Агротехнічні заходи боротьби з водною ерозією спрямовані насамперед на регулювання поверхневого стоку талих і дощових вод. У районах із частими зливами обладнують змивовідвідні борозни під невеликим кутом схилу.
Для боротьби з вітровою ерозією здійснюють заходи для накопичення вологи в ґрунті, забезпечують постійний захист ґрунту від видування рослинним покривом. Широке впровадження дістав безвідвальний обробіток ґрунту. На пасовищах регулюють випас худоби задля збереження травостою. Практикують посіви спеціальних кулісних культур (соняшник, кукурудза), лісонасадження різного призначення (для захисту від вітрової ерозії та суховіїв, для затримання і розподілення снігу, для закріплення русел, для зниження замулення та розливу річок, озер, ставків тощо).
Досить значною проблемою є забруднення ґрунтів рештками добрив, пестицидів, важкими металами, радіонуклидами. Забруднення свинцем, хромом, нікелем трапляється вздовж автотрас, поблизу промислових підприємств. Радіоактивне забруднення ґрунтів пов'язане з аварією на Чорнобильській АЕС.
Розсіяння солей важких металів і токсичних речовин хімічної промисловості, утворення антропогенних геохімічних аномалій може бути зменшене вдосконаленням технологічних процесів, заміною двигунів, упровадженням антикорозійних покриттів, висадженням уздовж доріг дерев із акумулятивною здатністю щодо важких металів (яблуня, груша).
Прогнозуючи забруднення рослинної продукції важкими металами, слід враховувати як властивості ґрунту, так і біологічні особливості рослинних видів. Більшість хімічних елементів необхідні рослинам, тому треба говорити не про токсичні елементи, а про токсичні концентрації цих елементів у ґрунті.
Для визначення ступеня забруднення довкілля та впливу того чи іншого забруднювача на біоту та здоров'я людини, а також оцінки шкідливості забруднювача встановлюються нормативи граничнодопустимих концентрацій (ГДК) забруднювальних речовин або рівнів шкідливих фізичних упливів на атмосферу, якщо йдеться про енергетичні забруднення.
Оскільки кількісні показники ГДК для всіх важких металів не розроблені, то використовується такий показник, як кларк хімічного елемента, що визначає середній його вміст у незабрудненому ґрунті (табл. 7.2).
Таблиця 7.2
Кларки хімічних елементів і їх ГДК у ґрунті
| Елемент | Кларк, мг/кг | ГДК, мг/кг |
| Стронцій (Sr) | 300 | 1000 |
| Марганець (Мn) | 85 | 1400 |
| Хром (Сr) | 75 | 100 |
| Кобальт (Сb) | 8 | 50 |
| Нікель (Ni) | 40 | 50 |
| Мідь (Сu) | 20 | 100 |
| Селен (Se) | 0,01 | 10 |
| Кадмій (Cd) | 0,5 | 3 |
| Ртуть (Hg) | 0,02 | 2 |
| Свинець(Рb) | 10 | 32 |
Слід зазначити, що за такого підходу не враховуються властивості ґрунтів, стан у них важких металів, їх доступність рослинам. Усе це потребує подальшого вивчення.
Охорона гідросфери
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ“ на сторінці 2. Приємного читання.
