Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.

Філософія родознавства

Наголосимо, що лише внаслідок боротьби за незалежність України стала можливою публікація матеріалів, присвячених 30-річчю визначного акту протесту проти політичних переслідувань в Україні періоду неосталінізму. Йдеться про нині відомий лист, який у квітні 1968 р. підписали 137 діячів української культури, літератури, мистецтва, науки й інші громадяни.

Першим поставив підпис видатний кінорежисер Сергій Параджанов, після нього Василь Стус, Віктор Некрасов,

Віктор Шевчук, Ліна Костенко. Більшість з тих, хто підписали лист, зазнали репресій. їх імена і твори повернулися читачам через десятиліття у незалежній Україні (Лист ста тридцяти семи, 1999).

Згадаймо визначний кінофільм "Тіні забутих предків" (1965) за мотивами повісті Михайла Коцюбинського. Талановита співтворчість режисера, вірменина за походженням, Сергія Параджанова (1924—1990) й українського актора Івана Миколайчука (1941—1987) найсуттєвіше втілила ар-хетипи української народної культури, засвідчила довершеність естетики українського кіномистецтва.

За науковими дослідженнями, кожні 100 років змінюється три покоління людей. Інтервал між поколіннями становить 25—ЗО років. Молоде покоління визначає вік 15—ЗО років (студенти — 19—23 роки).

Сучасну молодь як соціальну групу вирізняють певні ознаки:

• активна громадянська і політична діяльність;

• соціальна динаміка;

• вищий рівень освіченості, порівняно з попередніми поколіннями;

• знання іноземних мов;

• освоєння нових професій, пов'язаних з інформаційними та комп'ютерними системами, інтелектуальними й інноваційними технологіями;

• адаптація до умов ринкової економіки;

• конкурентоздатність, згідно з сучасними тенденціями глобалізації і розвитку інтеграційних процесів у різних галузях суспільного життя (економіка, політика, культура, освіта тощо).

Соціокультурні зміни в Україні оптимізують духовне становлення сучасного молодого покоління. Комунікативна взаємодія поколінь зумовлює нові творчі здобутки українського суспільства у стратегічних напрямах державотворення.

Проблемно-пізнавальні завдання

• 1. Що означають поняття "міф" і "міфологія"? Назвіть основні категорії міфів.

• 2. Як трактується поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях?

• 3. Які функції виконують "культурні герої" і "культурні герої-деміурги"?

• 4. Проаналізуйте соціальний смисл зображень "чаклуна" у давньому мистецтві: Кам'яна Могила (Україна) і печера "Трьох братів" (Франція).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова. Актуальний досвід національного виховання

  • Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти

  • Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ

  • Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях.

  • Соціальний смисл зображень "чаклуна" у давньому мистецтві: Кам'яна Могила (Україна), печера "Трьох братів" (Франція).

  • Давнє світосприйняття наших предків і вимір плинності часу.

  • Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні.

  • Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.
  • Соціум як культуротворчість

  • Історичні складники української культури.

  • Взаємозв'язок індоєвропейської та праслов'янської культурної спільності.

  • Походження української сім'ї (М. Грушевський).

  • Тавро руси.

  • Християнство у розвитку Київської Русі.

  • Соціокультурний зміст термінів "аванкулат", "аталичество", "кормильство"

  • Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський).

  • Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.

  • Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Перша літописна згадка назви "Україна".

  • Відмінність гуманітарного та природничого підходів до вивчення етнічних явищ.

  • Поняття "етноцентризм".

  • Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання.

  • Функції духовних цінностей.

  • Поняття "толерантність", "культура спілкування", "національна відповідальність", їх значення в умовах глобалізації свідомості українського суспільства.

  • Український національний характер у контексті філософського і фольклорно-етнографічного аналізу.

  • Народна педагогіка

  • Поняття "пестування".

  • Прикмети, погода та господарська діяльність.

  • Загадки.

  • Відмінності між казкою, легендою і новелою.

  • Обмеженість міфологічної та міграційної теорій казки (М. Грушевський, В.Пропп).

  • Ознаки спільності казки

  • Народне мистецтво

  • Анімалістичні орнаментальні мотиви.

  • Відмінність між орнаментальністю та декоративністю.

  • Народна картина "Козак Мамай".

  • Витоки української вишивки

  • Мартинівський скарб

  • Символіка орнаментації та кольорів писанки.

  • Ґенеза української народної іграшки й особливості їі розвитку за етнографічними регіонами.

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ

  • Символіка давніх аграрно-магічних дій з "живою водою".

  • Уявлення про Рода і рожаниць, їх значення у річному обрядовому циклі.

  • Композиція Збруцького ідола (Б. Рибаков).

  • Традиції величання (О. Потебня, М. Грушевський).

  • Вертепна вистава.

  • Символіка обрядовості Великодня.

  • Ритуальні вогнища у період весняного рівнодення і літнього сонцестояння.

  • Весілля

  • Ідея родючості та весільна обрядовість.

  • Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".

  • Народини

  • Магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів, післяпологової обрядовости.

  • Передумови народження здорової дитини.

  • Законодавчі засади зниження куріння у країнах Європи й Україні.

  • Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".

  • "Сімейний кодекс України" про обов'язки і відповідальність батьків за виховання дітей.

  • Поховання

  • Культ смерті в ацтеків і майя.

  • Еволюція праслов'янської поховальної обрядовості.

  • Тризна у давніх слов'ян

  • "Добрий пастир" - провідний мотив ранньохристиянського мистецтва.

  • Плач Ярославни ("Слово о полку Ігоревім").

  • Філософські, психологічні, морально-етичні аспекти смерті та безсмертя.

  • Розділ 4. ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА РОДОВОЇ ПАМ'ЯТІ

  • Імена як духовні форми культури (П. Флоренський).

  • Франко про значення історичних матеріалів з ономастики.

  • Традиції ім'янаречення в Україні.

  • Джерела творення українських прізвищ.

  • Соціалізація поколінь. Повноліття

  • Цінності демократії, свободи, культури, мистецтва та соціалізація особистості.

  • Форми соціалізації поколінь, звичаї й обряди повноліття в українській культурі.

  • Форми соціалізації поколінь і традиції повноліття в японській культурі.

  • Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").

  • Розділ 5. РОДОВІД ЯК ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ЗНАННЯ

  • Філософський і моральний сенс генеалогії (П. Флоренський).

  • Педагогічно-виховне значення генеалогії (В. Вернадський, П. Флоренський).

  • Груповий портрет родини Святослава (Ізборник Святослава 1073).

  • Герби українських земель.

  • Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.

  • Історичні традиції державної символіки незалежної України.

  • Методи дослідження Родоводу

  • Методи генеалогічних досліджень: історичний, біографічний, інформаційний, бесіда, опитування старших поколінь родини, аналіз зібраних даних.

  • Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб'єкт-суб'єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

  • Педагогічний досвід.

  • Використана література