Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").

Філософія родознавства

Розвиток України як сучасної демократичної держави потребує нових форм соціалізації поколінь, органічно пов'язаних з історичними традиціями народу, родини. Досягнення повноліття має важливе загальнодержавне значення. Адже повноліття — новий громадянський статус представників молодого покоління.

Відповідно до цивільного законодавства України, повна дієздатність особи настає з 18 років. "Конституція України" (1997) зазначає: "Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцять років" (ст. 70). Визначено взаємну відповідальність батьків і повнолітніх дітей — "батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків" (ст. 51).

Згідно з "Сімейним кодексом України" (2004), "неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років" (ст. 6); визначено "обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання" (ст. 202— 206), "патронат над дітьми" (ст. 252—256), взаємні права та обов'язки повнолітніх дітей і інших членів сім'ї та родичів (ст. 259, 260, 264), обов'язок внуків, правнуків утримувати бабцю, дідуся, прабабцю, прадіда (ст. 266), обов'язок повнолітніх братів, сестер утримувати малолітніх, неповнолітніх братів і сестер, які потребують матеріальної допомоги (ст. 267) та ін.

Повноліття - сучасна форма соціалізації молоді, набуття прав, обов'язків і відповідальності громадянина та людини.

Маємо підстави розглядати Повноліття як сучасну форму соціалізації молоді, пов'язану з набуттям прав, обов'язків і відповідальності громадянина та людини.

Повноліття дівчини — це водночас і своєрідний День Господині. Адже народна мудрість засвідчує: "Чого мати навчить, те дочка й знає".

Повноліття юнака відкриває шлях до змужніння й усвідомлення себе як Батька.

Повноліття молоді в Україні доцільно здійснювати як урочисте прилучення до духовної спадщини народу на рівні відповідних державних структур влади, суспільних установ, навчальних закладів, родини.

При святкуванні Повноліття у колі рідних і друзів варто, щоб старші представники родини передавали повнолітнім молодим людям (синові, дочці, внукам) родинний літопис, символічне дерево Роду (генеалогічну схему, альбом родинних фотографій) із настановами шанувати предків, примножувати духовні здобутки родини, нації, України.

Безумовно, такі урочистості сприятимуть усвідомленню молодими людьми відповідальності за власну дорогу життя, наповнюючи соціалізацію поколінь глибоким духовним смислом.

Проблемно-пізнавальні завдання

• 1. Поясніть міждисциплінарний смисл терміна "соціалізація".

• 2. Проаналізуйте зв'язок освіти (у тому числі вищої) та соціалізації особистості.

• 3. Назвіть ознаки освіченої особистості.

• 4. Поясніть значення цінностей демократії та свободи для соціалізації особистості.

• 5. Поясніть значення цінностей культури І мистецтва для соціалізації особистості.

• 6. Які форми соціалізації поколінь відомі в українській культурі?

• 7. Які звичаї й обряди повноліття побутували в Україні?

• 8. Які форми соціалізації поколінь властиві для японської культури? Як відзначається повноліття в Японії?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова. Актуальний досвід національного виховання

  • Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти

  • Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ

  • Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях.

  • Соціальний смисл зображень "чаклуна" у давньому мистецтві: Кам'яна Могила (Україна), печера "Трьох братів" (Франція).

  • Давнє світосприйняття наших предків і вимір плинності часу.

  • Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні.

  • Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.

  • Соціум як культуротворчість

  • Історичні складники української культури.

  • Взаємозв'язок індоєвропейської та праслов'янської культурної спільності.

  • Походження української сім'ї (М. Грушевський).

  • Тавро руси.

  • Християнство у розвитку Київської Русі.

  • Соціокультурний зміст термінів "аванкулат", "аталичество", "кормильство"

  • Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський).

  • Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.

  • Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Перша літописна згадка назви "Україна".

  • Відмінність гуманітарного та природничого підходів до вивчення етнічних явищ.

  • Поняття "етноцентризм".

  • Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання.

  • Функції духовних цінностей.

  • Поняття "толерантність", "культура спілкування", "національна відповідальність", їх значення в умовах глобалізації свідомості українського суспільства.

  • Український національний характер у контексті філософського і фольклорно-етнографічного аналізу.

  • Народна педагогіка

  • Поняття "пестування".

  • Прикмети, погода та господарська діяльність.

  • Загадки.

  • Відмінності між казкою, легендою і новелою.

  • Обмеженість міфологічної та міграційної теорій казки (М. Грушевський, В.Пропп).

  • Ознаки спільності казки

  • Народне мистецтво

  • Анімалістичні орнаментальні мотиви.

  • Відмінність між орнаментальністю та декоративністю.

  • Народна картина "Козак Мамай".

  • Витоки української вишивки

  • Мартинівський скарб

  • Символіка орнаментації та кольорів писанки.

  • Ґенеза української народної іграшки й особливості їі розвитку за етнографічними регіонами.

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ

  • Символіка давніх аграрно-магічних дій з "живою водою".

  • Уявлення про Рода і рожаниць, їх значення у річному обрядовому циклі.

  • Композиція Збруцького ідола (Б. Рибаков).

  • Традиції величання (О. Потебня, М. Грушевський).

  • Вертепна вистава.

  • Символіка обрядовості Великодня.

  • Ритуальні вогнища у період весняного рівнодення і літнього сонцестояння.

  • Весілля

  • Ідея родючості та весільна обрядовість.

  • Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".

  • Народини

  • Магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів, післяпологової обрядовости.

  • Передумови народження здорової дитини.

  • Законодавчі засади зниження куріння у країнах Європи й Україні.

  • Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".

  • "Сімейний кодекс України" про обов'язки і відповідальність батьків за виховання дітей.

  • Поховання

  • Культ смерті в ацтеків і майя.

  • Еволюція праслов'янської поховальної обрядовості.

  • Тризна у давніх слов'ян

  • "Добрий пастир" - провідний мотив ранньохристиянського мистецтва.

  • Плач Ярославни ("Слово о полку Ігоревім").

  • Філософські, психологічні, морально-етичні аспекти смерті та безсмертя.

  • Розділ 4. ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА РОДОВОЇ ПАМ'ЯТІ

  • Імена як духовні форми культури (П. Флоренський).

  • Франко про значення історичних матеріалів з ономастики.

  • Традиції ім'янаречення в Україні.

  • Джерела творення українських прізвищ.

  • Соціалізація поколінь. Повноліття

  • Цінності демократії, свободи, культури, мистецтва та соціалізація особистості.

  • Форми соціалізації поколінь, звичаї й обряди повноліття в українській культурі.

  • Форми соціалізації поколінь і традиції повноліття в японській культурі.

  • Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").
  • Розділ 5. РОДОВІД ЯК ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ЗНАННЯ

  • Філософський і моральний сенс генеалогії (П. Флоренський).

  • Педагогічно-виховне значення генеалогії (В. Вернадський, П. Флоренський).

  • Груповий портрет родини Святослава (Ізборник Святослава 1073).

  • Герби українських земель.

  • Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.

  • Історичні традиції державної символіки незалежної України.

  • Методи дослідження Родоводу

  • Методи генеалогічних досліджень: історичний, біографічний, інформаційний, бесіда, опитування старших поколінь родини, аналіз зібраних даних.

  • Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб'єкт-суб'єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

  • Педагогічний досвід.

  • Використана література