• Закон про пестициди та агрохімікати.
• Закон про радіоактивні відходи.
• Перелік токсичних речовин, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних речовин, утворення, зберігання, утилізація, захоронения та знешкодження яких потребує отримання дозволу.
• Інструкція стосовно подання заявок на видачу дозволів на виробництво, зберігання, перевезення, утилізацію, захоронения або знешкодження токсичних матеріалів, у тому числі промислових відходів, продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів.
Очевидно, що деякі з цих інструментів тільки недавно почали застосовуватися. Наприклад, у 1997 р. 300 фізичних та юридичних осіб були зареєстровані консультантами й операторами небезпечних хімікатів. Близько 200 дозволів було видано на перевезення небезпечних хімікатів. Невідомо, яка кількість з них стосується токсичних відходів.
Згідно із "Національним планом дій у галузі охорони довкілля" (1997 р.), Уряд вважає за необхідне терміново звести до мінімуму шкідливий вплив промисловості на довкілля та, зокрема, зменшити утворення відходів і сприяти їх переробленню та повторному використанню. Іншою важливою метою української державної політики є створення єдиної інтегрованої системи управління відходами, яка б охоплювала всі рівні адміністрації. Досягнення цієї мети передбачає розробку та впровадження законодавчих, нормативних, технічних, економічних, інформаційних та організаційних важелів і гарантій.
"Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки" (1998) є основним документом у сфері екологічної політики. В ньому докладно описані завдання та цілі політики, спрямовані на використання ресурсів, охорону довкілля та розв'язання методологічних і організаційних питань.
Цілі, пов'язані з ресурсами, передбачають проведення оцінки відходів, оцінки технічних можливостей поводження з відходами та здатності до первинного заміщення вторинною сировиною, економічно виправдану утилізацію відходів та сучасну систему використання ресурсів. Цілі у сфері управління довкіллям охоплюють мінімізацію обсягу відходів через упровадження чистих технологій, зменшення кількості токсичних відходів та відновлення і рекультивацію забруднених територій. І, нарешті, його методологічні та організаційні цілі передбачають розробку програми, яка включатиме в себе адміністративні, юридичні, організаційні та природоохоронні заходи, а також необхідне наукове, інформаційне та аналітичне супроводження. 18 завдань є похідними зазначених цілей (табл. 25.4).
Таблиця 25.4
Основні завдання політики у сфері промислових відходів
| Аспект/мета | Завдання |
| У ресурсній сфері | Визначити обсяги, темпи утворення, місце зберігання відходів · Визначити склад та властивості відходів Зробити аналіз умов та правил використання первинної та вторинної сировини; ринку сировини та можливості утилізації відходів · Обґрунтувати пріоритети вторинного використання ресурсів Класифікувати відходи за ресурсними показниками Розробити нові та вдосконалити наявні технології та схеми утилізації відходів наявні · Забезпечити вибіркове зберігання відходів та охорону відходів, цінних у ресурсному відношенні Розробити спеціальні рекомендації стосовно утилізації відходів та повного циклу переробки сировини |
| У природоохоронній сфері | Визначити токсичність та дослідити вплив відходів на екосистеми · Класифікувати відходи відповідно до їх шкідливого впливу на довкілля · Розробити вимоги до зберігання та складування відходів залежно від їх токсичності · Розробити економічне обґрунтування заходів щодо безпечної утилізації відходів · Розробиш технології безпечного видалення токсичних відходів Створити безпечні регіональні сховища для токсичних відходів |
| У природоохоронній та ресурсній сфері | Зареєструвати (інвентаризація) відход и та технології Усебічно оцінити ефективність та пріоритетність заходів щодо утилізації та знешкодження відходів з природоохоронного та економічного поглядів |
| У сфері методології та організації | Розробити методи визначення оцінки та класифікацію цінності відходів з ресурсного погляду Створити інформаційні бази даних та бази даних ресурсів та технологій · Ухвалити та впровадити Закон про відходи, а також економічні, адміністративні та інші засоби заохочення стосовно утилізації та безпечного знешкодження відходів |
На підставі цих 18 завдань намічені такі основні заходи:
• збільшення обсягу перероблення металургійних шлаків, що має привести до переробки всього обсягу утворюваних шлаків за 5-6 років;
• використання металовмісних відходів металургійної промисловості у виробництві цементу;
• збільшення використання золи та золошлаків з теплових електростанцій;
• збільшення вдвічі виробництва керамічної цегли з відходів вуглезбагачення (додаток до сировини на цегляних заводах) за період протягом 5-6 років;
• розширення виробництва гіпсу та будівельних матеріалів з фосфогіпсу, використання фосфогіпсу для меліорації засолених ґрунтів;
• збільшення використання вапнякових відходів для виробництва порошкового вапна та цементу й використання вапняку і сірчаних відходів для вапнування кислих ґрунтів у сільському господарстві;
• повне перероблення відходів деревини у стружку для технічних потреб та перетворення тирси та ошурків у брикети для використання як палива або для отримання продуктів дріжджевого гідролізу.
Перепік пріоритетів та відповідних завдань не встановлює будь- яких термінів виконання, розподілу обов'язків та не визначає засоби, необхідні для досягнення такої претензійної програми. В ньому відсутні посилання на економічні та адміністративні умови, що домінують в Україні, а також відсутня спроба пояснити, яким чином політичні наміри відповідають цим обставинам. Деякі з основних заходів, якими передбачені цілі, що мають кількісне вираження та терміни виконання, здаються нереальними. Більше того, ці заходи сформульовані винятково в технічному аспекті, ігноруючи аспекти майбутніх ринків, потреби в інвестиціях чи необхідності інституційних реформ.
Метою в галузі управління твердими муніципальними відходами є збирання, перевезення та знешкодження відходів за допомогою промислових методів та перероблення цінних компонентів. Ця мета має бути досягнута двома шляхами. По-перше, нові методи, що дають змогу використовувати цінні компоненти з накопичених мас відходів, мають сприяти впровадженню власних технологій їх перероблення та повторного використання за допомогою власного обладнання. По-друге, необхідно проектувати та будувати заводи з перероблення промислових нешкідливих твердих відходів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зберігання та видалення відходів“ на сторінці 2. Приємного читання.
