Передмова. Актуальний досвід національного виховання

Філософія родознавства

У контексті сучасних тенденцій глобалізації й інформатизації особливої актуальності набувають проблеми модернізації освітньої системи України з урахуванням системної інтеграції європейської освіти. При цьому особливо важливо поєднувати пріоритети національного виховання, національні культурно-освітні традиції та європейський освітній вектор.

Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI ст.) визначила основоположні принципи національного виховання: гуманізм, демократизм, наступність і спадкоємність поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, успадкування духовних надбань українського народу.

Відтак культура родинного середовища, духовність відносин рід — покоління, безперечно, — пріоритетні напрями теорії і практики національного виховання.

У виданні висвітлено багаторічний авторський досвід національного виховання студентів на засадах гуманітарно-культуротворчої стратегії філософії освіти. Методологія діалогу культур і особистісно орієнтованого вивчення "Української та зарубіжної культури" нетрадиційно реалізуються у процесі організації науково-пошукової діяльності студентів за проектами "Родовід — духовний діалог поколінь" і "Діалог культур: Україна в звичаях і традиціях: Родознавство".

Такі дослідження, безумовно, розвивають зацікавлене вивчення української культури, активізують творчу діяльність студентів, визначають їх ціннісні орієнтири. Пізнання історії, культурних здобутків Роду (українська національна традиція передбачає знання свого походження до сьомого коліна) трактується як духовна основа соціалізації поколінь.

Висвітлено національні історичні форми соціалізації молоді. Згідно з аргументацією автора, сучасною формою соціалізації молоді доцільно розглядати День Повноліття — урочисте прилучення до духовної спадщини країни (набуття статусу громадянина) і Роду. За Конституцією України (ст. 70) повна дієздатність особи настає у 18 років. Відзначаючи День Повноліття, варто у присутності найстарших представників Роду, всієї родини, колег, близьких друзів передати нащадкам (синові, доньці, онукам) родинний літопис, символічне дерево Роду (генеалогічну схему, альбом фотографій) з настановами шанувати предків, примножувати духовність Роду — нації — України.

Родинне середовище акумулює історичний етносоціо-культурний досвід предків, який для наступних поколінь набуває значення цінності. У діалогічному спілкуванні виявляється суспільно-історична й особистісна необхідність поколінь одне для одного, самоусвідомлюється причетність до родинного середовища, Роду загалом.

Діалогічні відносини поколінь — універсальна умова особистісного буття, становлення і розкриття людської сутності, а найголовніша сутність людини полягає у її творчій самореалізації.

Дослідження Родоводу автор розглядає як форму творчого освоєння результатів, засобів, предметів культуротворчої суспільно-історичної діяльності народу. В такий спосіб студенти активно прилучаються до національної культури, усвідомлюючи особистісне буття органічною частиною цілісного людського універсуму.

У посібнику обґрунтовано теоретичні підходи та методи вивчення генеалогії, вміщено фрагменти родинних літописів, які стали підсумком змістовної дослідницької діяльності студентів.

Авторська програма родознавчих досліджень впроваджена у навчальних закладах різних рівнів акредитації. Це — Дрогобицький державний педагогічний інститут імені Івана Франка (тепер — університет), Військовий інститут при університеті "Львівська політехніка" (тепер — Національний університет "Львівська політехніка"); львівські коледжі: Медичний, Банківський (тепер — Банківський інститут Національного банку України), Педагогічний (Національного університету імені Івана Франка). Ця програма знайшла послідовників у Криму (Севастопольський національний технічний університет).

Видання належить до актуальних прикладів національного виховання молоді засобами культури. Воно зацікавить викладачів культурологічних дисциплін, фахівців з педагогіки, зокрема педагогіки родинного виховання, учнів і студентів, батьків, усіх, кого турбує духовне становлення нових поколінь незалежної України.

Валерій Скотний,

доктор філософських наук, професор,

ректор Дрогобицького державного

педагогічного університету

імені Івана Франка


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Передмова. Актуальний досвід національного виховання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова. Актуальний досвід національного виховання
  • Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти

  • Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ

  • Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях.

  • Соціальний смисл зображень "чаклуна" у давньому мистецтві: Кам'яна Могила (Україна), печера "Трьох братів" (Франція).

  • Давнє світосприйняття наших предків і вимір плинності часу.

  • Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні.

  • Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.

  • Соціум як культуротворчість

  • Історичні складники української культури.

  • Взаємозв'язок індоєвропейської та праслов'янської культурної спільності.

  • Походження української сім'ї (М. Грушевський).

  • Тавро руси.

  • Християнство у розвитку Київської Русі.

  • Соціокультурний зміст термінів "аванкулат", "аталичество", "кормильство"

  • Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський).

  • Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.

  • Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Перша літописна згадка назви "Україна".

  • Відмінність гуманітарного та природничого підходів до вивчення етнічних явищ.

  • Поняття "етноцентризм".

  • Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання.

  • Функції духовних цінностей.

  • Поняття "толерантність", "культура спілкування", "національна відповідальність", їх значення в умовах глобалізації свідомості українського суспільства.

  • Український національний характер у контексті філософського і фольклорно-етнографічного аналізу.

  • Народна педагогіка

  • Поняття "пестування".

  • Прикмети, погода та господарська діяльність.

  • Загадки.

  • Відмінності між казкою, легендою і новелою.

  • Обмеженість міфологічної та міграційної теорій казки (М. Грушевський, В.Пропп).

  • Ознаки спільності казки

  • Народне мистецтво

  • Анімалістичні орнаментальні мотиви.

  • Відмінність між орнаментальністю та декоративністю.

  • Народна картина "Козак Мамай".

  • Витоки української вишивки

  • Мартинівський скарб

  • Символіка орнаментації та кольорів писанки.

  • Ґенеза української народної іграшки й особливості їі розвитку за етнографічними регіонами.

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ

  • Символіка давніх аграрно-магічних дій з "живою водою".

  • Уявлення про Рода і рожаниць, їх значення у річному обрядовому циклі.

  • Композиція Збруцького ідола (Б. Рибаков).

  • Традиції величання (О. Потебня, М. Грушевський).

  • Вертепна вистава.

  • Символіка обрядовості Великодня.

  • Ритуальні вогнища у період весняного рівнодення і літнього сонцестояння.

  • Весілля

  • Ідея родючості та весільна обрядовість.

  • Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".

  • Народини

  • Магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів, післяпологової обрядовости.

  • Передумови народження здорової дитини.

  • Законодавчі засади зниження куріння у країнах Європи й Україні.

  • Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".

  • "Сімейний кодекс України" про обов'язки і відповідальність батьків за виховання дітей.

  • Поховання

  • Культ смерті в ацтеків і майя.

  • Еволюція праслов'янської поховальної обрядовості.

  • Тризна у давніх слов'ян

  • "Добрий пастир" - провідний мотив ранньохристиянського мистецтва.

  • Плач Ярославни ("Слово о полку Ігоревім").

  • Філософські, психологічні, морально-етичні аспекти смерті та безсмертя.

  • Розділ 4. ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА РОДОВОЇ ПАМ'ЯТІ

  • Імена як духовні форми культури (П. Флоренський).

  • Франко про значення історичних матеріалів з ономастики.

  • Традиції ім'янаречення в Україні.

  • Джерела творення українських прізвищ.

  • Соціалізація поколінь. Повноліття

  • Цінності демократії, свободи, культури, мистецтва та соціалізація особистості.

  • Форми соціалізації поколінь, звичаї й обряди повноліття в українській культурі.

  • Форми соціалізації поколінь і традиції повноліття в японській культурі.

  • Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").

  • Розділ 5. РОДОВІД ЯК ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ЗНАННЯ

  • Філософський і моральний сенс генеалогії (П. Флоренський).

  • Педагогічно-виховне значення генеалогії (В. Вернадський, П. Флоренський).

  • Груповий портрет родини Святослава (Ізборник Святослава 1073).

  • Герби українських земель.

  • Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.

  • Історичні традиції державної символіки незалежної України.

  • Методи дослідження Родоводу

  • Методи генеалогічних досліджень: історичний, біографічний, інформаційний, бесіда, опитування старших поколінь родини, аналіз зібраних даних.

  • Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб'єкт-суб'єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

  • Педагогічний досвід.

  • Використана література