Розрахункові методи оцінювання відрізняються від експертних тим, що спочатку обґрунтовується формула для оцінювання антропогенного навантаження, а потім здійснюються розрахунки, дані для яких встановлюються об'єктивно, без визначення їх експертом. Розрізняють чотири типи антропогенних навантажень – індустріальне, транспортне, рекреаційне та аграрне.
За показники індустріального навантаження можна прийняти кількість промислових підприємств на одиницю площі.
Найбільше забруднює природне середовище транспорт, зокрема автомобільний. Показник транспортного навантаження і-го району Ti розраховується за сіткою адміністративних районів:
де S – площа району; lk – довжина автошляху, що має k-ту оцінку показника Вk транспортної напруженості.
Оцінка рекреаційного навантаження може бути здійснена за формулою:
де Sj – площа рекреаційного угіддя; kj – коефіцієнт рекреаційної привабливості j-го угіддя (для лісових угідь без водойм k = 1,0, для лучних біля водойм – k = 3,0; лучних коло водойм в оточенні лісових – k = 3,0); Рi – людність і-го населеного пункту, що знаходиться на відстані lij від угіддя, причому lij визначається за авто- або залізничним шляхом; n – кількість населених пунктів, які тяжіють до j- го рекреаційного угіддя.
Аграрне навантаження на ландшафти визначається розораністю земель, їхньою меліоративністю, інтенсивністю механізації землеробства та кількістю отрутохімікатів, які вносяться на поля.
Для сумарної оцінки аграрного навантаження від цих чинників у праці [5] пропонується така формула:
де Аi – аграрне навантаження на і-й адміністративний район; Sa – площа бочарних сільськогосподарських земель у ньому; Sm – площа меліорованих земель; Si – площа району; Мi – кількість самохідних сільськогосподарських агрегатів на 1 га орних земель і-го району; М – те саме, середнє для України; Fi – маса гербіцидів на 1 га (середня за 5 років) сільськогосподарських земель району; F – те саме, середнє для України.
Екологічна місткість території – це максимально можлива в конкретних умовах даного району біологічна продуктивність всіх його біогеоценозів, агро- і урбоценозів із урахуванням оптимального для цього району складу представників рослинного і тваринного світу. Особливого значення набуває тут встановлення екологічної місткості природних співтовариств, де необхідно враховувати не тільки їх оптимальний склад, а й трофічні ланцюги. Показником екологічної місткості території може бути щільність біомаси різного виду на одиницю площі території, визначаючи яку слід ураховувати таке:
а) повноцінний порідний і видовий склад біогеоценозів – головна гарантія підвищення їхньої стійкості до несприятливих впливів, і чим складніший біогеоценоз, чим довші трофічні ланцюги, тим краще протистоять вони різним зовнішнім і внутрішнім впливам;
• б) тільки завдяки досягненню максимальної екологічної місткості можна зберегти не тільки генофонд найбільш цінних видів рослин і тварин, а й цілі популяції;
• в) видоворізноманітні екосистеми, враховуючи системи перетвореного людиною ландшафту, найбільше пристосовані до антропогенних упливів.
Урбоекологічні характеристики можна поліпшити проведенням комплексу відновних робіт, лісотехнічними, біотехнологічними та іншими заходами.
Для успішного впровадження цих заходів необхідно провести урбоекологічне зонування територій. Головне завдання урбоекологічного зонування – виявлення надто несприятливих, несприятливих, обмежено сприятливих і сприятливих з погляду стану навколишнього середовища ділянок територій. Ці території (урбоекологічні зони) визначаються за допомогою інтеграції покомпонентних схем після накладення їх одна на одну, а також спеціальних схем, які характеризують геохімічну активність ландшафту (стійкість ландшафту до органічних і неорганічних навантажень, фізичну стійкість Ґрунтів і рослинності до рекреаційних та інших навантажень, ділянки території, де водоносні горизонти надійно захищені або не захищені породами, та ін.), стійкість території до фізичних навантажень і схеми антропогенних навантажень (елементи інженерно-екологічного зонування) – зони забруднення повітряного басейну, ділянки забруднення водостоків підземних вод, розподіл рекреаційних потоків, зони інтенсивного застосування пестицидів та ін.
Результати урбоекологічного та інженерно-екологічного зонування, по-перше, – це складник інформації про територію за її функціонального зонування, по-друге, це арена локалізації та оцінки екологічних проблем, які виникають на цій території.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту“ на сторінці 2. Приємного читання.
