Побутові (комунальні) відходи

Урбоекологія і техноекологія

Основні проблеми, які є в цій галузі:

• 1. Відсутність дозволів (ліцензій) на всі види діяльності, що проводяться в умовах дії радіаційних факторів.

• 2. Ніяких позитивних зрушень немає щодо здійснення заходів до зниження дозозатрат персоналу і забруднення радіоактивними речовинами навколишнього середовища, а саме: скид шахтних вод, забруднених радіонуклідами, здійснюється або без усякого очищення, або через малоефективні очисні установки, що призводить до забруднення води і донних випадів, а також пойми р. Інгул, де вже зафіксовано значне перевищення концентрації радія-226 у ґрунті.

• 3. Неефективно працюють пилогазоочисні системи та несвоєчасно проводяться заходи для зменшення обсушення хвостосховищ.

• 4. Не виконуються в необхідних обсягах роботи з дезактивації та рекультивації на територіях, де це вже передбачалося (наприклад, поблизу житлової забудови біля південно-східної межі м. Кіровограда) і не складаються такі плани на перспективу.

Незалежно від відомчої приналежності, всі організації та підприємства (крім АЕС) передають РАВ на спеціалізовані підприємства Державного об'єднання "Радон", яке має у своєму складі шість спецкомбінатів: Київський, Донецький, Одеський, Харківський, Дніпропетровський, Львівський.

Харківський, Львівський, Одеський і Дніпропетровський спец- комбінати приймають і захоронюють низько- та середньоактивні РАВ. Київський МСК може приймати РАВ тільки для тимчасового зберігання лише низької і середньої активності; з 15.07.96 дія ліцензії Київського МСК відносно цієї діяльності призупинена через невиконання ним особливих умов ліцензії. Донецький спецкомбінат не має вільних сховищ для зберігання та захоронения РАВ.

Унаслідок недосконалості конструкцій старих сховищ для РАВ на Київському і Харківському комбінатах виникло забруднення підземних вод радіонуклідами тритію поза межами сховищ. Концентрація тритію в підґрунтових водах у зоні Київського комбінату на грудень 1996 р. становила 702 Бк/л, що суттєво більше фонової (для району с. Пирогове це 5,4 Бк/л), однак менше ніж 148 000 Бк/л (згідно з чинним в Україні нормативним документом "Нормы радиационной безопасности НРБ-76/87" це норма для питної води).

У січні 1997 р. під час планового аналізу підземних вод на вміст тритію в свердловині № 3 біля сховища твердих РАВ № 20, яке законсервовано, виявлено, що об'ємна активність тритію значно перевищує ДКБ (концентрація тритію була 3.3Е-04 Кі/л при ДКБ = 4,0Е – 06 Кі/л). Згідно з інструкцією з розслідування та ліквідації радіаційних аварій № 2206-80 наявність такого рівня концентрації тритію можна кваліфікувати як радіаційну аварію 3-ї групи.

Захоронения джерел іонізуючого (гама- та нейтронного) випромінення (ДІВ) має проводитися тільки у спеціалізованих сховищах безконтейнерним розвантаженням джерел (СПОРО-85), проте в Україні ДІВ захоронюються здебільшого як ТРВ у захисних контейнерах.

Через недосконалість конструкції наявних сховищ для ДІВ надходження ТРВ у 1996 р. зросло майже вдвічі за масою відносно 1995 р. за рахунок захоронения ДІВ у контейнерах. У той же час, сховища для твердих РАВ заповнені майже повністю або на 80-90% на більшості спецпідприємств, окрім Харківського та Львівського комбінатів.

Джерелами РАВ зони відчуження ЧАЕС є забруднені внаслідок, аварії на 4 блоці ЧАЕС у 1986 р. ґрунт, будівлі, споруди, машини, механізми тощо, які розташовані на поверхні зони відчуження або в тимчасових пунктах локалізації РАВ (ПТЛРВ).

Практично всі РАВ зони відчуження, з якими має справу ДП "Комплекс", належать за питомою активністю, поверхневим забрудненням і потужністю дози випромінювання до 1 або 2 групи РАВ згідно з СП АС-88 та СПОРО-85.

На території зони відчуження знаходяться малопроточні та замкнені водоймища, які містять радіонукліди стронцій-90 та цезій-137 у таких середніх концентраціях (на 1996 р. (пКі/л)): оз. Глибоке – 3644,4; 381,1; Прип'ятський затон – 1238,6; 184,9; Семиходський затон та відгороджена частина Красненського старика – 728,6; 53,6; оз. Зимовище – 608; 75,2 і вони фактично містять рідкі радіоактивні відходи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Побутові (комунальні) відходи“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Частина І. УРБОЕКОЛОГІЯ

  • Методологічні підходи до розвитку урбосоціоекосистем, їх структура

  • ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ СИСТЕМ

  • Міста індустріальної епохи

  • Екологічні аспекти урбанізації

  • МІСТО ЯК УРБОСОЦІОЕКОСИСТЕМА

  • Екологічна ефективність різних видів і форм розселення

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Види забруднення ґрунтів

  • Роль гідросфери в урбоекосистемі

  • Водозабезпеченість міста

  • Показники якості води

  • Вплив урбоекосистеми на атмосферу

  • ВЗАЄМОДІЯ МІСТ З БІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ДОВКІЛЛЯ

  • Фітомеліорація міського середовища

  • Вплив антропогенних забруднювачів на урбоекосистеми

  • Міське середовище і здоров'я людини

  • ПІДТРИМКА ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ

  • Територіальна основа забезпечення екологічної рівноваги

  • ЛОКАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ

  • Охорона гідросфери

  • Охорона повітряного басейну

  • Охорона рослинного і тваринного світу в міських агломераціях

  • Захист довкілля від впливу фізичних чинників

  • ТЕРИТОРІАЛЬНІ МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ

  • Основні урбоекологічні характеристики міського ландшафту

  • Природні каркаси району і міста

  • АРКОЛОГІЯ

  • Способи підвищення екологічного ефекту містобудування

  • Частина II. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

  • Ключові поняття індустріальної екології

  • Оцінка життєвого циклу

  • Головні компоненти екосистем

  • Потоки енергії та речовини в екосистемах

  • ПРОЦЕСИ В ЕКОСИСТЕМАХ

  • Індустріальний метаболізм

  • Заходи індустріального метаболізму

  • ІНДЕКСИ І МЕТРИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • "Головне екологічне рівняння"

  • Національні матеріальні потоки

  • АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

  • Видобування сировини, виробничої і транспортної продукції

  • Екоіндикатори-99

  • Впливи на якість екосистем

  • ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ

  • Запобігання забрудненню і сталий розвиток

  • Переваги запобігання забрудненню

  • Інші види діяльності

  • ГЛОБАЛЬНІ І НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНДИ В ПОТОКАХ МАТЕРІАЛІВ

  • Потреби людини

  • Зростання населення і споживання

  • Пороги експлуатації природних систем

  • Джерела, тренди та інтенсивність використання матеріалів

  • ВИДОБУВАННЯ СИРОВИНИ

  • Джерела впливу на навколишнє середовище

  • Гірниче виробництво та довкілля

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище у процесі видобутку ресурсів

  • ЕНЕРГЕТИКА

  • Необхідні ресурси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Скорочення шкідливих викидів в атмосферу

  • Очищення димових газів у батарейних циклонах

  • Скорочення забруднення водоймищ

  • Гідротехнічні споруди

  • Характеристика впливу на довкілля

  • ТРАНСПОРТ

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Альтернативні види палива та енергії

  • Заходи боротьби із забрудненням довкілля автомобільним транспортом

  • Шляхи зменшення шкідливості викидів автомобільного транспорту

  • Водний транспорт

  • Тверде паливо, використовуване у водному транспорті

  • Вплив водного транспорту на довкілля

  • Заходи запобігання забрудненню водного басейну транспортними суднами

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Авіаційний транспорт

  • Зменшення шкідливих викидів авіаційного транспорту

  • Цивільна авіація, вплив шуму на довкілля

  • Забезпечення збалансованої системи регулювання шуму і зонування території навколо аеропортів

  • Результати досліджень наслідків впливу авіаційного

  • Аналіз структури та акустичних характеристик парку повітряних кораблів

  • ЧОРНА ТА КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Зниження рівня забруднення водоймищ

  • ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Головні показники і географія хімічної промисловості України

  • Найбільш характерні технологічні процеси і основні реактори хімічної промисловості

  • Необхідні ресурси хімічної промисловості

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ЛІСОВА, ДЕРЕВООБРОБНА ТА ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Експлуатація лісів та лісові пожежі

  • Характерні технологічні процеси і характеристики сировини

  • Доставка сировини

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Засоби уловлювання

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • Заходи щодо захисту лісів

  • АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • Характеристика впливу на довкілля

  • Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля

  • ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Ресурси, що витрачаються

  • Характеристика впливу підприємств харчової промисловості на довкілля

  • ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Характерні технологічні процеси

  • Характеристика впливу на довкілля

  • УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

  • Промислові та інші подібні відходи

  • Побутові (комунальні) відходи
  • Зберігання та видалення відходів

  • Технології утилізації, спалювання та повторного використання відходів

  • Економічні інструменти та важелі примусу

  • Висновки та рекомендації

  • ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Докази необхідності чистого виробництва

  • Спеціальні програми, спрямовані на підвищення безпеки та чистоти виробництва

  • Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку