Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

Урбоекологія і техноекологія

Розрахункові методи оцінювання відрізняються від експертних тим, що спочатку обґрунтовується формула для оцінювання антропогенного навантаження, а потім здійснюються розрахунки, дані для яких встановлюються об'єктивно, без визначення їх експертом. Розрізняють чотири типи антропогенних навантажень – індустріальне, транспортне, рекреаційне та аграрне.

За показники індустріального навантаження можна прийняти кількість промислових підприємств на одиницю площі.

Найбільше забруднює природне середовище транспорт, зокрема автомобільний. Показник транспортного навантаження і-го району Ti розраховується за сіткою адміністративних районів:

де S – площа району; lk – довжина автошляху, що має k-ту оцінку показника Вk транспортної напруженості.

Оцінка рекреаційного навантаження може бути здійснена за формулою:

де Sj – площа рекреаційного угіддя; kj – коефіцієнт рекреаційної привабливості j-го угіддя (для лісових угідь без водойм k = 1,0, для лучних біля водойм – k = 3,0; лучних коло водойм в оточенні лісових – k = 3,0); Рi – людність і-го населеного пункту, що знаходиться на відстані lij від угіддя, причому lij визначається за авто- або залізничним шляхом; n – кількість населених пунктів, які тяжіють до j- го рекреаційного угіддя.

Аграрне навантаження на ландшафти визначається розораністю земель, їхньою меліоративністю, інтенсивністю механізації землеробства та кількістю отрутохімікатів, які вносяться на поля.

Для сумарної оцінки аграрного навантаження від цих чинників у праці [5] пропонується така формула:

де Аi – аграрне навантаження на і-й адміністративний район; Sa – площа бочарних сільськогосподарських земель у ньому; Sm – площа меліорованих земель; Si – площа району; Мi – кількість самохідних сільськогосподарських агрегатів на 1 га орних земель і-го району; М – те саме, середнє для України; Fi – маса гербіцидів на 1 га (середня за 5 років) сільськогосподарських земель району; F – те саме, середнє для України.

Екологічна місткість території – це максимально можлива в конкретних умовах даного району біологічна продуктивність всіх його біогеоценозів, агро- і урбоценозів із урахуванням оптимального для цього району складу представників рослинного і тваринного світу. Особливого значення набуває тут встановлення екологічної місткості природних співтовариств, де необхідно враховувати не тільки їх оптимальний склад, а й трофічні ланцюги. Показником екологічної місткості території може бути щільність біомаси різного виду на одиницю площі території, визначаючи яку слід ураховувати таке:

а) повноцінний порідний і видовий склад біогеоценозів – головна гарантія підвищення їхньої стійкості до несприятливих впливів, і чим складніший біогеоценоз, чим довші трофічні ланцюги, тим краще протистоять вони різним зовнішнім і внутрішнім впливам;

• б) тільки завдяки досягненню максимальної екологічної місткості можна зберегти не тільки генофонд найбільш цінних видів рослин і тварин, а й цілі популяції;

• в) видоворізноманітні екосистеми, враховуючи системи перетвореного людиною ландшафту, найбільше пристосовані до антропогенних упливів.

Урбоекологічні характеристики можна поліпшити проведенням комплексу відновних робіт, лісотехнічними, біотехнологічними та іншими заходами.

Для успішного впровадження цих заходів необхідно провести урбоекологічне зонування територій. Головне завдання урбоекологічного зонування – виявлення надто несприятливих, несприятливих, обмежено сприятливих і сприятливих з погляду стану навколишнього середовища ділянок територій. Ці території (урбоекологічні зони) визначаються за допомогою інтеграції покомпонентних схем після накладення їх одна на одну, а також спеціальних схем, які характеризують геохімічну активність ландшафту (стійкість ландшафту до органічних і неорганічних навантажень, фізичну стійкість Ґрунтів і рослинності до рекреаційних та інших навантажень, ділянки території, де водоносні горизонти надійно захищені або не захищені породами, та ін.), стійкість території до фізичних навантажень і схеми антропогенних навантажень (елементи інженерно-екологічного зонування) – зони забруднення повітряного басейну, ділянки забруднення водостоків підземних вод, розподіл рекреаційних потоків, зони інтенсивного застосування пестицидів та ін.

Результати урбоекологічного та інженерно-екологічного зонування, по-перше, – це складник інформації про територію за її функціонального зонування, по-друге, це арена локалізації та оцінки екологічних проблем, які виникають на цій території.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту
  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку