи про зірки та планети; на основі строгого ототожнення сузір'їв із тваринами, у деяких ареалах (Близький Схід, Китай, частина американських індійців та ін.) утворювалися картини руху небесних світил, виникли уявлення про їх вплив на долю окремих людей і всього світу, а відтак — і міфологічні передумови для астрології; різновидом астральних є солярні та лунарні міфи;

• тотемічні; частина тотемних вірувань і обрядів родоплемінного суспільства; ґрунтуються на уявленнях про фантастичне споріднення окремих груп людей (роду) і так званих тотемів — видів тварин і рослин;

• календарні; пов'язані з циклом календарних обрядів, аграрною магією, що орієнтована на регулярні зміни пори року, зокрема відродження рослинності з настанням весни;

• героїчні; фіксують важливі моменти життєвого циклу, біографії героя, його чудесне народження, можливі випробування — з ініціативи небесного божества, племінного вождя, батька, старших родичів, а також ворожих демонів; боротьбу з чудовиськами, інші героїчні вчинки і навіть смерть;

• есхатологічні; оповідають про "останні речі" (кінець світу); виникають значно пізніше і спираються на моделі календарних і космогонічних міфів; однак тут на відміну від космогонічних міфів йдеться не про виникнення світу і його елементів, а про їх знищення (всесвітній потоп); есхатологічні мотиви вміщують міфи аборигенів Америки, давньоскандинавська, індуїстська, іранська, християнська (євангельський "Апокаліпсис") міфології.

У вивченні міфології склалися різні наукові школи. До антропологічної школи належать Е. Тайлор, Г. Спенсер, Дж. Фрезер (Англія), Б. Малиновський (США), Л. Леві-Брюль, Е. Дюркгейм (Франція), лінгвістичної — брати Якоб і Вільгельм Грімм (Німеччина), Ф. Буслаев (Росія), психологічної — 0. Потебня (Україна), символічної — Е. Кассірер, О. Фрейденберг (Німеччина), психоаналітичної — К. Юнг (Швейцарія), З. Фройд (Австрія), структуралістської — К. Леві-Стросс (Франція).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова. Актуальний досвід національного виховання

  • Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти

  • Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ
  • Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях.

  • Соціальний смисл зображень "чаклуна" у давньому мистецтві: Кам'яна Могила (Україна), печера "Трьох братів" (Франція).

  • Давнє світосприйняття наших предків і вимір плинності часу.

  • Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні.

  • Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.

  • Соціум як культуротворчість

  • Історичні складники української культури.

  • Взаємозв'язок індоєвропейської та праслов'янської культурної спільності.

  • Походження української сім'ї (М. Грушевський).

  • Тавро руси.

  • Християнство у розвитку Київської Русі.

  • Соціокультурний зміст термінів "аванкулат", "аталичество", "кормильство"

  • Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський).

  • Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.

  • Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Перша літописна згадка назви "Україна".

  • Відмінність гуманітарного та природничого підходів до вивчення етнічних явищ.

  • Поняття "етноцентризм".

  • Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання.

  • Функції духовних цінностей.

  • Поняття "толерантність", "культура спілкування", "національна відповідальність", їх значення в умовах глобалізації свідомості українського суспільства.

  • Український національний характер у контексті філософського і фольклорно-етнографічного аналізу.

  • Народна педагогіка

  • Поняття "пестування".

  • Прикмети, погода та господарська діяльність.

  • Загадки.

  • Відмінності між казкою, легендою і новелою.

  • Обмеженість міфологічної та міграційної теорій казки (М. Грушевський, В.Пропп).

  • Ознаки спільності казки

  • Народне мистецтво

  • Анімалістичні орнаментальні мотиви.

  • Відмінність між орнаментальністю та декоративністю.

  • Народна картина "Козак Мамай".

  • Витоки української вишивки

  • Мартинівський скарб

  • Символіка орнаментації та кольорів писанки.

  • Ґенеза української народної іграшки й особливості їі розвитку за етнографічними регіонами.

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ

  • Символіка давніх аграрно-магічних дій з "живою водою".

  • Уявлення про Рода і рожаниць, їх значення у річному обрядовому циклі.

  • Композиція Збруцького ідола (Б. Рибаков).

  • Традиції величання (О. Потебня, М. Грушевський).

  • Вертепна вистава.

  • Символіка обрядовості Великодня.

  • Ритуальні вогнища у період весняного рівнодення і літнього сонцестояння.

  • Весілля

  • Ідея родючості та весільна обрядовість.

  • Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".

  • Народини

  • Магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів, післяпологової обрядовости.

  • Передумови народження здорової дитини.

  • Законодавчі засади зниження куріння у країнах Європи й Україні.

  • Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".

  • "Сімейний кодекс України" про обов'язки і відповідальність батьків за виховання дітей.

  • Поховання

  • Культ смерті в ацтеків і майя.

  • Еволюція праслов'янської поховальної обрядовості.

  • Тризна у давніх слов'ян

  • "Добрий пастир" - провідний мотив ранньохристиянського мистецтва.

  • Плач Ярославни ("Слово о полку Ігоревім").

  • Філософські, психологічні, морально-етичні аспекти смерті та безсмертя.

  • Розділ 4. ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА РОДОВОЇ ПАМ'ЯТІ

  • Імена як духовні форми культури (П. Флоренський).

  • Франко про значення історичних матеріалів з ономастики.

  • Традиції ім'янаречення в Україні.

  • Джерела творення українських прізвищ.

  • Соціалізація поколінь. Повноліття

  • Цінності демократії, свободи, культури, мистецтва та соціалізація особистості.

  • Форми соціалізації поколінь, звичаї й обряди повноліття в українській культурі.

  • Форми соціалізації поколінь і традиції повноліття в японській культурі.

  • Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").

  • Розділ 5. РОДОВІД ЯК ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ЗНАННЯ

  • Філософський і моральний сенс генеалогії (П. Флоренський).

  • Педагогічно-виховне значення генеалогії (В. Вернадський, П. Флоренський).

  • Груповий портрет родини Святослава (Ізборник Святослава 1073).

  • Герби українських земель.

  • Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.

  • Історичні традиції державної символіки незалежної України.

  • Методи дослідження Родоводу

  • Методи генеалогічних досліджень: історичний, біографічний, інформаційний, бесіда, опитування старших поколінь родини, аналіз зібраних даних.

  • Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб'єкт-суб'єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

  • Педагогічний досвід.

  • Використана література