• виробничі процеси (обробка різних матеріалів): індикатори виражаються за фізичну одиницю, яка є характерною для специфічного процесу (наприклад, квадратні метри прокату або кілограми пресованої пластмаси);.
• транспортні процеси: індикатори виражаються здебільшого за тонно-кілометри (метрична тонна – 1000 кг);
• процеси генерації енергії: одиниці подаються для електрики і тепла;
• переробка вторинної сировини або процеси утилізації: вони виражаються за кілограм матеріалу і поділяються залежно від типу методу обробки матеріалів і відходів.
Середні цифри для Європи використовуються для цього обчислення. Специфічні визначення використовуються для матеріалів і процесів, при визначенні індикаторів. Визначення, які використовуються, пояснюються стисло нижче.
A. Матеріали
Діапазон матеріалів сягає від первинних ресурсів Землі (руди і їхні концентрати, вугілля/нафта/газ, ліс і сільськогосподарські продукти) до обробленої сировини (цемент й інші індустріальні мінерали, метали, оброблені вугілля/йафта/газ, пиломатеріали, оброблена провізія), і вироблених продуктів (хімічні сполуки, металева труба/прокат/дріт, нафтопродукти, папір, ліс). У визначенні індикатора для виробництва матеріалів охоплюються усі процеси від добування сировини до останньої виробничої стадії, включаючи насипний матеріал. Транспортні процеси вздовж цього маршруту також належать до кінцевого процесу у виробничому ланцюгові. Що це за процес, можна визначити з пояснень до списків екоіндикаторів. Для пластмаси, наприклад, включаються всі процеси від добування нафти до виробництва гранул; для стального листа – всі процеси від добування руди і коксу до процесу прокату. Виробництво капітальних фондів (машини, будівлі) до розгляду не береться.
Б. Виробничі процеси
Екоіндикатори для процесів обробки включають емісії цих процесів безпосередньо і емісії процесів генерації необхідної енергії. Емісії протягом виробництва засобів виробництв, подібно машинам, не належать, бо протягом життя підприємства (понад 20 років) вони розподіляються серед великої кількості одиниць виробництва, тому є надто незначними. Однак це не може бути слушним у варіантах порівняння процесів, наприклад, спалення або заховання твердих відходів, де заводське устаткування і використання землі дуже важливі.
B. Транспортні процеси
Транспортні процеси охоплюють впливи емісій, заподіяних добуванням і виробництвом палива, яке використовується в поїздах, кораблях і літаках для перетворення палива у механічну енергію протягом транспортування. Впливи на довкілля виражаються за одну метричну тонну (1000 кг) товарів, які перевозяться на відстань 1 км (тонно-кілометр, т-км).
Автодорожні перевезення: для транспорту матеріалів дорогою, де місткість товарообміну може бути обмежена не вагою, а об'ємом матеріалів низької щільності, вплив на довкілля може бути також виражений за кубічний метр (м3), який перевозиться на кілометр (м3-км). Засоби виробництва, подібно виробництву вантажівок і дорожньої або залізничної інфраструктури, й утримання вантажних літаків в аеропортах, включаються, оскільки вони є значними.
Залізничний транспорт: вплив залізничного транспорту ґрунтується на усередненому європейському співвідношенні дизельної тяги до електричної тяги і середнього рівня завантаження автомобіля.
Авіатранспорт (вантажний): ефективність завантаження встановлюється для європейських середніх умов і розрахунок приймається за можливої порожньої зворотної подорожі.
Енергія: індикатори енергії включають добування і виробництво палива, перетворення енергії та генерації електричної енергії. Використовується усереднена ефективність європейської індустрії і враховується суміш різних палив, що використовується в Європі для генерування електрики. Також екоіндикатори були визначені для електрики високої напруги, яка використовується в індустріальних процесах, і для електрики низької напруги, що використовується в житлах, комерції і легкій індустрії. Вони враховують втрати ліній передач.
На додаток до усереднених (для Європи) величин індикаторів, Екоіндикатори-99 також подає специфічні індикатори для ряду країн. Великі відмінності між країнами пояснюються ефективністю різних технологій, котрі використовуються, щоб виробити електричну енергію.
Г. Переробка вторинної сировини або утилізація використаних матеріалів
Муніципальні тверді відходи (МТВ)
Стосовно МТВ матеріали вищої щільності (метали, скло і кераміка) не розкладаються, не горять і легко відокремлюються (сепаруються) фізично і переробляються на вторинну сировину. Однак якщо вони сортовані вручну, велика їх частина утилізується і заховується. Скло і кераміка є інертними матеріалами, але метали в сховищах продовжують окиснятися протягом століть після того, як сховище закривається.
Ручне сортування паперів і пластмас може закінчитися деякою переробкою вторинної сировини з цих матеріалів, у той час як залишок іде до сховищ. Папір і пластмаси переробляються у вторинну сировину до деякої міри, але в більшості випадків приблизно дві третини йде до сховищ. Однак цей паперово-пластичний складний матеріал має "теплотворну здатність" приблизно таку саму, що і деяке вугілля. Таким чином, його можна використовувати як альтернативне паливо до викопного палива для утворення електричної енергії. Приблизно 16% відходів у США обробляється, щоб відновити енергію.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Впливи на якість екосистем“ на сторінці 2. Приємного читання.
