Важливо зрозуміти, що кожна господарська діяльність в ІМ моделі (тобто видобування, відокремлення, змішування, формування, збирання, використання і розташування) потребують входів енергії, речовини і простору від усіх інших стадій ІМ моделі. Входи включають не тільки проміжні товари від попередньої стадії моделі, а й проміжні та кінцеві товари від решти стадій. Наприклад, відокремлення алюмінію (чистий матеріал) з бокситу (сировина) потребує електричної енергії (інший чистий матеріал), машин (продукція), інших частин і продуктів і розташування сміття. Так, лінійний потік в ІМ моделі виявляє лише частину картини. Щоб розглянути всю цю складність, використовуватимемо модель вхід–вихід, яка обговорюється пізніше.
Також важливо зрозуміти, що кожна господарська діяльність в ІМ моделі (тобто видобування, відокремлення, змішування, формування, збирання, використання і розташування) генерує відходи. Ці відходи мають бути оброблені і звільнені на кожній стадії, а не тільки в кінцевій стадії ЇМ моделі.
Гідрологічний цикл, вуглецевий цикл і цикл азоту – поняття, що добре відомі для вченого. Головний шлях, в якому індустріальна метаболічна система відрізняється від природного метаболізму землі є те, що, на відміну від природних циклів (води, вуглець/ки- сень, азот), індустріальна система взагалі не повторний цикл. Індустріальна система починається з матеріалів найвищої якості (скам'яніле паливо, руди), видалених із землі, і повертає їх у природу в деградованому вигляді (рис. 11.2).
Рис. 11.2. Відкрита система
Замкнена система стає закритим циклом, якщо вона перебуває в стійкому стані, тобто стоки в кожному відділенні постійні, щонайменше за середньою величиною. Умова балансу матеріалів працює, щоб входи матеріалів на кожному відділенні були збалансовані (на середній величині) виходами (рис. 11.3).
Рис. 11.3. Замкнена система
Легко побачити, що закритий цикл потоків підтримується безперервним потоком вільної енергії. Це випливає з другого закону термодинаміки, всесвітня ентропія зростає в кожному неповоротному процесі. Так, закритий цикл потоків може бути сталий до тих пір, як довго зовнішня енергія постачатиметься до останнього. Відкрита система, навпаки, нестійка і нестала.
Інколи зручно визначити узагальнену чотириблокову модель, щоб описати потоки матеріалів. Біологічна версія показана на рис. 11.4, а подібна індустріальна версія – на рис. 11.5. Доречно згадати, що природа характеризується закритими циклами, щонайменше для головних речовин (вуглець, кисень, азот, сірка), в яких біологічні процеси відіграють головну роль у закритті циклу. Індустріальна система є відкритою, в якій поживні "речовини" перетворюються у "відходи", і не суттєва кількість повертається у повторний цикл. Нинішня індустріальна система, таким чином, нестала ipso facto.
Також необхідно зазначити, що біогеосфера не завжди була стійкою системою закритих циклів. Зовсім ні. Найбільш ранні клітини на землі одержали поживні речовини від ферментації (бродіння), від неіснуючих органічних молекул, чиє походження ще не цілком зрозуміле. На той час, коли атмосфера ще не містила вільний кисень або азот, вона, можливо, складалася здебільшого з водної пари плюс деякої кількості водню і багатих на водень газів, наприклад, метану і аміаку.
Процеси ферментації зумовили утворення етанолу і вуглекислоти. Система тимчасово стабілізувалася, коли з'явилися нові організми (синьозелені морські водорості, або cyano-bacteria), що були здатними до переробки вторинної сировини вуглекислоти в цукор і целюлозу, тому вуглецевий цикл закрився. Цей новий процес був анаеробним фотосинтезом.
Рис. 11.4. Схема біологічної версії потоків матеріалів
Рис. 11.5. Індустріальна версія потоків матеріалів
Однак процес фотосинтезу також мав серед продуктів відходи, а саме кисень. Протягом довгого часу (за мільярди років), коли кисень, який генерувався анаеробним фотосинтезом, зв'язувався розчиненими молекулами заліза і споживався іншими примітивними організмами – Stromatolites, як нерозчинний залізний оксид або магнетит. Нерозчинний залізний оксид був осаджений на дно океану. (Результат – великі родовища високосортної залізної руди, яку ми експлуатуємо сьогодні). Система ще була нестійка. Були еволюційно винайдені два біологічні процеси – аеробне дихання і аеробний фотосинтез, що закрили також кисневий цикл. Ще інші біологічні процеси – нітріфікація та рознітріфікація мали з'явитися, щоб закрити цикл азоту й інші.
Очевидно, біологічна еволюція реагує на нестійкі ситуації (відкриті цикли) за допомогою "винайдення" нових процесів (організмів), щоб стабілізувати систему за допомогою закриття циклів. Ця самоорганізуюча здатність є суть природних процесів. Однак нестабільність і еволюційні відповіді як правило були повільними для розвитку. Це забрало кілька мільярдів років перед тим, як біосфера досягла теперішнього ступеня стабільності.
У випадку індустріальної системи шкали часу скорочені. Активність людини вже домінує і перевищує природні процеси у багато разів. У той час, як накопичені антропогенні зміни у найбільш природних потоках поживних речовин ще залишаються фактично малими в більшості випадків, швидкість мобілізації поживних речовин індустріальною активністю людини вже порівнянна з природною швидкістю в багатьох випадках. У табл. 11.1 наведено природні й антропогенні швидкості мобілізації (потоків) для чотирьох головних біологічних поживних речовин: вуглецю, азоту, фосфору і сірки. В усіх випадках, за можливим винятком для азоту, антропогенні внески значно перевищують природні потоки. Те саме є істиною для більшості токсичних важких металів (табл. 11.2).
Таблиця 11.1
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Індустріальний метаболізм“ на сторінці 2. Приємного читання.
