Індустріальний метаболізм

Урбоекологія і техноекологія

Важливо зрозуміти, що кожна господарська діяльність в ІМ моделі (тобто видобування, відокремлення, змішування, формування, збирання, використання і розташування) потребують входів енергії, речовини і простору від усіх інших стадій ІМ моделі. Входи включають не тільки проміжні товари від попередньої стадії моделі, а й проміжні та кінцеві товари від решти стадій. Наприклад, відокремлення алюмінію (чистий матеріал) з бокситу (сировина) потребує електричної енергії (інший чистий матеріал), машин (продукція), інших частин і продуктів і розташування сміття. Так, лінійний потік в ІМ моделі виявляє лише частину картини. Щоб розглянути всю цю складність, використовуватимемо модель вхід–вихід, яка обговорюється пізніше.

Також важливо зрозуміти, що кожна господарська діяльність в ІМ моделі (тобто видобування, відокремлення, змішування, формування, збирання, використання і розташування) генерує відходи. Ці відходи мають бути оброблені і звільнені на кожній стадії, а не тільки в кінцевій стадії ЇМ моделі.

Гідрологічний цикл, вуглецевий цикл і цикл азоту – поняття, що добре відомі для вченого. Головний шлях, в якому індустріальна метаболічна система відрізняється від природного метаболізму землі є те, що, на відміну від природних циклів (води, вуглець/ки- сень, азот), індустріальна система взагалі не повторний цикл. Індустріальна система починається з матеріалів найвищої якості (скам'яніле паливо, руди), видалених із землі, і повертає їх у природу в деградованому вигляді (рис. 11.2).

Відкрита система

Рис. 11.2. Відкрита система

Замкнена система стає закритим циклом, якщо вона перебуває в стійкому стані, тобто стоки в кожному відділенні постійні, щонайменше за середньою величиною. Умова балансу матеріалів працює, щоб входи матеріалів на кожному відділенні були збалансовані (на середній величині) виходами (рис. 11.3).

Замкнена система

Рис. 11.3. Замкнена система

Легко побачити, що закритий цикл потоків підтримується безперервним потоком вільної енергії. Це випливає з другого закону термодинаміки, всесвітня ентропія зростає в кожному неповоротному процесі. Так, закритий цикл потоків може бути сталий до тих пір, як довго зовнішня енергія постачатиметься до останнього. Відкрита система, навпаки, нестійка і нестала.

Інколи зручно визначити узагальнену чотириблокову модель, щоб описати потоки матеріалів. Біологічна версія показана на рис. 11.4, а подібна індустріальна версія – на рис. 11.5. Доречно згадати, що природа характеризується закритими циклами, щонайменше для головних речовин (вуглець, кисень, азот, сірка), в яких біологічні процеси відіграють головну роль у закритті циклу. Індустріальна система є відкритою, в якій поживні "речовини" перетворюються у "відходи", і не суттєва кількість повертається у повторний цикл. Нинішня індустріальна система, таким чином, нестала ipso facto.

Також необхідно зазначити, що біогеосфера не завжди була стійкою системою закритих циклів. Зовсім ні. Найбільш ранні клітини на землі одержали поживні речовини від ферментації (бродіння), від неіснуючих органічних молекул, чиє походження ще не цілком зрозуміле. На той час, коли атмосфера ще не містила вільний кисень або азот, вона, можливо, складалася здебільшого з водної пари плюс деякої кількості водню і багатих на водень газів, наприклад, метану і аміаку.

Процеси ферментації зумовили утворення етанолу і вуглекислоти. Система тимчасово стабілізувалася, коли з'явилися нові організми (синьозелені морські водорості, або cyano-bacteria), що були здатними до переробки вторинної сировини вуглекислоти в цукор і целюлозу, тому вуглецевий цикл закрився. Цей новий процес був анаеробним фотосинтезом.

Схема біологічної версії потоків матеріалів

Рис. 11.4. Схема біологічної версії потоків матеріалів

Індустріальна версія потоків матеріалів

Рис. 11.5. Індустріальна версія потоків матеріалів

Однак процес фотосинтезу також мав серед продуктів відходи, а саме кисень. Протягом довгого часу (за мільярди років), коли кисень, який генерувався анаеробним фотосинтезом, зв'язувався розчиненими молекулами заліза і споживався іншими примітивними організмами – Stromatolites, як нерозчинний залізний оксид або магнетит. Нерозчинний залізний оксид був осаджений на дно океану. (Результат – великі родовища високосортної залізної руди, яку ми експлуатуємо сьогодні). Система ще була нестійка. Були еволюційно винайдені два біологічні процеси – аеробне дихання і аеробний фотосинтез, що закрили також кисневий цикл. Ще інші біологічні процеси – нітріфікація та рознітріфікація мали з'явитися, щоб закрити цикл азоту й інші.

Очевидно, біологічна еволюція реагує на нестійкі ситуації (відкриті цикли) за допомогою "винайдення" нових процесів (організмів), щоб стабілізувати систему за допомогою закриття циклів. Ця самоорганізуюча здатність є суть природних процесів. Однак нестабільність і еволюційні відповіді як правило були повільними для розвитку. Це забрало кілька мільярдів років перед тим, як біосфера досягла теперішнього ступеня стабільності.

У випадку індустріальної системи шкали часу скорочені. Активність людини вже домінує і перевищує природні процеси у багато разів. У той час, як накопичені антропогенні зміни у найбільш природних потоках поживних речовин ще залишаються фактично малими в більшості випадків, швидкість мобілізації поживних речовин індустріальною активністю людини вже порівнянна з природною швидкістю в багатьох випадках. У табл. 11.1 наведено природні й антропогенні швидкості мобілізації (потоків) для чотирьох головних біологічних поживних речовин: вуглецю, азоту, фосфору і сірки. В усіх випадках, за можливим винятком для азоту, антропогенні внески значно перевищують природні потоки. Те саме є істиною для більшості токсичних важких металів (табл. 11.2).

Таблиця 11.1

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Індустріальний метаболізм“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм
  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку