Проект державної програми управління токсичними відходами було розроблено та представлено на розгляд Уряду. Проект програми охоплював період 1998–2005 рр. Основною метою проекту було підвищення екологічної безпеки на обласному рівні через зменшення утворення та накопичення токсичних відходів та знешкодження токсичних відходів, у т.ч. застарілих пестицидів. Один із першочергових заходів полягав в ідентифікації всіх сховищ (за підрахунками їх кількість досягала 2000) токсичних відходів та їх сумішей. Іншим важливим кроком було заснування компаній на обласному рівні, які б займалися збиранням і знешкодженням відходів. При цьому засновано Національний центр з управління шкідливими відходами. Очевидно, успіх Програми залежав від двох факторів: наявності фондів для запланованих компаній з управління відходами та підвищення громадської обізнаності. Парламент прийняв згадану програму на початку 1999 р.
У зв'язку з цією програмою у вересні 1998 р. був затверджений Дансько-Український спільний проект з усунення ризику, пов'язаного із застарілими пестицидами. Проект реалізований протягом 30 місяців. Проект передбачав підготовку національного плану дій щодо усунення ризику, пов'язаного із застарілими пестицидами; демонстрацію способів поводження із застарілими пестицидами, їх перевезення, тимчасового зберігання та видалення з наявних сховищ, а також підготовку проектної документації для першочергових інвестицій та встановлення контактів з потенціальними інвесторами.
Програма використання відходів виробництва та споживання на період до 2000 р. Ця програма (Постанова КМУ, червень 1997) була спрямована на розробку та підтримку сучасних технологій, сховищ та обладнання, а також створення можливостей для використання відходів з огляду на першочергові економічні, природоохоронні та соціальні аспекти. Програма також допомогла бізнесменам брати участь у розв'язанні проблем перероблення відходів в умовах ринкової економіки.
Управління твердими відходами, в тому числі управління твердими муніципальними відходами, відстає від практики, що застосовується в країнах ОЕСР та ЄС. Декілька областей України мають спеціалізоване устаткування для централізованого зберігання, знешкодження та використання шкідливих відходів. Дефіцит ресурсів для їх знешкодження призводить до накопичення відходів у великих кількостях на територіях промислових об'єктів, або незаконного розміщення часто у неорганізованих звалищах. Відходи навіть скидаються у каналізаційні системи.
Поводження з муніципальними твердими відходами, як правило, здійснюється неефективним чином із незначним повторним використанням. Відновлення придатних для використання матеріалів тією чи іншою мірою обмежено металами та склом. Це дає невеликий прибуток для деяких міст і містечок, але не зменшує помітно обсяги відходів для складування на звалищах або спалювання.
Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зберігання та видалення відходів“ на сторінці 3. Приємного читання.
