Символіка орнаментації та кольорів писанки.

Філософія родознавства

До поширених видів декоративно-ужиткового мистецтва східних слов'ян належить писанкарство.

Образ світового яйця відомий у багатьох міфопоетичних традиціях: ведійській, єгипетській, китайській, фінській та ін. Від X—XII ст. відомі керамічні писанки з Києва, Галича, Чернігова, Волині.

Розписи українських писанок містять рослинні візерунки, космогонічні мотиви, стилізовані зображення солярних і лунарних знаків, зірок, світового дерева, зображення бо-гині-праматері ("Берегиня", "Богиня", "Княгиня") (Біняшевський, 1968).

Звичай дарувати курячі яйця на знак приязні та щирого вітання виник задовго до християнських часів. Згодом писанка стала символом Воскресіння Ісуса Христа і Великодніх святкувань.

Поширені стилі розпису писанок — геометричний, рослинний, анімалістичний. Сюжети розпису мають реальну основу: "сонечко", "троянди", "сороки" тощо.

Побутують різні види писанок і методи оздоблення великодніх яєць, зокрема дряпанка, мальованка, воскова писанка. Вощані писанки дещо складніші за технікою. Виготовляли монастирські писанки (при монастирях), які оздоблювали бісером, візерунками з фольги та ін.

Орнаментація писанок має давню традицію. Наприклад, "дерево життя" — символ безсмертя людини; восьмираменна зірка ("звізда" або "рожа") — символ сонця; "спіраль" — символ нескінченності життя. Мотив спіралі має народні назви — "кучері", "хвостики ластівки", "баранячі ніжки"; "ламаний хрест", "свастика" (народна назва — "вітрячки") — символ сонця і вогню. Трикутник — символ трьох стихій, води, повітря, вогню, а також засвідчує єдність матері, батька, дитини. Сорок клинців-трикутників — символ життя, кожен клинець має свій зміст і молитву-присвячення Сонцю, Місяцю, зорям, стихіям, родині (народження, добро, щастя тощо).

З настанням християнства давня символіка набула нового сенсу. Хрест — символ чотирьох стихій (земля, вода, повітря, вогонь) став символом християнства. "Риба" — символ здоров'я, у християнстві — символ Ісуса Христа. Грецьке слово ісhthys — "риба" складено із початкових літер грецьких слів у значенні "Ісус Христос. Син Божий, Спаситель".

Кольори писанки символізують певні побажання: червоний — символ сонця, радість життя, а для молоді — любов і надії на вдалий шлюб. Бронзовий — родючість і багаті дари Матері-Землі. Блакитний — символ неба, здоров'я сім'ї й усієї родини. Жовтий колір — символ місяця та зірок, у господарстві означав урожай. Чорний з білим колір — шанування душ померлих. Фіолетовий — мудрість, рожевий — щедрість, золотавий — достаток, зелений — символ весни, воскресіння природи та ін. Тобто, чим більше кольорів, тим більше побажань.

Наукові дослідження розглядають ґенезу писанки, джерела, основні елементи орнаментації, символіку (Сумцов, 1891; Волсуновський, 1909; Щербаківський, 1926, 1990; Кара-Васильєва, 1992; Романець, 1992 та ін.).

З 1987 р. діє Коломийський музей писанкового розпису (Івано-Франківська обл.); тут експонується понад 2655 писанок; різноманітні техніки їх виготовлення за регіонами України та країн світу (Ласійчук, 1997).

Цікаві писанки має колекція Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у Львові (С. Павлюк, Р. Чмелик, 2005).

Парк української писанки у Вегревіллі — своєрідний музей просто неба. Окрасою Канади і символом української громади стала писанка 20 м, яка крутиться на залізній опорі (автор оригінального проекту — буковинець Павло Цимбалюк).

Канадський музей Шмале Лунж має самобутню колекцію, яка вміщує писанки та декоративні яйця з багатьох країн світу: яйця з металу, каменю, мармуру, кришталю, тканини, вишукані малярські твори, виконані на яєчній шкаралупі (пейзажі, портрети).

Декоративні яйця виготовляли з різних матеріалів, наприклад, у Великій Британії — з фарфору, в СІІІА — із шоколаду, Італії — з локшини, Китаї — зі скла (зсередини їх віртуозно розписували тоненьким пензликом з одним-єдиним волоском).

Неперевершеними за виконанням і художнім оздобленням вважаються сувенірні пасхальні яйця відомої петербурзької ювелірної фірми Фаберже (засновник Густав Фаберже, 1814—1893). Таких сувенірів фірма виготовила — 54 (збереглося 45; з них лише десять експонує Оружейна палата, Москва).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Символіка орнаментації та кольорів писанки.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова. Актуальний досвід національного виховання

  • Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти

  • Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ

  • Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях.

  • Соціальний смисл зображень "чаклуна" у давньому мистецтві: Кам'яна Могила (Україна), печера "Трьох братів" (Франція).

  • Давнє світосприйняття наших предків і вимір плинності часу.

  • Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні.

  • Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.

  • Соціум як культуротворчість

  • Історичні складники української культури.

  • Взаємозв'язок індоєвропейської та праслов'янської культурної спільності.

  • Походження української сім'ї (М. Грушевський).

  • Тавро руси.

  • Християнство у розвитку Київської Русі.

  • Соціокультурний зміст термінів "аванкулат", "аталичество", "кормильство"

  • Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський).

  • Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.

  • Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Перша літописна згадка назви "Україна".

  • Відмінність гуманітарного та природничого підходів до вивчення етнічних явищ.

  • Поняття "етноцентризм".

  • Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання.

  • Функції духовних цінностей.

  • Поняття "толерантність", "культура спілкування", "національна відповідальність", їх значення в умовах глобалізації свідомості українського суспільства.

  • Український національний характер у контексті філософського і фольклорно-етнографічного аналізу.

  • Народна педагогіка

  • Поняття "пестування".

  • Прикмети, погода та господарська діяльність.

  • Загадки.

  • Відмінності між казкою, легендою і новелою.

  • Обмеженість міфологічної та міграційної теорій казки (М. Грушевський, В.Пропп).

  • Ознаки спільності казки

  • Народне мистецтво

  • Анімалістичні орнаментальні мотиви.

  • Відмінність між орнаментальністю та декоративністю.

  • Народна картина "Козак Мамай".

  • Витоки української вишивки

  • Мартинівський скарб

  • Символіка орнаментації та кольорів писанки.
  • Ґенеза української народної іграшки й особливості їі розвитку за етнографічними регіонами.

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ

  • Символіка давніх аграрно-магічних дій з "живою водою".

  • Уявлення про Рода і рожаниць, їх значення у річному обрядовому циклі.

  • Композиція Збруцького ідола (Б. Рибаков).

  • Традиції величання (О. Потебня, М. Грушевський).

  • Вертепна вистава.

  • Символіка обрядовості Великодня.

  • Ритуальні вогнища у період весняного рівнодення і літнього сонцестояння.

  • Весілля

  • Ідея родючості та весільна обрядовість.

  • Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".

  • Народини

  • Магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів, післяпологової обрядовости.

  • Передумови народження здорової дитини.

  • Законодавчі засади зниження куріння у країнах Європи й Україні.

  • Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".

  • "Сімейний кодекс України" про обов'язки і відповідальність батьків за виховання дітей.

  • Поховання

  • Культ смерті в ацтеків і майя.

  • Еволюція праслов'янської поховальної обрядовості.

  • Тризна у давніх слов'ян

  • "Добрий пастир" - провідний мотив ранньохристиянського мистецтва.

  • Плач Ярославни ("Слово о полку Ігоревім").

  • Філософські, психологічні, морально-етичні аспекти смерті та безсмертя.

  • Розділ 4. ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА РОДОВОЇ ПАМ'ЯТІ

  • Імена як духовні форми культури (П. Флоренський).

  • Франко про значення історичних матеріалів з ономастики.

  • Традиції ім'янаречення в Україні.

  • Джерела творення українських прізвищ.

  • Соціалізація поколінь. Повноліття

  • Цінності демократії, свободи, культури, мистецтва та соціалізація особистості.

  • Форми соціалізації поколінь, звичаї й обряди повноліття в українській культурі.

  • Форми соціалізації поколінь і традиції повноліття в японській культурі.

  • Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").

  • Розділ 5. РОДОВІД ЯК ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ЗНАННЯ

  • Філософський і моральний сенс генеалогії (П. Флоренський).

  • Педагогічно-виховне значення генеалогії (В. Вернадський, П. Флоренський).

  • Груповий портрет родини Святослава (Ізборник Святослава 1073).

  • Герби українських земель.

  • Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.

  • Історичні традиції державної символіки незалежної України.

  • Методи дослідження Родоводу

  • Методи генеалогічних досліджень: історичний, біографічний, інформаційний, бесіда, опитування старших поколінь родини, аналіз зібраних даних.

  • Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб'єкт-суб'єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

  • Педагогічний досвід.

  • Використана література