Засоби уловлювання

Урбоекологія і техноекологія

Система скисання лугу. Майже в усіх системах скисання лугу (ССЛ) вихідні гази викидаються прямо в атмосферу без уловлювання.

Єдиний спосіб уловлювання – допалювання. Допалювання виявилося високоефективним способом обробки газових потоків подібного складу на деяких виробництвах, наприклад, газів, що відходять із системи промивання пульпи, неконденсівних газів з автоклава і випарного апарата, газів, що відходять із системи віддуву конденсату. Як і у випадку системи промиву пульпи, доцільним є допалювання вихідних газів регенераційної печі або енергетичної котельної, бо об'єм вихідних газів із ССЛ занадто великий для обробки в печах випалу вапняку. Цей шлях не веде до істотної витрати палива на допалювання.

Через високу вологоємкість газів із ССЛ необхідно використовувати конденсатори для зниження вологості перед допалюванням, особливо якщо в ту саму топку подаються вологі гази з промивної системи. Допалювання цих газів буде, скоріш за все, пов'язане з проблемою корозії вентилятора і газоходу, через який ці гази будуть подаватися під напором. Можуть потребуватися заміна вентилятора і газоходу або виготовлення їх з корозійностійких матеріалів. Може також потрібен буде вентилятор штучної тяги великого розміру для забезпечення подачі потоку, маса якого збільшиться за рахунок високої вологості, навіть якщо будуть використані конденсатори.

Якщо волога газів буде достатньо знижена і вони подаватимуться у верхню частину топки, то допалювання газів ССЛ навіть у комбінації з газами, що відходять з промивної системи, не справить шкідливого впливу на роботу регенераційної печі. Оскільки вихідні гази ССЛ містять мало кисню, рекомендується (спосіб перший) подача їх у вторинну або третинну зону, але ці гази мають містити достатньо кисню, щоб відвернути шкідливий вплив на роботу печі. Як уже зазначалося, це знизить операційну гнучкість, оскільки частина повітря, що йде на спалювання, потраплятиме тільки у вторинну і третинну зони, і її не можна буде використати у разі необхідності для збільшення подачі повітря в первинну зону для управління роботою печі.

Другий спосіб подавления викидів – використання молекулярного кисню в системі скисання замість повітря. Ця закрита система не дасть викидів газів. Економічна реалізація такої системи значною мірою залежить від ціни і доступності кисню.

Третій спосіб – інжекція газоподібного хлору. Такий спосіб на одній фабриці застосовується до газів системи первинного скисання. Випробування показали, що концентрація СВС у викидах знижується до 5 млн-1, а ефективність уловлювання становить 95%.

Резервуар для розчинення сольового сплаву. Викиди СВС з резервуару для розчинення сольового розплаву визначаються умовами проведення процесу, тобто наявністю сполук відновленої сірки в розплаві або у воді. Головні доступні способи подавления викидів – вибір води, що подається в резервуар для розчинення, або використання системи уловлювання дисперсних викидів. Кращим вважається використання чистої води з низьким вмістом сульфіду, хоча всі типи процесів дадуть низький рівень викидів. Якщо викиди СВС великі, то можна використати мокрий скрубер, наприклад насадочну колону для уловлювання викидів СВС. Скрубер також забезпечить уловлювання дисперсних продуктів.

Відпарна колона. Розчинені сульфіди та інші леткі сполуки видуваються з конденсату автоклава і випарного апарата перед точкою скиду стічних вод у відстійний ставок. На одній фабриці відпарювання здійснюється парою, при цьому гази, що відходять з віддувної колони, спрямовуються в піч випалу вапняку. На двох фабриках конденсат віддувають повітрям. На одній з них гази віддуву надходять в окремий допалювач, а на іншій – в регенераційну піч. На іншій фабриці, де конденсат відпарюють, вихідні гази скрубуються білою рідиною, але цей спосіб менш ефективний, ніж допалювання.

Як уже зазначалося, допалювачі виявилися здатними знижувати вміст СВС у вихідних газах автоклава і випарного апарата менш ніж до 5 млн-1. Оскільки гази, що відходять з віддуву конденсату, містять стільки ж СВС, як і гази автоклава і випарного апарата, допалювання може і в цьому випадку знизити концентрацію.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засоби уловлювання“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання
  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку