Ідея родючості та весільна обрядовість.

Філософія родознавства

Так званий громадянський шлюб, поширений у європейських країнах, неможливий у Кореї. Одружуються тут у віці 28—30 років. Розлучення складне за наслідками. Жінка вдруге не може вийти заміж. Чоловік матиме проблеми у кар'єрному зростанні (він практично не отримає керівної посади). Проте Корею, як і Японію, вирізняє культ дітей.

Серйозні правові й соціально-культурні наслідки мають міжнаціональні шлюби. Інколи вони створюють складні соціально-правові проблеми, передусім стосовно прав матері та дітей, зокрема при розлученні батьків.

У Великій Британії на державному рівні предметом обговорення стали суперечливі тенденції сімейного життя. Простежується тенденція, за якою найближчими роками майже половина населення країни не братиме шлюбу; прогнозується і збільшення народжуваності дітей у сім'ях нетрадиційних.

Школярі британських шкіл з 1999 р. ознайомлюються з новим моральним кодексом. До навчальних програм введено ознайомлення з Новим Заповітом. Проте цінності предків зазнали значних суспільних трансформацій. За модернізованим кодексом учні мають засвоїти, що одруження — не єдина можливість щасливого сімейного життя. Альтернативу становлять співжиття партнерів, батьки-одинаки, ширший спектр партнерських стосунків. За "Кодексом — 99" педагоги мають пояснювати вихованцям, що кохання і вірність як складові щасливої родини та дитинства можуть дещо змінюватись, а оптимальні стосунки можуть функціонувати в інших формах. "Кодекс — 99" — частина програми "Підготовки до життя", предмет обов'язковий; на цю програму передбачено 5 % навчальних годин (Мостова, 2000).

У Великій Британії в грудні 2005 р. набув чинності закон, що визнає одностатеві стосунки. Тоді ж зареєстровано близько 700 одностатевих пар (ще майже 22 тис. планують узаконити стосунки).

У країнах Євросоюзу, зокрема Бельгії, Нідерландах, навіть Іспанії (католицькій країні), законодавчо визнано одностатеві стосунки. В Бельгії закон про їх визнання діє з 2003 р., на державному рівні обговорюються можливості усиновлення дітей. Католицька церква виходить з того, що одностатеві стосунки не є підставою для дискримінації людей. Проблема одностатевих стосунків турбує протестантів. Однак власне шлюб розглядається як відносини чоловіка і жінки. Тут важливий не сам факт одностатевих стосунків, а їх сутність. Тобто держава законодавчо визнає форму "громадянського партнерства", але церква реєстрацію не здійснює.

У 32 регіонах Росії законом передбачено ранні шлюби (частіше за необхідністю, з причини народження незапланованої дитини). Проте ранні статеві стосунки і відповідальність — несумісні.

Згідно з Конституцією України, "шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою" (ст. 51).

Шлюбні відносини регулює "Сімейний кодекс України" (2004). За ним "сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства" (ст. З, п. 4). "Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років" (ст. 6). "Шлюбний вік для жінки встановлюються у сімнадцять, а для чоловіка — у вісімнадцять років" (ст. 22, п. 1). "За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам" (ст. 23, п. 2).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ідея родючості та весільна обрядовість.“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова. Актуальний досвід національного виховання

  • Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти

  • Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ

  • Поняття "першопредки" та "предки" у міфологічній і біблійній традиціях.

  • Соціальний смисл зображень "чаклуна" у давньому мистецтві: Кам'яна Могила (Україна), печера "Трьох братів" (Франція).

  • Давнє світосприйняття наших предків і вимір плинності часу.

  • Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні.

  • Ознаки сучасного покоління як соціальної групи.

  • Соціум як культуротворчість

  • Історичні складники української культури.

  • Взаємозв'язок індоєвропейської та праслов'янської культурної спільності.

  • Походження української сім'ї (М. Грушевський).

  • Тавро руси.

  • Християнство у розвитку Київської Русі.

  • Соціокультурний зміст термінів "аванкулат", "аталичество", "кормильство"

  • Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський).

  • Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі.

  • Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Перша літописна згадка назви "Україна".

  • Відмінність гуманітарного та природничого підходів до вивчення етнічних явищ.

  • Поняття "етноцентризм".

  • Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання.

  • Функції духовних цінностей.

  • Поняття "толерантність", "культура спілкування", "національна відповідальність", їх значення в умовах глобалізації свідомості українського суспільства.

  • Український національний характер у контексті філософського і фольклорно-етнографічного аналізу.

  • Народна педагогіка

  • Поняття "пестування".

  • Прикмети, погода та господарська діяльність.

  • Загадки.

  • Відмінності між казкою, легендою і новелою.

  • Обмеженість міфологічної та міграційної теорій казки (М. Грушевський, В.Пропп).

  • Ознаки спільності казки

  • Народне мистецтво

  • Анімалістичні орнаментальні мотиви.

  • Відмінність між орнаментальністю та декоративністю.

  • Народна картина "Козак Мамай".

  • Витоки української вишивки

  • Мартинівський скарб

  • Символіка орнаментації та кольорів писанки.

  • Ґенеза української народної іграшки й особливості їі розвитку за етнографічними регіонами.

  • Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ УКРАЇНЦІВ

  • Символіка давніх аграрно-магічних дій з "живою водою".

  • Уявлення про Рода і рожаниць, їх значення у річному обрядовому циклі.

  • Композиція Збруцького ідола (Б. Рибаков).

  • Традиції величання (О. Потебня, М. Грушевський).

  • Вертепна вистава.

  • Символіка обрядовості Великодня.

  • Ритуальні вогнища у період весняного рівнодення і літнього сонцестояння.

  • Весілля

  • Ідея родючості та весільна обрядовість.
  • Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".

  • Народини

  • Магічно-релігійне, морально-психологічне, суспільне значення допологових звичаїв і обрядів, пологів, післяпологової обрядовости.

  • Передумови народження здорової дитини.

  • Законодавчі засади зниження куріння у країнах Європи й Україні.

  • Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".

  • "Сімейний кодекс України" про обов'язки і відповідальність батьків за виховання дітей.

  • Поховання

  • Культ смерті в ацтеків і майя.

  • Еволюція праслов'янської поховальної обрядовості.

  • Тризна у давніх слов'ян

  • "Добрий пастир" - провідний мотив ранньохристиянського мистецтва.

  • Плач Ярославни ("Слово о полку Ігоревім").

  • Філософські, психологічні, морально-етичні аспекти смерті та безсмертя.

  • Розділ 4. ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ТА РОДОВОЇ ПАМ'ЯТІ

  • Імена як духовні форми культури (П. Флоренський).

  • Франко про значення історичних матеріалів з ономастики.

  • Традиції ім'янаречення в Україні.

  • Джерела творення українських прізвищ.

  • Соціалізація поколінь. Повноліття

  • Цінності демократії, свободи, культури, мистецтва та соціалізація особистості.

  • Форми соціалізації поколінь, звичаї й обряди повноліття в українській культурі.

  • Форми соціалізації поколінь і традиції повноліття в японській культурі.

  • Законодавчі засади повноліття в Україні ("Конституція України", "Сімейний кодекс України").

  • Розділ 5. РОДОВІД ЯК ДІАЛОГІЧНА ФОРМА ЗНАННЯ

  • Філософський і моральний сенс генеалогії (П. Флоренський).

  • Педагогічно-виховне значення генеалогії (В. Вернадський, П. Флоренський).

  • Груповий портрет родини Святослава (Ізборник Святослава 1073).

  • Герби українських земель.

  • Традиції родовідних (генеалогічних) дерев.

  • Історичні традиції державної символіки незалежної України.

  • Методи дослідження Родоводу

  • Методи генеалогічних досліджень: історичний, біографічний, інформаційний, бесіда, опитування старших поколінь родини, аналіз зібраних даних.

  • Організаційно-педагогічні аспекти дослідження родоводу: суб'єкт-суб'єктні відносини, особистісно орієнтоване, культуровідповідне, полікультурне навчання.

  • Педагогічний досвід.

  • Використана література