Необхідні ресурси

Урбоекологія і техноекологія

Таблиця 17.2

Видобуток палива в Україні,%

РікВсьогоНафтаГазВугіліяТорфДрова
19981004,426,768,10,40,4
19991004,619,874,80,40,4
20001006,523,069,50,40,6
20011007,226,165,70,40,6

Виробництво електроенергії на ТЕС України, які використовують вугілля, – процес екологічно не чистий. Крім цього, для підтримки стійкого горіння низькореакційного високозольного палива (типу антрацитів та пісного вугілля з зольністю 25–40% при проектних не більше 20%) доводиться додатково використовувати імпортовані мазут і газ.

Вугілля буре – вища теплота згоряння вологої беззольної маси менше 24 000 кДж/кг (5700 ккал): Б1 – волога 40%, Б2 – від ЗО до 40%, БЗ – менше 30%.

Кам'яне вугілля – теплота згоряння вологої беззольної маси 24 000 кДж/кг (5700 ккал/кг), вихід летких речовин – більше 9%.

Антрацитове (А) вугілля – теплота згоряння вологої беззольної маси – 24 000 кДж/кг, вихід летких речовин – 9%.

Напівантрацитове (НА) – перехідні від кам'яних до антрацитових. Вихід летких речовин від 220 до 330 см3/г, антрацити – менше 220 см3/г.

Зв'язана гірська порода. Вивантаження твердого палива, що використовується ТЕС, з усього технологічного процесу – найбільш трудомістке завдання енерговиробництва. Унаслідок порушення стандарту на тверде паливо, що відбувається з вини вугледобувних або вуглевиробничих, переробних підприємств і через недосконалість техніки транспортування на ТЕС замість вугілля з нормованими якісними характеристиками потрапляє гірська порода, що ускладнює роботу.

Деревина, дрова. Деревина, дрова – пиляні або розколоті дерева, призначені для використання як палива. Деревина всіх порід дерев, що використовуються як паливо, має 50% вуглецю. Тому теплота згоряння деревини різних порід в абсолютно сухому стані у розрахунку на 1 кг однакова: близько 18 800 кДж (4500 ккал) з відхиленням не більш як 3–5%. Теплота згоряння деревини у розрахунку на 1 дм3 різна і становить у середньому, кДж (ккал): для дуба – 12 500 (3000), берези – 10 900 (2600), чорної вільхи – 8400 (2000), сосни – 7500 (1800), ялини та осики – 7100 (1700). За теплотою згоряння 100 кг сухої деревини відповідає 31 кг нафтових залишків, 43 кг кам'яного вугілля, 50 кг сухого та 120 кг напівсухого торфу. У паливному господарстві питома вага деревини знижується незначно.

Природний газ. Як паливо застосовують природні горючі гази. До їх складу входить до 99% газоподібних вуглеводів (метан та його гомологи). Теплота згоряння – 32,7 МДж/м3 (7800 ккал/м3). Також як паливо застосовують здобуті штучно у вигляді основної (генераторний газ) або побічної (коксовий, доменний та інші гази) продукції. Коксовий газ – продукт коксування твердого палива, що утворюється при газифікації палив, гази нафтопереробки (теплота згоряння – 52,3 МДж/м3 = 12 500 ккал/м3), котрі отримуються при термічній та термокаталітичній переробці нафти та нафтопродуктів, а також доменний газ, що утворюється в процесі виплавки чавуну. Штучні гази містять ненасичені вуглеводні, окис вуглецю, а іноді значну кількість водню. У паливному балансі електростанцій питома вага природного газу становить 20%, ККД котельних установок на електростанції при переводі з твердого на газове паливо підвищується на 1–4%, зменшується на 21–26% кількість персоналу.

Мазут. Отримується при переробці нафти, поділяється на марки: флотський Ф5 та флотський Ф12; топковий зі знаком якості М40В та топковий М40; топковий зі знаком якості М100В та топковий МІ00; мазут–паливо для мартенівських печей (МП).

На електростанціях використовують мазут марки М100. Отриманий при переробці нафти мазут належить до категорії дефіцитного палива, через це його заміняють на вугільне паливо, особливо на ТЕС.

Мазут – залишок відгону з нафти, бензину, гасу та фракцій дизельного палива. Мазут використовується як рідке котельне паливо.

Властивості: щільність за 20°С 890–1000 кг/м3; теплота згоряння – 38–42 МДж/кг (9100–10 000 ккал/кг); в'язкість умовна -– 5–15° за 50°С: поверхневий натяг – 0,03–0,04 Дж/м2); теплота випаровування – 170–210 кДж/кг (40–50 ккал/кг); вміст сірки – 0,8–3,5%, смол – до 60%, золи – 0,1–0,5%. Найменша зольність має бути в мазуту, який використовують як паливо для газових турбін (при цьому в золі має міститися не більше 0,001% ванадію та 0,0005% натрію, особливо небезпечних у корозійному відношенні елементів).

Сланці – гірські породи. За ступенем регіонального метаморфізму серед сланців виділяють дві великі групи: слабкометаморфічні гірські породи – глинясті сланці та глибокометаморфічні кристалічні сланці. Кристалічні сланці використовують як будівельний матеріал та вогнетривку сировину, а глинясті, збагачені органічними речовинами, використовуються як горючі сланці. На сланцевому паливі працюють багато електростанцій. Сланці – дешева сировина для отримання різних хімічних продуктів. Зі сланців виробляється більше 1 млрд м3 газу на рік.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Необхідні ресурси“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси
  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку