Лекція 2. Етнічна соціологія як наука і навчальна дисципліна

Українська етносоціологія

По-друге, маємо спеціально додати, що зі зміною соціальних практик суспільства неодмінно зазнає змін і “реєстр” тих питань, що створюють предметне поле етносоціології (як, до речі, й інших суспільствознавчих наук).

• 1. Так, у середині 60-х – на початку 70-х років XX ст., коли в колишньому СРСР закінчилася тимчасова “відлига”, наслідком цього в предметному полі етносоціології, як зазначає Н. Черниш, “стали домінування соціального над етнічним і національним, свідоме виштовхування останніх на узбіччя наукового пошуку, штучне звуження простору наукових досліджень проблемами культурно-побутової та сімейної сфери” (виділення автора. – Ред.) [10, с. 240].

• 2. В умовах сучасної України, з її поліетнічним складом населення і за відсутності сформованої політичної нації, предметне поле етносоціології, гадаємо, створюють в основному питання вивчення шляхів і засобів консолідації всіх етнічних спільнот (але передусім – української та російської) задля творення єдиної нації.

• 4. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ

Сучасний український фахівець з етнонаціональної проблематики І. Варзар ці завдання визначає так: “Вивчати загально- типові властивості етнічної соціальності – сумісність проживання етносів, народів, їхню взаємодію та взаємозалежність, взаємообміни та безперервну контактність, ... специфічні способи існування людства в етноісторичній формі; прояви людської життєдіяльності в етносоціальних контекстах та взаємозв'язках етнічних спільностей; конкретно-історичні особливості соціально значимої поведінки окремих репрезентантів, народів, етногруп і індивідуальностей та інші проблеми” [14, с. 180]. Вважаємо, що завдання етносоціології І. Варзар подає надто розлого і певною мірою хаотично. Будучи більш лако

нічним, В. Євтух вважає, що “одним з головних завдань етносоціології є з'ясування механізму відтворення етнічних явищ, їхньої взаємодії з суспільними явищами того чи іншого соціального організму” [15, с. 10].

На нашу думку, основні завдання української етносоціології як науки мають задаватися її предметом і полягати у з'ясуванні того:

• якою мірою і у який спосіб виникнення соціальних проблем зумовлюється етнічними чинниками;

• яким чином соціальні проблеми впливають на стан етнічних спільнот, на внутрішньоетнічні і міжетнічні відносини;

• яку роль відіграють і яке місце посідають етнічні спільноти у вирішенні проблем націєтворення.

• 5. ГОЛОВНА І ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ

Як вважає В. Євтух, “основними функціями етносоціології є теоретико-когнітивна, прогностична, просвітницька” [15, с. 11]. На думку В. Арбєніної, “серед багатьох функцій етносоціології найважливішою у сучасних умовах стає її гуманістична функція”, а “особливо затребуваними стають діагностична, прогностична, соціально-інженерна і гуманітарно-просвітницька функції” [1, с. 9, 20]. Не зайве додати, що етнічна соціологія виконує, зрозуміло, ще й інші функції: інформаційну, консультативну тощо.

Однак, на наш погляд, обов'язковою (тут ми цілковито згодні з В. Арбєніною) має бути визначеність все ж таки щодо головної, найважливішої з багатьох функцій етнічної соціології. Результат такої визначеності залежить від розуміння і об'єкта, і предмета цієї науки, і від бачення її предметного поля та основних завдань. Отже, з огляду на вже дані нами визначення щойно перелічених наукових атрибутів етнічної соціології, у якості її головної функції має постати націєконсолідаційна.

Що ж стосується основних функцій, то вони, вважаємо, повинні бути підпорядковані головній. Тобто якщо певна спільнота етносоціологів-науковців убачає головною функцією своєї науки саме націєконсолідаційну, то для них теоретичний шлях до уможливлення її реалізації має пролягати, мабуть, через послідовне задіювання таких основних функцій, як аналітична, діагностична, прогностична, інформаційно-просвітницька та консультативна.

Пропонування нами такої послідовності не означає наполягання, по-перше, на тому, що кількість елементів запропонованого ряду є вичерпною, по-друге, на тому, що їх послідовність має бути саме такою. Вирішення відповідної проблеми може стати завданням (і результатом) спеціального ґрунтовного дослідження. Поки ж ми привертаємо увагу до того, що основні функції етносоціології (як, втім, і будь-якої іншої суспільствознавчої науки) бажано подавати не хаотично, а у логічній послідовності.

Нарешті залишається питання про гуманістичну функцію етносоціології. Зрозуміло, що ця функція не може складати один з елементів логічної послідовності функцій, бо у демократичному суспільстві вона має бути наскрізною для будь-якого суспільствознавчого теоретизування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 2. Етнічна соціологія як наука і навчальна дисципліна“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Україна: Етнічний ренесанс. – Ідея жертовності. – Права людини

  • “Етнічний ренесанс” по-українськи: міграційний ракурс

  • Україна еміграційна

  • Україна імміграційна

  • Україна етнічна: ренесанс чи декаданс?

  • Лекція 2. Етнічна соціологія як наука і навчальна дисципліна
  • Місце і роль етнічної соціології у структурі соціологічного знання

  • Зв'язок етнічної соціології з іншими науками

  • Етнічна соціологія як навчальна дисципліна

  • Специфіка

  • Мета та основні завдання

  • Висновки

  • Раціональний зміст етнічного й національного

  • Національна свідомість

  • Феномен етнонаціональної свідомості

  • Лекція 3. Теоретичний рівень етнонаціональної свідомості

  • Етнос: погляди на природу та визначення поняття

  • Об'єктивістський погляд

  • Етногенеза

  • Розмивання етнічної специфіки та маргіналізація

  • Раси людини

  • Поняття “народ”

  • Феномен нації та визначення її поняття

  • Критика конструктивізму, або: нація – міф чи реальність?

  • Визначення поняття “нація”

  • Націєгенеза та етногенеза

  • Висновки

  • “Національний” – це “етнічний” чи “державний”?

  • Національність” – це етнічна чи державна належність?

  • Лекція 4. Практично-ціннісний рівень етнонаціональної свідомості

  • Загальнолюдська цінність етнічного

  • Багатоявленість єдиної сутності

  • Виважено оцінюючи етнічне

  • Зберігаючи етнічне

  • Етнічне як спільнотно-суспільна цінність (у контексті етнічного ренесансу)

  • Індустріалізація та ідея безетнічності

  • Радянські теорії і практики знищення етнічного

  • Етнічне як індивідуально-особистісна цінність

  • Сімейне виховання як основа етнізації

  • Політична нація як цінність українського народу

  • Лекція 5. Етнонаціональна самосвідомість

  • Феномен і поняття самосвідомості

  • Психологічний аспект самосвідомості

  • Регулятивно-дійова функція самосвідомості

  • Етнічна самосвідомість

  • Суб'єкти етнічної самосвідомості

  • Загальний погляд на історичну еволюцію самосвідомості етнофора

  • Об'єктивні детермінанти гіпертрофованості етнічної самосвідомості

  • Почуття Батьківщини як феномен етнонаціональної самосвідомості

  • Усвідомлене почуття етнічної Батьківщини

  • Соціальні почуття краю осілості та “країни дитинства”

  • Почуття політично-національної Вітчизни-України

  • Висновки

  • Лекція 6. Етнонаціональна самоідентифікація

  • “Географічний” підхід до практик етнічної і національної самоідентифікації

  • Національна самоідентифікація

  • Ставлення до етнічної ідентичності як “пробний камінь” розуміння ідентичності національної

  • Позиція ототожнення етнічної ідентичності з національною

  • Юрген Габермас: національна ідентичність

  • Етнічна опосередкованість національної ідентичності

  • Концепція національної ідентичності у термінологічних тенетах

  • Юрген Габермас: від національної до космополітичної ідентичності

  • Об'єднана Європа як наступник сучасних націй і національних ідентичностей

  • “Постнаціональна” ідентичність

  • Мультикультурна чи поліетнічна ідентичність – майбутнє Європи?

  • Імміграція як перспектива перетворення “етноядерної” національної ідентичності на мультикультурну

  • Висновки

  • Ірраціональні засади етнічного й національного

  • Лекція 7. Етнічне й національне у ментальному вимірі

  • Пошуки духовно-ментальних підвалин світобуття

  • Пошуки представниками школи “Анналів”

  • Етнічна ментальність

  • Феномен етнонаціональної ментальності

  • Висновки

  • Лекція 8. Етнічне й національне як колективне підсвідоме

  • Колективне несвідоме, архетип і душа в аналітичній психології Юнга

  • Феномен колективного підсвідомого: сучасне прочитання К. Юнга

  • Первісно-інстинктивні архетипи Юнга

  • Архетип “Здоланого душевного мороку”

  • Архетип “Психічно цілісної людини” первісних соціумів

  • Етнічні архетипи

  • Формування, функціонування, значення та зміст етнічних архетипів

  • Національно-суспільне підсвідоме

  • Висновки

  • Ментально-архетипний зміст етнічного

  • Лекція 9. Історичні механізми самозбереження та усталені ознаки функціонування української ментальності

  • Історичні механізми ментального самозбереження українства

  • Інтелігентність (духовний аристократизм) як компенсаторно-зберігальна ментальна ознака українства

  • Оборона православ'я – етнорелігійний засіб ментального самозбереження українства

  • Хмельниччина як чинник остаточного перетворення українства з етнографічної маси на ментально піднесену етнічну цілісність

  • “Здворянщення” козацької старшини, духовний занепад та друге ментальне відродження українства

  • Психологічно-соціальні ознаки української ментальності

  • Демократизм

  • Індивідуалізм як визначальна двоїста ознака української ментальності

  • Роз'єднаність українства як ментальна похідна надмірності індивідуалізму

  • Селянськість як псевдоментальна ознака українства

  • Висновки

  • Лекція 10. Етнічна мова як засадова ознака функціонування української ментальності: основні змісто-вияви

  • Вступ: основні змісто-вияви мовноїознаки етноментальності українців

  • Санскрит – праукраїнська мова

  • Сучасна українська мова і санскрит

  • Трипільсько-санскритські засади унікальності мовної ознаки етноментальності сучасних українців

  • 1917-1953 pp.: Підпресинговий змісто-вияв, або мовна складова української етноментальності у лещатах брутальної політики масового фізичного винищування

  • Динаміка змін у чисельності етнічних українців і етнічних меншин та зміни у виявах мовної складової української етноментальності (за наявними статистичними даними 1939-1959 pp.)

  • Загальні етномовно-ментальні наслідки змін у чисельності етнічних українців і росіян (за наявними статистичними даними 1926-1959 pp.)

  • 1953-1991 pp.: “Гуманний” змісто-вияв, або руйнування мовної складової української етноментальності шляхом російщення

  • Російщення територіального сегмента українського етнічного простору протягом 1959-1989 pp. як засадова умова здійснення всіх інших напрямів російщення

  • Російщення освітянсько-мовного, видавничо-мовного та культурно-мовного сегментів українського етнічного простору на відтинку 1959-1989 pp.: роль міст

  • Російщення української етнічної писемності, або лінгвоцид

  • Російщення мовної складової ментальності етнічних українців у спосіб “двомовних” та “рідномовних” маніпулювань їхньою свідомістю

  • 1991-2015 pp.: Функціонування етномовної складової української ментальності за умов новітньої української державності

  • Зміни у теоретичному розумінні та у практичних виявах мовної складової української етноментальності на відтинку 2001-2015 pp.

  • Висновки

  • Лекція 11. Українство як носій колективного підсвідомого

  • Українська Козацькість: від етноментального до етносимволічного виміру

  • Особливі місце, функції та роль козаччини у формуванні Козацькості як визначальної етноментальної риси українства

  • Перетворення Козацькості з дієво-визначальної етноментальної ознаки на колективний підсвідомий образ-символ українства

  • “Власна Держава” – омріяний образ-символ українства

  • Смисло-зміст “Соборна Держава”

  • Смисло-змістовна для-себе-інтенція “Очікування (жадання) Здатного Політичного Лідера”

  • Смисло-зміст “Сучасна Козацька Держава”

  • Легендарний образ-символ “Трипільсько-Санскритська Праукраїна”

  • Відцентрові міграції з Трипілля як концептуальна засада пояснення появи індоєвропейськомовних етносів

  • Основні напрями формування у колективній підсвідомості сучасних українців фальшивих образів-символів їхнього історичного минулого

  • Фальшувальний проект “Чужомовні прийшлі етноси на теренах України” (кімерійці, скіфи, сармати, “германські готи” та “тюркомовні гуни”). Вплив на підсвідомість

  • Фальшувальний проект “Українці – прийшлий етнос” versus образ-символ “Українці – споконвічний етнос на споконвічно своїй землі”

  • Висновки