Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

Урбоекологія і техноекологія

Повільно зростає використання закладки виробленого простору при добуванні вугілля, руд та калійних солей, незважаючи на те, що закладка дає змогу як забезпечити охорону земної поверхні, так і суттєво знизити втрати корисних копалин при добуванні; наприклад, при розробці калійних солей вилучення при добуванні з закладкою зростає на 30%.

Втрати корисних копалин у ряді випадків залишаються все ще значними. Втрачається біля половини калійних солей, до 15–20% вугілля, горючих сланців, руд чорних та кольорових металів. Допускається вибіркове відпрацювання найбагатших ділянок родовищ. При розробці багатих залізних руд, які не піддаються збагаченню через підвищений вміст у них заліза, зокрема в Криворізькому залізорудному басейні, безповоротно втрачаються великі запаси більш бідних руд, які придатні після збагачення для металургійного виробництва.

Особливо значні та завдають великої шкоди народному господарству втрати цінних компонентів при переробці вже добутої мінеральної сировини; втрати цінних компонентів при збагаченні в 2–5 разів перевищують втрати при добуванні.

Незадовільно розв'язуються питання комплексного освоєння родовищ твердих корисних копалин: розробка багатьох родовищ ведеться лише на основні компоненти. Унаслідок цього у відходах втрачаються цінні корисні копалини. Зростання рівня комплексного освоєння мінеральних ресурсів гальмується затягуванням будівництва об'єктів з переробки багатокомпонентної сировини, руд складного мінерального складу.

Вилучення апатиту з комплексних залізних руд становить всього 62%, бариту з поліметалевих – 63%, сірки в піритний концентрат – 64%. Найбільш низьким є вилучення з руд складного складу: залізних, марганцевих, поліметалевих, мідно-цинкових, олов'яних, деяких фосфоритових та ін.

Використання відходів гірничо-збагачувальних підприємств зараз недостатнє. Так, у чорній металургії частка утилізованих супутніх порід становить 32%, зокрема для будівельних потреб – 2,5%; частка відходів збагачення залізних руд – 10,2%. У кольоровій металургії лише 3–4% розкривних порід спрямовується на виробництво щебеню.

Незадовільно використовуються як сировина для промисловості будівельних матеріалів відходи основного виробництва гірничодобувних підприємств. Унаслідок цього в країні діє багато дрібних, слабомеханізованих кар'єрів з добування щебеню, піщано-гравійних сумішей, пісків, глин із високою собівартістю добування. Під такі кар'єри в країні відводяться десятки тисяч гектарів сільськогосподарських земельних угідь, разом із тим найбільш повне, комплексне використання супутньої сировини дає можливість виключити дороге самостійне добування ряду видів будівельних матеріалів.

Нині завдання багатьох країн полягає у перетворенні ресурсозбереження у вирішальне джерело задоволення зростаючих потреб народного господарства. Важливо, щоб приріст потреб у паливі, енергії, сировині та матеріалах на 75–80% задовольнявся за рахунок їх економії. Звідси стає зрозумілою необхідність посилення робіт з комплексного використання надр та мінеральної сировини.

Академік В.В. Ржевський дослідив, що загальний об'єм добування твердих корисних копалин досягає рівня близько 3,5 млрд м3 (коло 8 млрд т), об'єм розроблюваних гірських порід – близько 5 млрд м3, а з урахуванням масових земляних робіт – до 7–8 млрд м3 нарік.

За таких астрономічних об'ємів розроблюваних порід частка корисного продукту становить у кращому разі близько 10%. Останні гірські породи належать до різного роду "відходів", які розміщуються у різних звалищах. Для розташування відходів, наприклад за товщи шару 10 м, щорічно необхідно використовувати приблизно 60–80 тис. га земельної поверхні.

Уже зараз за рахунок утилізації відходів об'єми гірської маси, яка спрямовується у відвали, можна скоротити на 20–25% і зберегти таким чином певну кількість грошей. Економія буде досягнута за рахунок скорочення капіталовкладень в індустрію будівельних матеріалів, зменшення площ земель, які зайняті порожньою породою, та ін. Комплексне використання сировини потребує перебудови технологій на шахтах (рудниках) та гірничо-збагачувальних комбінатах.

За сучасних масштабів гірничих робіт виникла гостра суспільна та екологічна проблема створення гірничих підприємств, які здатні здійснювати комплексну переробку гірських порід з максимальною віддачею суспільству корисної мінеральної продукції і, разом з тим, вони мають з перших же днів своєї діяльності забезпечувати рекультивацію та відтворення земельних угідь за рахунок невикористаної гірської маси.

У цілому для розв'язання проблеми комплексного освоєння ресурсів твердих корисних копалин, супутніх газів, вод та підземного простору необхідна наукова розробка принципів та основ нових гірничих технологій, технічних засобів, системи управління та організації ефективного й комплексного гірничого виробництва з урахуванням вимог екології.

Д.М. Бронніков вважає, що настав час створювати великі територіальні комбінати з добування корисних копалин, де цех чорної металургії працював би на природній сировині, а цех кольорової металургії – на його відходах, хімічний же цех – на відходах першого та другого і т.д. Хоча така робота потребує певних зусиль, вона може бути втілена в життя. А головне, вона дуже потрібна для радикального розв'язання проблеми утилізації відходів на основі повного, екологічно доцільного використання усіх другорядних відходів виробництва як сировини суміжних та одночасних процесів.

Занурюючись у надра землі та використовуючи їх для своїх потреб, людина змінює навколишнє середовище, втручаючися в природні процеси, які протікають на землі, прискорюючи або уповільнюючи їх, а в окремих випадках і надаючи їм іншого напряму. Сучасна техніка зробила її настільки могутньою, що природа в багатьох випадках поступається їй у "змаганні" щодо зміни рельєфу, режиму ґрунтових та підземних вод, структури ґрунтів, мікроклімату та ін.

Розрізи, кар'єри, шахти, рудники, будівництво підземних споруд, дорожніх виїмок, траншей, тунелів, каналів, водойм, дамб, насипів, гідротехнічних споруд, буріння свердловин, деформація породних масивів вибухами – все це пов'язано з перерозподілом на поверхні землі великих мас порід. Амплітуда штучної зміни рельєфу досягає по вертикалі 1100 м.

Діяльність гірничодобувних підприємств має бути спрямована не лише на вилучення в максимально можливому об'ємі необхідних корисних копалин, а й ще збереження їх у непорушному стані або добутих та відповідним чином заскладованих утворень, які можуть стати корисними копалинами у майбутньому, і на надання ділянкам землі, порушеним гірськими роботами, стану, придатного для майбутнього використання.

Наступний розділ:

ЕНЕРГЕТИКА

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів
  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку