ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

Урбоекологія і техноекологія

Розрізняють три варіанти ландшафтно-функціонального зонування території міста, що доповнюють один одного: 1) ретроспективне – для різних етапів містобудівного освоєння ландшафтів території міста; 2) актуальне, яке характеризує функціональну організацію території, що склалася на цей час; 3) рекомендоване оптимальне ландшафтно-архітектурне функціональне зонування як схема пропонованого розміщення різних за функціями зон техногенно- урбаністичного використання відповідно до ландшафтно-архітектурної структури території. Другий і третій варіанти зонування виконуються на четвертому – ландшафтно-організаційному етапі досліджень, головною метою якого є аналіз території міста та розробка рекомендацій з оптимального природокористування. Практичним втіленням цих рекомендацій може бути функціональна переорієнтація території та організація мережі історико- та природоохоронних територій (парків, охоронних історико-археологічних зон тощо).

Невідповідність сучасної функціональної структури ландшафтно-архітектурній може призвести до розвитку небажаних фізико-географічних процесів, зумовлених антропогенною діяльністю (площинна та лінійна ерозія, зсувні процеси, заболочування), ускладнення екологічного стану території внаслідок порушення обмінних процесів (атмосферної мікроциркуляцїї і режиму стоку), зниження пейзажно-видових властивостей за рахунок одноманітної забудови тощо.

За даними натурних ландшафтно-архітектурних досліджень, ландшафтно-організаційних оцінок, аналізу природно-техногенних процесів, з урахуванням ступеня забрудненості території та даних карти сучасних фізико-географічних процесів установлюється відповідність ландшафтно-архітектурної структури функціональній, що виключає виникнення конфліктних ситуацій, за яких більша частина площі структурної одиниці ЛАС (ЛАЕ, ЛАГ, ЛАМ; ЛАК) зайнята під певний вид урбаністичного використання, охоплена небажаними фізико-географічними та екологічними процесами або втрачає свої пейзажно-видові властивості та історико-культурний потенціал.

Уже на початковому стані досліджень необхідний загальний екологічний аналіз території, що включає порівняльну характеристику екологічного складника, визначення урбоекологічної і демографічної місткості району, які дають змогу судити про сучасний стан навколишнього середовища або стан, який прогнозується, про можливість забезпечення в районі екологічної рівноваги.

На основі результатів цього аналізу необхідно провести оцінку території за комплексом чинників, які характеризують сучасний та майбутній стан основних компонентів довкілля – ґрунтово-рослинного покриву, водного та повітряного басейнів. Критеріями оцінки слугують гігієнічні нормативи та спеціально збільшені показники – техногенне навантаження опосередкованого впливу, природність, забрудненість, комфортність тощо. Результатом оцінки території зазвичай є зони з різною мірою сприятливості стану того чи іншого компонента навколишнього середовища.

На основі оцінки стану довкілля, виявлення проблемних галузей господарства, що найбільше забруднюють природу, проблемних компонентів, які зазнають найбільших антропогенних навантажень, складається схема урбоекологічного зонування з визначенням просторової дислокації проблемних з погляду екології ситуацій і ареалів.

Прогноз стану навколишнього середовища на певну перспективу дає змогу здійснити корекцію схеми урбоекологічного зонування і розробити на її основі схему інженерно-екологічного зонування району, що є основою просторової структури системи територіально-планувальних і локальних технологічних, гігієнічних та інших природоохоронних заходів.

Для формування концепції екологічної компенсації в тому чи іншому районі слід враховувати демографічну місткість території. Довгий час про неї судили посередньо – на основі фактів про наявність резервних територій для будівництва. Подальший розвиток районного та міського планування показав необхідність оцінювати можливості районів не тільки за наявністю придатних для забудови земель, а й за іншими чинниками, які враховують можливість і доцільність освоєння тих чи інших територій, експлуатації водних ресурсів, використання лісових угідь і водоймищ для рекреаційних цілей, можливі масштаби приміського та сільського господарювання.

Демографічна місткість території – це умовний поріг, який слугує своєрідним сигналом, застерігаючи від надмірного промислового розвитку того чи іншого регіону. Можливі й більш великі масштаби розвитку районів, ніж допускають їхні демографічні місткості. Однак у цьому випадку вони розвиватимуться за рахунок ущемлення інтересів сусідніх з ними районів або за рахунок подорожчання будівництва та великих капітальних витрат на охорону навколишнього середовища.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ
  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи

  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку