Українська Козацькість: від етноментального до етносимволічного виміру

Українська етносоціологія


Виникнення, постання та легітимізація козаччини


Козацтво як початковий субстрат козацькості виникає у Степу, або у Полі, причому попервах як суто татарське явище. Але слово “козак” уже в середині XVI ст. асоціювалося сучасниками переважно з християнином. Що ж стосується козаків-татар, то вони не зникають, а зливаються із слов'янською козацькою спільнотою. “Перші козаки-християни ... були ранніми носіями розвинутого індивідуалізму, протиставленого державі та її контролю. Окрім того, збройно-сторожова і розбійницька функції у слов'янському козакуванні від початків ішли в парі з промислово-господарською діяльністю на степових уходах, а невдовзі – і з піонерським землеробством” [2, с. 112].

В цілому “аж до останньої чверті XVI ст.... козацтво – це заняття і спосіб життя, а не соціальний статус. У козацтво ... ходили переважно подніпровські міщани й бояри” [Там само, с. 111]. Відповідними були офіційні та напівофіційні оцінки тодішнього козацтва й козаків. “Наприклад, у праці краківського інтелектуала Матвія Меховського “Трактат про дві Сарматії”, котра вийшла у 1517 р., козаки ще змальовані традиційно: цим словом, як говорить Меховський, “називали хлопа, підданого, бродягу пішого або кінного” [2, с. 117]. Отже з огляду на цей перелік соціальних ознак початкового козака ми можемо припустити, що його образ, відповідно до його способу життя, асоціювався сучасниками із такими рисами-змістами як “нездатність ні до чого”, “безталанність”, “злиденність” тощо.

Тим не менш справи оберталися таким чином, що українство, крок за кроком просуваючись на південь, у Степ-Поле, створювало там власну інституцію козаччини. Цим закладалися підвалини поступового набуття українством таких істотних ментальних рис-властивостей, як селянсько-землеробський індивідуалізм та мілітарність світоосвоєння, способу життя взагалі. Ці риси з притаманних попервах лише локальній українській степовій спільноті поступово перетворювалися на істотні загальноукраїнські тією мірою, якою й сама Козацькість перетворювалася на загальноукраїнський феномен. Такі метаморфози Козацькості, зрозуміло, значною мірою зумовлювалися тим, яку саме роль в історичній долі українського народу відігравали козаччина, козацтво. А роль ця, з нашого погляду, неодноразово змінювалася й поступово вагомішала.

Тут маємо зазначити, що зміни у свідомості тодішніх українців щодо сприйняття ними українського козацтва зумовлювалися тими змінами, що вони відбувались у відносинах між Кримом та Україною (а точніше – між Кримом та Великим Князівством Литовським, а пізніше – Річчю Посполитою). Сталося так, що 1482 року кримський хан, припинивши союзницькі стосунки з Великим Князівством Литовським, здійснює нищівний похід на Поділля та Київщину: Київ було пограбовано й спалено вщент, безліч киян стали полоненими. Відтоді впродовж трьох століть (Кримське ханство впало 1783 року) український народ вже не мав жодного спокою від турецьких навал та татарських наскоків, зазнаючи, зрозуміло, велетенських матеріальних та людських втрат.

Отже, зростаюча небезпека з Півдня, якій ні литовська, ні, пізніше, польська влада не могли реально нічого протиставити, змушувала ці влади пильніше придивлятися до козаччини й поступово починати використовувати її як професійну військову силу. Спочатку (приблизно упродовж перших трьох чвертей XVI ст.) – на напівлегітимних засадах. Відповідно до цього дедалі ширший попит держави на козацтво повільно перетворював останнє із специфічного способу життя його носіїв на соціальну інституцію дедалі більшої вагомості. Свого апогею цей більш-менш контрольований державою напрям роз- вою козацтва сягнув 1572 року, коли було сформовано козацьке реєстрове військо. А реєстр у Речі Посполитій мав значення своєрідного соціального стану. Й хоча вся Запорозька Січ з її військом залишалася поза реєстром, сама інституція козацтва як така була вже легітимізована. Відтак, починаючи з останньої чверті XVI ст., козаччина поступово постає у свідомості українства як вагоме, безумовно мілітарне, суспільне явище.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Українська Козацькість: від етноментального до етносимволічного виміру“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Україна: Етнічний ренесанс. – Ідея жертовності. – Права людини

  • “Етнічний ренесанс” по-українськи: міграційний ракурс

  • Україна еміграційна

  • Україна імміграційна

  • Україна етнічна: ренесанс чи декаданс?

  • Лекція 2. Етнічна соціологія як наука і навчальна дисципліна

  • Місце і роль етнічної соціології у структурі соціологічного знання

  • Зв'язок етнічної соціології з іншими науками

  • Етнічна соціологія як навчальна дисципліна

  • Специфіка

  • Мета та основні завдання

  • Висновки

  • Раціональний зміст етнічного й національного

  • Національна свідомість

  • Феномен етнонаціональної свідомості

  • Лекція 3. Теоретичний рівень етнонаціональної свідомості

  • Етнос: погляди на природу та визначення поняття

  • Об'єктивістський погляд

  • Етногенеза

  • Розмивання етнічної специфіки та маргіналізація

  • Раси людини

  • Поняття “народ”

  • Феномен нації та визначення її поняття

  • Критика конструктивізму, або: нація – міф чи реальність?

  • Визначення поняття “нація”

  • Націєгенеза та етногенеза

  • Висновки

  • “Національний” – це “етнічний” чи “державний”?

  • Національність” – це етнічна чи державна належність?

  • Лекція 4. Практично-ціннісний рівень етнонаціональної свідомості

  • Загальнолюдська цінність етнічного

  • Багатоявленість єдиної сутності

  • Виважено оцінюючи етнічне

  • Зберігаючи етнічне

  • Етнічне як спільнотно-суспільна цінність (у контексті етнічного ренесансу)

  • Індустріалізація та ідея безетнічності

  • Радянські теорії і практики знищення етнічного

  • Етнічне як індивідуально-особистісна цінність

  • Сімейне виховання як основа етнізації

  • Політична нація як цінність українського народу

  • Лекція 5. Етнонаціональна самосвідомість

  • Феномен і поняття самосвідомості

  • Психологічний аспект самосвідомості

  • Регулятивно-дійова функція самосвідомості

  • Етнічна самосвідомість

  • Суб'єкти етнічної самосвідомості

  • Загальний погляд на історичну еволюцію самосвідомості етнофора

  • Об'єктивні детермінанти гіпертрофованості етнічної самосвідомості

  • Почуття Батьківщини як феномен етнонаціональної самосвідомості

  • Усвідомлене почуття етнічної Батьківщини

  • Соціальні почуття краю осілості та “країни дитинства”

  • Почуття політично-національної Вітчизни-України

  • Висновки

  • Лекція 6. Етнонаціональна самоідентифікація

  • “Географічний” підхід до практик етнічної і національної самоідентифікації

  • Національна самоідентифікація

  • Ставлення до етнічної ідентичності як “пробний камінь” розуміння ідентичності національної

  • Позиція ототожнення етнічної ідентичності з національною

  • Юрген Габермас: національна ідентичність

  • Етнічна опосередкованість національної ідентичності

  • Концепція національної ідентичності у термінологічних тенетах

  • Юрген Габермас: від національної до космополітичної ідентичності

  • Об'єднана Європа як наступник сучасних націй і національних ідентичностей

  • “Постнаціональна” ідентичність

  • Мультикультурна чи поліетнічна ідентичність – майбутнє Європи?

  • Імміграція як перспектива перетворення “етноядерної” національної ідентичності на мультикультурну

  • Висновки

  • Ірраціональні засади етнічного й національного

  • Лекція 7. Етнічне й національне у ментальному вимірі

  • Пошуки духовно-ментальних підвалин світобуття

  • Пошуки представниками школи “Анналів”

  • Етнічна ментальність

  • Феномен етнонаціональної ментальності

  • Висновки

  • Лекція 8. Етнічне й національне як колективне підсвідоме

  • Колективне несвідоме, архетип і душа в аналітичній психології Юнга

  • Феномен колективного підсвідомого: сучасне прочитання К. Юнга

  • Первісно-інстинктивні архетипи Юнга

  • Архетип “Здоланого душевного мороку”

  • Архетип “Психічно цілісної людини” первісних соціумів

  • Етнічні архетипи

  • Формування, функціонування, значення та зміст етнічних архетипів

  • Національно-суспільне підсвідоме

  • Висновки

  • Ментально-архетипний зміст етнічного

  • Лекція 9. Історичні механізми самозбереження та усталені ознаки функціонування української ментальності

  • Історичні механізми ментального самозбереження українства

  • Інтелігентність (духовний аристократизм) як компенсаторно-зберігальна ментальна ознака українства

  • Оборона православ'я – етнорелігійний засіб ментального самозбереження українства

  • Хмельниччина як чинник остаточного перетворення українства з етнографічної маси на ментально піднесену етнічну цілісність

  • “Здворянщення” козацької старшини, духовний занепад та друге ментальне відродження українства

  • Психологічно-соціальні ознаки української ментальності

  • Демократизм

  • Індивідуалізм як визначальна двоїста ознака української ментальності

  • Роз'єднаність українства як ментальна похідна надмірності індивідуалізму

  • Селянськість як псевдоментальна ознака українства

  • Висновки

  • Лекція 10. Етнічна мова як засадова ознака функціонування української ментальності: основні змісто-вияви

  • Вступ: основні змісто-вияви мовноїознаки етноментальності українців

  • Санскрит – праукраїнська мова

  • Сучасна українська мова і санскрит

  • Трипільсько-санскритські засади унікальності мовної ознаки етноментальності сучасних українців

  • 1917-1953 pp.: Підпресинговий змісто-вияв, або мовна складова української етноментальності у лещатах брутальної політики масового фізичного винищування

  • Динаміка змін у чисельності етнічних українців і етнічних меншин та зміни у виявах мовної складової української етноментальності (за наявними статистичними даними 1939-1959 pp.)

  • Загальні етномовно-ментальні наслідки змін у чисельності етнічних українців і росіян (за наявними статистичними даними 1926-1959 pp.)

  • 1953-1991 pp.: “Гуманний” змісто-вияв, або руйнування мовної складової української етноментальності шляхом російщення

  • Російщення територіального сегмента українського етнічного простору протягом 1959-1989 pp. як засадова умова здійснення всіх інших напрямів російщення

  • Російщення освітянсько-мовного, видавничо-мовного та культурно-мовного сегментів українського етнічного простору на відтинку 1959-1989 pp.: роль міст

  • Російщення української етнічної писемності, або лінгвоцид

  • Російщення мовної складової ментальності етнічних українців у спосіб “двомовних” та “рідномовних” маніпулювань їхньою свідомістю

  • 1991-2015 pp.: Функціонування етномовної складової української ментальності за умов новітньої української державності

  • Зміни у теоретичному розумінні та у практичних виявах мовної складової української етноментальності на відтинку 2001-2015 pp.

  • Висновки

  • Лекція 11. Українство як носій колективного підсвідомого

  • Українська Козацькість: від етноментального до етносимволічного виміру
  • Особливі місце, функції та роль козаччини у формуванні Козацькості як визначальної етноментальної риси українства

  • Перетворення Козацькості з дієво-визначальної етноментальної ознаки на колективний підсвідомий образ-символ українства

  • “Власна Держава” – омріяний образ-символ українства

  • Смисло-зміст “Соборна Держава”

  • Смисло-змістовна для-себе-інтенція “Очікування (жадання) Здатного Політичного Лідера”

  • Смисло-зміст “Сучасна Козацька Держава”

  • Легендарний образ-символ “Трипільсько-Санскритська Праукраїна”

  • Відцентрові міграції з Трипілля як концептуальна засада пояснення появи індоєвропейськомовних етносів

  • Основні напрями формування у колективній підсвідомості сучасних українців фальшивих образів-символів їхнього історичного минулого

  • Фальшувальний проект “Чужомовні прийшлі етноси на теренах України” (кімерійці, скіфи, сармати, “германські готи” та “тюркомовні гуни”). Вплив на підсвідомість

  • Фальшувальний проект “Українці – прийшлий етнос” versus образ-символ “Українці – споконвічний етнос на споконвічно своїй землі”

  • Висновки