• меліоративна (забезпечує підвищення меліорувальної ефективності фітоценозу, спрямованої на поліпшення едафотопу, кліматопу та біотичних компонентів – зооценозу і мікробіоценозу);
• інженерно-захисна (протидія різним геофізичним потокам – вітросніговим, вітропилопіщаним, вітропилодимовим, вітроводопіщаним, водним, водноґрунтовим);
• сануюча (виділення кисню, фільтрувальні функції, виділення фітонцидів, іонізація повітря, шумопоглинання);
• рекреаційна (використання рослинного покриву міст і приміських зон для відпочинку населення – лісопарки, парки, лугопарки, гідропарки, сади та сквери, набережні та бульвари);
• етико-естетична (фітодизайн зовнішнього простору та інтер'єру, що виховує в населення високу духовність, розвиває естетичні смаки);
• архітектурно-планувальна (проектування і створення комплексних зелених зон міст і населених пунктів – систем озеленення міст і робітничих селищ).
Особливо велику роль у створенні систем озеленення міст відіграє лісова рослинність. Ліс – це тип біогеоценозу, рослинний покрив якого сформований переважно з дерев, що займає площу не менше 0,01 га і з зімкнутістю пологу не менше 30%, з особливим мікрокліматом біля поверхні і ґрунтовими умовами, що відповідають вимогам мешкання специфічних для лісу спільнот організмів.
Ліс як компонент навколишнього середовища, взаємодіючи з іншими компонентами (водою, ґрунтом, повітрям та ін.), бере участь у підтримці рівноваги всієї системи, відіграючи активну роль у кругообігу речовин.
Для міст, де відсутні природні ліси та інші насадження, ліси зелених зон створюють штучно на землях, непридатних для ведення сільського господарства.
Нормативні розміри загальної площі зелених зон установлюються залежно від чисельності населення міста, природно-кліматичної зони та лісистості території.
За цільовим призначенням зелені зони міст територіально поділяють на лісопаркову і лісогосподарську. Розміри лісопаркової зони встановлюються залежно від чисельності населення міста (табл. S.1).
Таблиця 5.1
Розміри лісопаркової частини зеленої зони міста
| Чисельність населення міста, тис. людей | Розмір лісопаркової частини зеленої зони, га/1000 людей |
| Від 500 до 1000 | 25 |
| Від 250 до 500 | 20 |
| Від 100 до 250 | 15 |
| До 100 | 10 |
Зелені зони міст виділяють із землі державного лісового фонду, розташованих за межами міста, з урахуванням площі зон санітарної охорони джерел водопостачання, округів санітарної охорони курортів, захисних смуг уздовж залізничних та автомобільних доріг, а також заборонних лісосмуг, які захищають місця нересту цінних порід риб.
Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фітомеліорація міського середовища“ на сторінці 2. Приємного читання.
