Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".

Філософія родознавства

На сучасному стані набули поширення нові реалії: шлюбний кліринг (служба знайомств, інші подібні організації), шлюбні угоди (контракти).

У побуті українських селян шлюбні угоди відомі з XIV ст. Дослідники розглянули еволюцію змісту і форми шлюбних угод, поширених у селянському побуті Галичини другої половини XIX — початку XX ст. (Бегей, 2001).

Укладання шлюбного контракту поширене у багатьох розвинутих країнах світу.

В Україні з 1993 р. порядок укладання шлюбного контракту визначає постанова Кабінету Міністрів, прийнята згідно зі ст. 27 Кодексу про шлюб та сім'ю України. Зміст, форми, умови шлюбного договору вміщують ст. 92—103 "Сімейного кодексу України" (Л., 2004).

За соціологічним опитуванням, проведеним в Україні у вересні 2006 p., на питання: "Як Ви вважаєте, чи потрібно укладати шлюбний контракт при реєстрації шлюбу? " — позитивно відповіли 57 % респондентів; негативно — 28 %; завагалися з відповіддю 15 % респондентів.

Згідно зі статистикою, 89 % українців перебувають у шлюбі. Однак у перший рік подружнього життя розлучається кожна четверта сім'я. За кількістю розлучень Україна випереджає Європу.

У США існує професія медіатора. Це фахівець, котрий здійснює переговори з подружжям, яке розлучається.

Цікавих висновків стосовно зміцнення подружніх відносин дійшов Дейл Карнегі, який тривалий час був ректором Інституту ораторського мистецтва. Його праця "Як набувати друзів і здійснювати вплив на людей" витримала понад 100 перевидань у США, перекладена 30 мовами світу. Він сформулював сім правил, які можуть зробити подружнє життя щасливішим:

• 1. У жодному випадку не прискіпуйтесь!

• 2. Не намагайтеся змінити свого партнера.

• 3. Не критикуйте.

• 4. Будьте щиро вдячні.

• 5. Виявляйте трохи уваги.

• 6. Будьте ввічливі .

• 7. Прочитайте хорошу книгу про сексуальну сторону шлюбу.

В Україні, зокрема у школах Львівщини (2002—2003 pp.), волонтери США і Канади впроваджували програми сексуального виховання молоді. Такий досвід, безумовно, потрібний, зважаючи на прикру "відвертість" телевізійного екрану та можливості Internet.

До проблем сексуального виховання молоді мають звернутися насамперед українські педагоги, психологи, медики. Ці питання досліджують вчені українського Інституту сексології та андрології. Проте розроблені тут програми статевого виховання ще не знайшли широкого впровадження.

Сумновідоме і явище "сексуального рабства", яким здебільшого закінчуються рекламні обіцянки численних фірм стосовно високих заробітків за кордоном для дівчат і молодих жінок (у тому числі з України). Подібні явища сексуального насильства зумовлюють необхідність узгодження засад кримінальної відповідальності законодавства України й інших країн.

Підготовка молоді до шлюбу, безперечно, має важливе соціальне і морально-естетичне значення. Потребують розв'язання проблеми освітнього та загальнокультурного забезпечення сімейно-статевого виховання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова. Актуальний досвід національного виховання

  • Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти

  • Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ

  • Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях.

  • Соціальний смисл зображень "чаклуна" у давньому мистецтві: Кам'яна Могила (Україна), печера "Трьох братів" (Франція).

  • Давнє світосприйняття наших предків і вимір плинності часу.

  • Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні.

  • Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.

  • Соціум як культуротворчість

  • Історичні складники української культури.

  • Взаємозв'язок індоєвропейської та праслов'янської культурної спільності.

  • Походження української сім'ї (М. Грушевський).

  • Тавро руси.

  • Християнство у розвитку Київської Русі.

  • Соціокультурний зміст термінів "аванкулат", "аталичество", "кормильство"

  • Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський).

  • Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.

  • Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Перша літописна згадка назви "Україна".

  • Відмінність гуманітарного та природничого підходів до вивчення етнічних явищ.

  • Поняття "етноцентризм".

  • Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання.

  • Функції духовних цінностей.

  • Поняття "толерантність", "культура спілкування", "національна відповідальність", їх значення в умовах глобалізації свідомості українського суспільства.

  • Український національний характер у контексті філософського і фольклорно-етнографічного аналізу.

  • Народна педагогіка

  • Поняття "пестування".

  • Прикмети, погода та господарська діяльність.

  • Загадки.

  • Відмінності між казкою, легендою і новелою.

  • Обмеженість міфологічної та міграційної теорій казки (М. Грушевський, В.Пропп).

  • Ознаки спільності казки

  • Народне мистецтво

  • Анімалістичні орнаментальні мотиви.

  • Відмінність між орнаментальністю та декоративністю.

  • Народна картина "Козак Мамай".

  • Витоки української вишивки

  • Мартинівський скарб

  • Символіка орнаментації та кольорів писанки.

  • Ґенеза української народної іграшки й особливості їі розвитку за етнографічними регіонами.

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ

  • Символіка давніх аграрно-магічних дій з "живою водою".

  • Уявлення про Рода і рожаниць, їх значення у річному обрядовому циклі.

  • Композиція Збруцького ідола (Б. Рибаков).

  • Традиції величання (О. Потебня, М. Грушевський).

  • Вертепна вистава.

  • Символіка обрядовості Великодня.

  • Ритуальні вогнища у період весняного рівнодення і літнього сонцестояння.

  • Весілля

  • Ідея родючості та весільна обрядовість.

  • Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".
  • Народини

  • Магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів, післяпологової обрядовости.

  • Передумови народження здорової дитини.

  • Законодавчі засади зниження куріння у країнах Європи й Україні.

  • Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".

  • "Сімейний кодекс України" про обов'язки і відповідальність батьків за виховання дітей.

  • Поховання

  • Культ смерті в ацтеків і майя.

  • Еволюція праслов'янської поховальної обрядовості.

  • Тризна у давніх слов'ян

  • "Добрий пастир" - провідний мотив ранньохристиянського мистецтва.

  • Плач Ярославни ("Слово о полку Ігоревім").

  • Філософські, психологічні, морально-етичні аспекти смерті та безсмертя.

  • Розділ 4. ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА РОДОВОЇ ПАМ'ЯТІ

  • Імена як духовні форми культури (П. Флоренський).

  • Франко про значення історичних матеріалів з ономастики.

  • Традиції ім'янаречення в Україні.

  • Джерела творення українських прізвищ.

  • Соціалізація поколінь. Повноліття

  • Цінності демократії, свободи, культури, мистецтва та соціалізація особистості.

  • Форми соціалізації поколінь, звичаї й обряди повноліття в українській культурі.

  • Форми соціалізації поколінь і традиції повноліття в японській культурі.

  • Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").

  • Розділ 5. РОДОВІД ЯК ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ЗНАННЯ

  • Філософський і моральний сенс генеалогії (П. Флоренський).

  • Педагогічно-виховне значення генеалогії (В. Вернадський, П. Флоренський).

  • Груповий портрет родини Святослава (Ізборник Святослава 1073).

  • Герби українських земель.

  • Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.

  • Історичні традиції державної символіки незалежної України.

  • Методи дослідження Родоводу

  • Методи генеалогічних досліджень: історичний, біографічний, інформаційний, бесіда, опитування старших поколінь родини, аналіз зібраних даних.

  • Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб'єкт-суб'єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

  • Педагогічний досвід.

  • Використана література