Забруднення підземних і поверхневих вод у межах розробки сірчаних родовищ відбувається переважно внаслідок фільтрації промислових стоків з накопичувальних басейнів, шламосховищ і відвалів фосфогіпсу, а також фільтраційних проривів через баражні канави. Це призвело до того, що водозабір Жидачівського району (зона дії Подорожненського кар'єру Роздільського ДГХП "Сірка") перебуває в критичному стані. Питні води характеризуються pH = 8,3 за загальної мінералізації – 1,9 г/л, вміст сульфатіона – 1,2 г/л, концентрація фосфору – 1,4–34 мг/л. Рівні накопичувальних басейнів і шламосховищ, особливо у паводкові періоди, мають критичні межі.
Розробка сірчаних родовищ спричинила значні викиди шкідливих речовин в атмосферу. Зокрема, по Яворівському ДГХП "Сірка" – 456,1 т за рік, сірководню – 179,8 т. При цьому разові концентрації сірководню у повітрі населених пунктів за межами гірничого відводу у два рази перевищують ГДК у середньорічних замірах.
Особливу небезпеку викликає розвиток карстоутворення в районах розробки сірчаних родовищ (за останні три роки в межах Яворівського ДГХП "Сірка" утворилося понад 500 нових воронок). При цьому розвиток карстоутворення призводить до втрат сільськогосподарських угідь та будинків. Крім того, на бортах Подорожненського і Язівського кар'єрів і шламосховищ спостерігаються зсувні процеси, які викликають безпосередню загрозу населеним пунктам.
Родовища калійних солей розташовані на території Львівської та Івано-Франківської областей. Найважливішими родовищами, що зараз експлуатуються, є Стебникське (ДГХП "Полімінерал") і Калуш-Голинське (ДГХП "Хлорвініл") родовища. Одна з основних проблем, що зумовлюють погіршення екологічної ситуації при розробці родовищ калійних солей, – скиди у поверхневі річкові стоки дренажних вод із суттєво перевищеним вмістом солей з водозбірників і шламосховищ. При цьому дренажні води частково забруднюють заповідні території та зони санітарної охорони курорту Трускавець. Украй небезпечним є інтенсивний розвиток карсту.
Велика екологічна небезпека пов'язана також з наявністю накопичувальних басейнів, які містять концентровані розсоли. При розробці Калуш-Голинського родовища розсоли фільтруються через тіло дамби накопичувального басейну без відповідного їх збирання і наступної відкачки.
З початку 1990-х років мінерально-сировинний комплекс України зазнав деградації в усіх своїх складниках. Зокрема, з 950 млн т у 1990 р. до 302,6 млн т у 1997 р. впав загальний видобуток корисних копалин, зменшилося фінансування геологорозвідувальних робіт та обсяги пошукового і розвідувального буріння до критичних позначок – нижче рівня видобутку впав щорічний приріст запасів деяких найважливіших корисних копалин [9].
Основні пріоритети в структурній політиці визначатимуть такі чинники:
• скорочення залучення у мінерально-сировинну сферу трудових та матеріальних ресурсів;
• зміщення пріоритетів на підвищення якості та розширення асортименту товарної продукції;
• акцент на задоволення життєво необхідних соціальних і економічних потреб населення;
• ширше залучення техногенних джерел сировини (зі складу відходів).
Для головних, традиційних для України видів корисних копалин забезпеченість видобутку, навіть за його подвоєння проти сучасного рівня, зберігається в межах усього прогнозного періоду.
Більше того, обсяги промислових запасів і їх видобутку перебувають у такому співвідношенні, яке значно перевищує економічно доцільні норми і свідчить про надлишковість розвіданих запасів. Але багато в чому така оцінка формальна і не відповідає цілям прогнозу. Особливістю мінерально-сировинного балансу України є штучно низька якість майже всіх видів сировини і більш глибоке залягання порівняно з аналогами у країнах ринкової економіки (практично ніде у світі вугілля і залізна руда не видобуваються з таких глибин, як в Україні).
Резервний фонд родовищ обмежений, і головним завданням щодо традиційних корисних копалин стане в наступні роки підтримка потужностей діючих гірничодобувних підприємств, підвищення якості їх продукції.
Ресурси нафти і природного газу дають змогу принаймні вдвічі збільшити їх видобуток. Але представлені вони переважно дрібними і глибокозалягаючими родовищами, що обмежує форсоване збільшення видобутку. Незважаючи на важковидобувний характер ресурсів вуглеводнів, нафтогазова галузь буде належати до найбільш рентабельних.
Освоєння Чорноморського та Азовського шельфу за оцінками може дати значну частину приросту видобутку. За оцінкою експертів, нафтовидобуток в Україні може зрости з 4,1 млн т у 1997 р. до 8,0–8,5 млн, т у 2015 р. Але для цього слід нарощувати обсяги експлуатаційного та розвідувального буріння, освоювати нові родовища (у тому числі в акваторії Чорного та Азовського морів), упроваджувати нові технології тощо.
Видобуток природного газу теж можна і потрібно збільшити до 35–40 млрд м3 у 2015 р., тобто до такого рівня, що перевищує рівень 1997 р. у 1,9–2,2 разу і забезпечує половину теперішніх потреб України у природному газі. Це потребуватиме розв'язання ряду проблем, які характерні також для нафтовидобувної промисловості (інтенсифікація геологорозвідувальних робіт із застосуванням технічних засобів, упровадження ефективних технологій буріння і розробки родовищ, зокрема на шельфі морів тощо).
Найбільш нагальними проблемами подальшого розвитку вугільної промисловості, цієї особливо масштабної галузі, є її реструктуризація та поновлення шахтного фонду. В разі їх розв'язання створяться умови для поступового нарощування вуглевидобутку: за прогнозом – до 100–105 млн т у 2015 р. (у 1997 р. – 75,9 млн т).
Створений у вугільній промисловості резервний фонд ділянок для нового будівництва та реконструкції діючих шахт (більше 120 дільниць із запасами до 13 млрд т) повністю знімає питання про ресурсне забезпечення галузі на весь прогнозний період. При цьому нові об'єкти освоєння забезпечать сприятливі гірничо-геологічні умови ведення робіт.
Стан сировинної бази чорної металургії, а саме – виснаженість найбагатшої частини запасів не створює передумов для суттєвого розширення її потужностей, обмежує експортний потенціал і орієнтує галузь на внутрішній ринок.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
