• зміна від лінійних (відкритих) процесів до циклічних (закритих) процесів, так що відходи однієї індустрії використовуються як вхід для іншої;
• зусилля зменшити впливи індустріальних систем на довкілля взагалі або на окремі екологічні системи;
• наголос на гармонійні об'єднання індустріальної діяльності в екологічні системи;
• примушення до розвитку індустріальних систем до стану більш ефективних і сталих природних систем;
• ототожнення та порівняння ієрархій індустріальних і природних систем, які визначають сфери потенційного дослідження (див. табл. 1.1).
Реальними є дії на рівні створення певної продукції, які використовують такі інструментальні засоби, як оцінка життєвого циклу, проектування життєвого циклу і використання таких концептуальних стратегій, як, наприклад, запобігання забрудненню. На інших ієрархічних рівнях найпоширеніші види досліджень – дослідження потоків речовини та енергії через екосферу або окремі екосистеми.
Подальша потреба у розвитку уніфікованого визначення індустріальної екології включає необхідність відповідей на такі запитання:
• Чи є індустріальна система природною системою? Дехто доводить, що все зрештою природне.
• Чи фокусується індустріальна екологія на об'єднанні індустріальних систем у природні системи або, насамперед, намагається просуватися до екологічної системи? Або те й інше?
• Сучасні визначення залежать від технічних, інженерних розв'язків екологічних проблем. Деякі автори вважають, що зміна індустріальних систем також вимагатиме зміни в людській і соціальній поведінці. Який баланс є відповідним між динамічними і технологічними змінами?
• Чи є суттю індустріальної екології системний аналіз і визначення потоків матеріалів та енергії?
Техноекологія (індустріальна екологія) вивчається як окремий курс, але може бути об'єднаною в наявні курси у школах інжинірингу, бізнесу, охорони здоров'я і природних ресурсів. Завдяки багатодисциплінарній природі екологічних проблем курс також може бути багатодисциплінарним. Типові програми, які пропонуються сьогодні, ілюструють цю ідею [18].
Термін "індустріальна екологія" передбачає певні взаємозв'язки з екологією. Базові принципи і розуміння екології є корисними для розуміння індустріальної екології, яка використовує багато екологічних принципів.
Екологія була визначена Екологічним товариством Америки (1993) як: "Наукова дисципліна, яка вивчає взаємозв'язки між організмами і їхніми минулими, теперішніми і майбутніми оточеннями". Ці взаємозв'язки включають фізіологічні реакції індивідів, структури і динаміку популяцій (наприклад, населення), взаємодії між родами, організацію біологічних суспільств та обробку (перетворення) енергії і речовини в екосистемах.
Ежен Одум (Eugene Odum), один з авторів терміна "екологія", написав: "... слово "екологія" взято з грецької мови від слова – "oikos", що означає "родина", яке об'єднується з коренем logy, що означає "вивчення". Так, екологія буквально є вивченням родин, включаючи мікроби, рослини, тварин і людину, які живуть разом як взаємозалежні істоти на космічному кораблі – планеті Земля. Екологічний будинок, усередині якого ми розміщуємо створені людьми структури (які утворюють техносферу) і управляємо його окремими елементами (обладнанням, машинами, комплексами), забезпечує більшість нашої (людини) життєвої біологічної необхідності. Відтепер ми можемо думати про екологію як про засіб вивчення усіх систем, що підтримують життя на землі. В індустріальній екології одним із об'єктів вивчення є взаємозв'язки між підприємствами, також як між їхніми окремими процесами чи продуктами, на місцевому, регіональному, національному або світовому рівнях дослідження [13].
Індустріальна екологія має найближчі взаємозв'язки із ужитковою екологією і соціальною екологією. Відповідно до визначення, поданого в "Журналі прикладної екології", вжиткова екологія – це: "... застосування екологічних ідей, теорій і методів для аналізу використання біологічних ресурсів в найширшому розумінні". Це стосується екологічних принципів, що покладені в основі розвитку менеджменту й управління біологічними ресурсами в окремих секторах людської діяльності, наприклад, у сільському або лісовому господарствах.
Інститут соціальної екології визначає соціальну екологію так: "Соціальна екологія інтегрує вивчення людських і природних екосистем через розуміння зв'язків між культурою і природою. Це висуває необхідність критичного, холістичного світогляду і передбачає, що людина може створити альтернативне майбутнє, гармонізуючи стосунки людей з природним світом" [13].
Більш широко екологія може бути визначена як вивчення взаємодій між абіотичним і біотичними компонентами системи. Індустріальна екологія вивчає взаємодії між індустріальними і екологічними системами; отже, вона адресує екологічні ефекти як на абіотичні, так і на біотичні компоненти екосфери. Визначення місця індустріальної екології у галузі екології потребує додаткових зусиль і певної роботи. Це сьогодні відбувається паралельно із зусиллями щодо кращого визначення самої дисципліни та її термінології.
Первинна мета індустріальної екології визначена вище і полягає в забезпеченні сталого розвитку. Його ключовими компонентами є стале використання ресурсів, забезпечення здоров'я довкілля і людини та сприяння екологічній справедливості.
Індустріальна екологія має забезпечити стале використання відновлюваних ресурсів і мінімальне використання не відновлюваних. Індустріальна діяльність залежить від стійкого постачання ресурсів і має діяти настільки ефективно, наскільки це можливо. В минулому та сьогодні людство вже заснувало певні альтернативи до зменшення використання сировини, але не можна допускати, щоб пошук її замінників продовжувався безмежно. Крім сонячної енергії, постачання природних ресурсів обмежене. Тому виснаження не відновлюваних і деградація відновлюваних природних ресурсів мають бути мінімізовані для того, щоб індустріальна діяльність людини була сталою протягом тривалого періоду.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.
