Проміжний коефіцієнт β:
де α – коефіцієнт, що враховує гідравлічні умови змішування; L – відстань за фарватером від місця випуску стічних вод до створу найближчого пункту водокористування, м:
де – для берегового скидання стічних вод;
– для стрижневого скидання стічних вод; φ – відношення відстаней між місцями скидання і водокористування за фарватером по прямій лінії; Е– коефіцієнт турбулентної дифузії,
де – середня швидкість течії на ділянці між випуском стічних вод і створом пункту водокористування, м/с;
– середня глибина річки на тій самій ділянці, м.
За рівнем біологічного споживання кисню (БСК) для розрахунків умов випуску стічних вод використовується формула:
де – сумарне екологічне споживання кисню стічних вод;
– потреба в кисні суміші річкової води і стічних вод, у створі якого суміш досягає за t днів (t – час, за який вода пройшла до розрахункового пункту водокористування); БСКР – БСК річкової води вище випуску стічних вод.
Допустиму температуру стічної води визначають за формулою:
де – допустиме підвищення температури води річки (не більше ніж на 3°С);
– максимальна температура води в річці до випуску стічних вод у літній період.
Граничну концентрацію сульфатів, хлоридів і твердого залишку в стічних водах Сст розраховують за допомогою виразу (7.2), в якому Сст.доп вважається як допустима концентрація мінеральних солей (хлоридів, сульфатів) чи твердого залишку в стічних водах, мг/л; – граничнодопустима кількість цих речовин у річці, мг/л;
– концентрація мінеральних солей у річковій воді на відстані 1 км вище місця випуску стічних вод, мг/л.
За тим же виразом (7.2) розраховують допустимий вміст токсичних речовин у стічних водах.
За наявності у стічній воді двох чи більше шкідливих речовин визначають показник шкідливості для кожної з них. У разі надходження у водойми кількох речовин із однаковим лімітувальним показником шкідливості сума відношень концентрації кожної з них до відповідних ГДК має не перевищувати одиниці:
Для підприємств, які самостійно скидають стічні води у водні об'єкти, оминаючи систему водовідведення населених пунктів, встановлюються граничнодопустимі скиди (ГДС) забруднювачів.
З урахуванням ГДК хімічних речовин у місцях водокористування, асимілювальної здатності водного об'єкта і оптимального розподілу маси речовин між водокористувачами значення ГДС визначається за формулою:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Охорона гідросфери“ на сторінці 3. Приємного читання.
