Основні проблеми, які є в цій галузі:
• 1. Відсутність дозволів (ліцензій) на всі види діяльності, що проводяться в умовах дії радіаційних факторів.
• 2. Ніяких позитивних зрушень немає щодо здійснення заходів до зниження дозозатрат персоналу і забруднення радіоактивними речовинами навколишнього середовища, а саме: скид шахтних вод, забруднених радіонуклідами, здійснюється або без усякого очищення, або через малоефективні очисні установки, що призводить до забруднення води і донних випадів, а також пойми р. Інгул, де вже зафіксовано значне перевищення концентрації радія-226 у ґрунті.
• 3. Неефективно працюють пилогазоочисні системи та несвоєчасно проводяться заходи для зменшення обсушення хвостосховищ.
• 4. Не виконуються в необхідних обсягах роботи з дезактивації та рекультивації на територіях, де це вже передбачалося (наприклад, поблизу житлової забудови біля південно-східної межі м. Кіровограда) і не складаються такі плани на перспективу.
Незалежно від відомчої приналежності, всі організації та підприємства (крім АЕС) передають РАВ на спеціалізовані підприємства Державного об'єднання "Радон", яке має у своєму складі шість спецкомбінатів: Київський, Донецький, Одеський, Харківський, Дніпропетровський, Львівський.
Харківський, Львівський, Одеський і Дніпропетровський спец- комбінати приймають і захоронюють низько- та середньоактивні РАВ. Київський МСК може приймати РАВ тільки для тимчасового зберігання лише низької і середньої активності; з 15.07.96 дія ліцензії Київського МСК відносно цієї діяльності призупинена через невиконання ним особливих умов ліцензії. Донецький спецкомбінат не має вільних сховищ для зберігання та захоронения РАВ.
Унаслідок недосконалості конструкцій старих сховищ для РАВ на Київському і Харківському комбінатах виникло забруднення підземних вод радіонуклідами тритію поза межами сховищ. Концентрація тритію в підґрунтових водах у зоні Київського комбінату на грудень 1996 р. становила 702 Бк/л, що суттєво більше фонової (для району с. Пирогове це 5,4 Бк/л), однак менше ніж 148 000 Бк/л (згідно з чинним в Україні нормативним документом "Нормы радиационной безопасности НРБ-76/87" це норма для питної води).
У січні 1997 р. під час планового аналізу підземних вод на вміст тритію в свердловині № 3 біля сховища твердих РАВ № 20, яке законсервовано, виявлено, що об'ємна активність тритію значно перевищує ДКБ (концентрація тритію була 3.3Е-04 Кі/л при ДКБ = 4,0Е – 06 Кі/л). Згідно з інструкцією з розслідування та ліквідації радіаційних аварій № 2206-80 наявність такого рівня концентрації тритію можна кваліфікувати як радіаційну аварію 3-ї групи.
Захоронения джерел іонізуючого (гама- та нейтронного) випромінення (ДІВ) має проводитися тільки у спеціалізованих сховищах безконтейнерним розвантаженням джерел (СПОРО-85), проте в Україні ДІВ захоронюються здебільшого як ТРВ у захисних контейнерах.
Через недосконалість конструкції наявних сховищ для ДІВ надходження ТРВ у 1996 р. зросло майже вдвічі за масою відносно 1995 р. за рахунок захоронения ДІВ у контейнерах. У той же час, сховища для твердих РАВ заповнені майже повністю або на 80-90% на більшості спецпідприємств, окрім Харківського та Львівського комбінатів.
Джерелами РАВ зони відчуження ЧАЕС є забруднені внаслідок, аварії на 4 блоці ЧАЕС у 1986 р. ґрунт, будівлі, споруди, машини, механізми тощо, які розташовані на поверхні зони відчуження або в тимчасових пунктах локалізації РАВ (ПТЛРВ).
Практично всі РАВ зони відчуження, з якими має справу ДП "Комплекс", належать за питомою активністю, поверхневим забрудненням і потужністю дози випромінювання до 1 або 2 групи РАВ згідно з СП АС-88 та СПОРО-85.
На території зони відчуження знаходяться малопроточні та замкнені водоймища, які містять радіонукліди стронцій-90 та цезій-137 у таких середніх концентраціях (на 1996 р. (пКі/л)): оз. Глибоке – 3644,4; 381,1; Прип'ятський затон – 1238,6; 184,9; Семиходський затон та відгороджена частина Красненського старика – 728,6; 53,6; оз. Зимовище – 608; 75,2 і вони фактично містять рідкі радіоактивні відходи.
Зберігання та видалення відходів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Урбоекологія і техноекологія» автора Франчук Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Побутові (комунальні) відходи“ на сторінці 2. Приємного читання.
