Гірниче виробництво та довкілля

Урбоекологія і техноекологія

У найбільших гірничопромислових районах світу розробки корисних копалин ведуться на площах, що охоплюють тисячі гектарів землі. У США площа земельних ділянок, пошкоджених гірничими роботами, оцінюється в 2 млн га.

В Україні найбільші масштаби гірничих робіт на Криворіжжі. Тут порушено близько 18 тис. га земель, зокрема відвалами, шламосховищами зайнято близько 12 тис. га.

Прогресивною технологією ведення гірничих робіт, що виключає створення відвалів породи і забруднення навколишнього середовища, є підземна розробка родовищ із закладанням виробленого простору породою. Слід проводити роботу щодо рекультивації порушених земель, роботи з гасіння, розрівнювання і озеленення териконів (у Донбасі, Львівсько-Волинському басейні), зі збереження родючого ґрунтового шару.

З інтенсивним відкачуванням підземних вод, нафти, газу пов'язані значні осідання земної поверхні, що нерідко супроводжується деформацією споруд, заболочуванням місцевості, затопленням прибережних територій.

Відкачування підземних вод викликає зниження їх рівня на всій прилеглій території, що призводить до загибелі лісів, зниження родючості ґрунтів.

У складі аерозольних забруднень атмосфери кар'єрів основний компонент – мінеральний пил. У рудних кар'єрах більше ніж 90% гірської маси витягується з використанням буропідривних робіт. Питоме пилоутворення становить 0,043 ... 0,254 кг пилу на 1 кг вибухових речовин. Зі збільшенням витрат вибухових речовин у два рази питоме пиловиділення зростає в шість разів. У кам'яних кар'єрах основним джерелом пиловиділення є процес різання каменя. При роботі камнерізних машин утворюється штиб, який містить 4 ... 46% (за масою) часток за розмірами до 100 мкм. Запиленість повітря внаслідок роботи камнерізних машин без засобів боротьби з пилом становить 1500 мг/м3. Інше джерело пилу (70 ... 90% за об'ємом) – автотранспорт при транспортуванні гірської маси. Інтенсивність пиловиділення кар'єрних автошляхів залежить від стану дорожнього покриття, швидкості руху автотранспорту і кліматичних умов. Ще одне джерело пилу – утворення відвалів. Запиленість повітря у разі екскаваторного відвалоутворення майже в два рази вища ніж бульдозерного. Поверхні, що утворюють пил, на відкритих роботах (укоси і майданчики уступів кар'єрів і відвалів, сухі пляжі хвостосховищ) – іще одне джерело утворення пилу, їх вплив на навколишнє середовище посилюється великими площами, які вони займають у разі розробки родовищ відкритим способом.

Технологічний транспорт (автомобільний, залізничний) є основним джерелом забруднення атмосфери кар'єрів токсичними речовинами, що містяться у відпрацьованих газах двигунів. Відсутність природної вентиляції призводить до того, що протягом короткого проміжку часу концентрації компонентів цих газів, у багато разів перевищують граничнодопустимі, і кар'єри закривають для проведення профілактичних природоохоронних заходів.

Основними чинниками, що впливають на зміну гідрологічних умов при розробці кар'єрів, є оголення масивів гірських порід гірськими виробітками, розкриття водоносних горизонтів, попереднє осушення родовища, кар'єрний водовідлив, штучна зміна поверхневого стоку, улаштування гідровідвалів, шламосховищ, скидання кар'єрних і технічних вод. Провадження відкритих гірських робіт призводить до зниження рівня ґрунтових вод. Депресійні воронки навколо глибоких кар'єрів, що підсікають усі водоносні горизонти, охоплюють десятки кілометрів.

Для провадження гірських робіт потрібна велика площа території (рис. 16.1) та (рис. 16.2), на якій за відкритого способу розробки розташовуються кар'єри, відвали, залізничні, автомобільні дороги, різні промислові споруди. Так, площа кар'єру будівельних матеріалів становить 300–500 га, кар'єрів з видобутку марганцевої руди і вугілля – 1000–2500 га, залізняку – 2000–3000 га. Глибина рудних кар'єрів досягає 250 м і більше, поточний коефіцієнт вскриття, тобто кількість загальної маси на одиницю маси руди становить 15 т/т руди, що добувається. З поглибленням кар'єрів поточний коефіцієнт вскриття зростає у 2-2,5 разу. Для розміщення цих порід на поверхні потрібні значні території. За глибини кар'єрів 500 ... 1000 м площа порідного відвалу перевищує площу кар'єру в 4 ... 7 раз і має висоту 40 ... 50 м.

Окрім руди, видобуваються (для використання, наприклад, у транспортному секторі економіки) ком'яні природні матеріали мінерального походження, що належать до нерудних корисних копалин, які виходять з гірських порід унаслідок механічної обробки і застосовуються в природному вигляді без виділення з них окремих мінералів. Кар'єри для постачання дорожньо-будівними матеріалами розташовуються поблизу місць споживання. До цих матеріалів належать: щебінь з природного каменя; гравій; щебінь з гравію; бутовий камінь; пісок; декоративний щебінь; піщано-гравійні суміші; щебінь і пісок з порід, що попутно добуваються з відходів збагачення гірничо-збагачувальних підприємств інших галузей промисловості. Негативний вплив на навколишнє середовище при видобутку сировини для виробництва будівельно-дорожніх матеріалів пов'язаний і з природною радіоактивністю кам'яних природних матеріалів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гірниче виробництво та довкілля“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля
  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку