Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

Урбоекологія і техноекологія

• зміна від лінійних (відкритих) процесів до циклічних (закритих) процесів, так що відходи однієї індустрії використовуються як вхід для іншої;

• зусилля зменшити впливи індустріальних систем на довкілля взагалі або на окремі екологічні системи;

• наголос на гармонійні об'єднання індустріальної діяльності в екологічні системи;

• примушення до розвитку індустріальних систем до стану більш ефективних і сталих природних систем;

• ототожнення та порівняння ієрархій індустріальних і природних систем, які визначають сфери потенційного дослідження (див. табл. 1.1).

Реальними є дії на рівні створення певної продукції, які використовують такі інструментальні засоби, як оцінка життєвого циклу, проектування життєвого циклу і використання таких концептуальних стратегій, як, наприклад, запобігання забрудненню. На інших ієрархічних рівнях найпоширеніші види досліджень – дослідження потоків речовини та енергії через екосферу або окремі екосистеми.

Подальша потреба у розвитку уніфікованого визначення індустріальної екології включає необхідність відповідей на такі запитання:

• Чи є індустріальна система природною системою? Дехто доводить, що все зрештою природне.

• Чи фокусується індустріальна екологія на об'єднанні індустріальних систем у природні системи або, насамперед, намагається просуватися до екологічної системи? Або те й інше?

• Сучасні визначення залежать від технічних, інженерних розв'язків екологічних проблем. Деякі автори вважають, що зміна індустріальних систем також вимагатиме зміни в людській і соціальній поведінці. Який баланс є відповідним між динамічними і технологічними змінами?

• Чи є суттю індустріальної екології системний аналіз і визначення потоків матеріалів та енергії?

Техноекологія (індустріальна екологія) вивчається як окремий курс, але може бути об'єднаною в наявні курси у школах інжинірингу, бізнесу, охорони здоров'я і природних ресурсів. Завдяки багатодисциплінарній природі екологічних проблем курс також може бути багатодисциплінарним. Типові програми, які пропонуються сьогодні, ілюструють цю ідею [18].

Термін "індустріальна екологія" передбачає певні взаємозв'язки з екологією. Базові принципи і розуміння екології є корисними для розуміння індустріальної екології, яка використовує багато екологічних принципів.

Екологія була визначена Екологічним товариством Америки (1993) як: "Наукова дисципліна, яка вивчає взаємозв'язки між організмами і їхніми минулими, теперішніми і майбутніми оточеннями". Ці взаємозв'язки включають фізіологічні реакції індивідів, структури і динаміку популяцій (наприклад, населення), взаємодії між родами, організацію біологічних суспільств та обробку (перетворення) енергії і речовини в екосистемах.

Ежен Одум (Eugene Odum), один з авторів терміна "екологія", написав: "... слово "екологія" взято з грецької мови від слова – "oikos", що означає "родина", яке об'єднується з коренем logy, що означає "вивчення". Так, екологія буквально є вивченням родин, включаючи мікроби, рослини, тварин і людину, які живуть разом як взаємозалежні істоти на космічному кораблі – планеті Земля. Екологічний будинок, усередині якого ми розміщуємо створені людьми структури (які утворюють техносферу) і управляємо його окремими елементами (обладнанням, машинами, комплексами), забезпечує більшість нашої (людини) життєвої біологічної необхідності. Відтепер ми можемо думати про екологію як про засіб вивчення усіх систем, що підтримують життя на землі. В індустріальній екології одним із об'єктів вивчення є взаємозв'язки між підприємствами, також як між їхніми окремими процесами чи продуктами, на місцевому, регіональному, національному або світовому рівнях дослідження [13].

Індустріальна екологія має найближчі взаємозв'язки із ужитковою екологією і соціальною екологією. Відповідно до визначення, поданого в "Журналі прикладної екології", вжиткова екологія – це: "... застосування екологічних ідей, теорій і методів для аналізу використання біологічних ресурсів в найширшому розумінні". Це стосується екологічних принципів, що покладені в основі розвитку менеджменту й управління біологічними ресурсами в окремих секторах людської діяльності, наприклад, у сільському або лісовому господарствах.

Інститут соціальної екології визначає соціальну екологію так: "Соціальна екологія інтегрує вивчення людських і природних екосистем через розуміння зв'язків між культурою і природою. Це висуває необхідність критичного, холістичного світогляду і передбачає, що людина може створити альтернативне майбутнє, гармонізуючи стосунки людей з природним світом" [13].

Більш широко екологія може бути визначена як вивчення взаємодій між абіотичним і біотичними компонентами системи. Індустріальна екологія вивчає взаємодії між індустріальними і екологічними системами; отже, вона адресує екологічні ефекти як на абіотичні, так і на біотичні компоненти екосфери. Визначення місця індустріальної екології у галузі екології потребує додаткових зусиль і певної роботи. Це сьогодні відбувається паралельно із зусиллями щодо кращого визначення самої дисципліни та її термінології.

Первинна мета індустріальної екології визначена вище і полягає в забезпеченні сталого розвитку. Його ключовими компонентами є стале використання ресурсів, забезпечення здоров'я довкілля і людини та сприяння екологічній справедливості.

Індустріальна екологія має забезпечити стале використання відновлюваних ресурсів і мінімальне використання не відновлюваних. Індустріальна діяльність залежить від стійкого постачання ресурсів і має діяти настільки ефективно, наскільки це можливо. В минулому та сьогодні людство вже заснувало певні альтернативи до зменшення використання сировини, але не можна допускати, щоб пошук її замінників продовжувався безмежно. Крім сонячної енергії, постачання природних ресурсів обмежене. Тому виснаження не відновлюваних і деградація відновлюваних природних ресурсів мають бути мінімізовані для того, щоб індустріальна діяльність людини була сталою протягом тривалого періоду.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ
  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку