Потоки енергії та речовини в екосистемах

Урбоекологія і техноекологія

Рис. 10.7. Потоки речовини в екосистемі П екологічного типу

Система II типу набагато ефективніша за попередню, але очевидно не стала за тривалий період, оскільки всі потоки йдуть в одному напрямі і така система виснажлива. Щоб зрештою біологічна екосистема розвивалася стало за тривалий період, вона має бути цілком циклічною за своєю природою, з невизначеними "ресурсами" і "відходами", бо відходи одного компонента системи будуть ресурсами для іншого. Винятком до повної циклічності системи є енергія у формі сонячного випромінювання, що доступне як зовнішній ресурс. Ця система III типу може бути схематично зображена, приміром, на рис. 10.8. Важливо зрозуміти, що цикли всередині системи функціонують у часових і просторових масштабах, які дуже відрізняються, тобто їхня поведінка дуже ускладнює аналіз і розуміння системи.

Потоки речовини в екосистемі IIІ екологічного типу

Рис. 10.8. Потоки речовини в екосистемі IIІ екологічного типу

Ідеальне антропогенне використання матеріалів і ресурсів (потік речовини), доступних для індустріальних процесів (широковизначених, включаючи сільське господарство, міську інфраструктуру тощо), має бути подібним до цієї біологічної моделі. Багато видів використання речовини були і продовжують бути по суті дисипативними. Тобто, речовини вироджуються, розсіюються і втрачаються протягом одного нормального використання, імітуючи систему І типу з необмеженими ресурсами. Цей напрям може бути пов'язаний з етапом визрівання промислової революції XVIII ст., коли разом з експонентним зростанням населення і сільськогосподарського виробництва мала місце по суті ситуація глобального достатку, в якій необмежені обсяги енергії і сировини були доступними. Багато теперішніх індустріальних процесів і їх продуктів досі зберігають значною мірою дисипативними. Приклади включають мастила, фарби, пестициди, автомобільні шини [14].

Не всі, однак, нинішні технологічні процеси цілком дисипативні. Там, де необхідні речовини і матеріали достатньо дорогоцінні, демонструється поведінка екосистеми II типу, щонайменше частково. Наприклад, такими процесами є відновлення коштовних металів.

Сьогодні існує багато доказів, що потоки в індустріальних екосистемах настільки великі, що де-не-де спостерігається обмеження природних ресурсів: стрімкі зміни кількості атмосферного озону, зростання кількості вуглекислоти в атмосфері. Це приклади глобальних процесів.

Відповідно індустріальні системи (та інші антропогенні системи) є і будуть розвиватися від лінійного (тип І) до напівциклічних (тип П) режимів функціонування. Центральну систему індустріальної екології можна зобразити з чотирма центральними вузлами вилучення або надходження матеріалів, обробника (або процесора) матеріалів, споживача і процесора відходів. У діапазоні виконання функцій усередині вузлів до певної циклічної міри або організації циклічних потоків матеріалів усередині цілої індустріальної екосистеми вони розвиваються до більш ефективних форм, спричиняючи менший вплив на зовнішні системи підтримки, тобто більш подібні до поведінки біологічної екосистеми III типу. Схематичну модель такої індустріальної екосистеми показано на рис. 10.9. Система на рисунку включає не тільки зовнішні потоки – входи енергії і матеріалів з лівого боку і продукцій системи справа, але також майже циклічні потоки всередині між індивідуальними суб'єктами цієї системи. Потоки всередині вузлів і всередині індустріальної системи у цілому набагато більші ніж зовнішні потоки ресурсів і відходів.

У багатьох випадках корисно застосовувати схематичну модель рис. 10.9 у структурі індустріальної екосистеми: Природна екосистема, розвиваючись мільйонами або мільярдами років, виробила самостійно кожний об'єкт, потрібний для екосистем III типу. Сучасна звичайна індустріальна екосистема, для порівняння, є системою, що за своїми властивостями знаходиться між типом І та типом II природних біологічних систем. Якщо ми бажаємо, щоб вона наблизилася до системи III типу, нам потрібно штучно створити деякі об'єкти, яких немає.

Потоки в межах бажаної індустріальної системи

Рис. 10.9. Потоки в межах бажаної індустріальної системи

Індустріальна екологія не може бути вивчена і оптимізована в ізоляції від людських установ різних видів, які підвищують або обмежують потоки матеріалів або енергії, як показано на рис. 10.9. Розгляньмо таке:

• 1) технічна досконалість часто має циклічну поведінку всередині промислового вузла, яка досягається за допомогою проектування процесів системи таким чином, аби спонукати багатократне використання матеріалів;

• 2) бажання уникнути токсичних відходів може спонукати до зміни процесу, щоб зменшити кількість відходів чи (що краще) до замінника матеріалів або компонентів, для яких характерні менш токсичні або нетоксичні відходи;

• 3) економічна система може утруднити збільшення капіталів, змінити процес і віддати належне більш ефективному, тобто вдосконалити циклічну природу;

• 4) оподаткування може спонукати потоки необроблених матеріалів або зовнішні експортні потоки, які є несприятливими, до перетворення у циклічні індустріальні екосистеми;

• 5) дії уряду можуть зробити багатократне використання матеріалів настільки важким, що потік відходів фактично збільшуватиметься, тобто заохочуватиметься;

• 6) система цін, що включає в ціни наслідки для навколишнього середовища і витрати, може запобігти сприйняттю індустріальної екології виробниками;

• 7) життєвий рівень споживача може заохочувати до тривалого використання продуктів або альтернативно може підвищити раннє вилучення продуктів;

• 8) стрімка технологічна еволюція сприяє покращеному потоку відходів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Потоки енергії та речовини в екосистемах“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах
  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку