Позитивні ментальні похідні українського індивідуалізму
Багато авторів виокремлюють таку рису української ментальності, як індивідуалізм, надаючи цій рисі здебільшого позитивного сенсу. Вважається, що індивідуалізм дається взнаки і як волелюбність (нескореність, незалежність, самостійність), і як хазяйновитість (працелюбність, ощадливість, почуття власника), і як честолюбство (прагнення до самовиявлення, наполегливість, спрямованість, “упертість”), і як оптимізм (упевненість, переконаність, життєрадісність, веселість, жартівливість), і як інтровертизм (самозаглибленість, філософічність душі, ліризм, пісенність) тощо.
Українство є досить чисельним, і ця обставина певним чином впливала на формування його ментальних ознак, у тому числі й такої, як індивідуалізм. Та все ж справа не в одній тільки чисельності українського етносу, і навіть не в першу чергу в ній. Більш серйозною підставою українського індивідуалізму (включно і у формі волелюбності, яка тільки підсилювалася чисельністю етносу) була глибоко притаманна українству приватновласницька психологія. Ця психологія була породженням колишнього індивідуального, вільного, незалежного, самостійного способу господарювання, а за умов кріпаччини (1783– 1861 pp.) вона сама породжувала мрії про таке господарювання.
Великий український поет Т. Шевченко, який жив за часів кріпацтва (і помер у рік його відміни), передає ці українські мрії через сновидіння матері немовляти Івана – селянки-кріпачки, яка “на панщині пшеницю жала”:
“І сниться їй той син Іван
І уродливий, і багатий,
Не одинокий, а жонатий –
На вольній, бачиться, бо й сам
Уже не панський, а на волі;
Та на своїм веселім полі
Свою-таки пшеницю жнуть,
А діточки обід несуть” [ЗО, с. 281].
Ідея вільного землеробства історично з'єднувалася з ідеєю козацтва; й доки живою була в народі ця ідея, поняття волі сприймалося як вияв “волі незалежного господарювання”. “Козаки, – пише з цього приводу Ю. Пахомов, – це не просто захисники народу. З ними тісно пов'язане було існування свого часу вільних землевласників, що не минуло безслідно для формування економічної культури нації. Однією з ознак її рівня в Україні порівняно з Росією є більш розвинена приватновласницька свідомість, особливо щодо землі. Козацьке волелюбство мало значний вплив на характер українського народу, на розвитбк особистості, якому в Росії перешкоджала община. Певні важливі риси соцекогенезу народу України пов'язані з реальним впливом Заходу Це він ніс із собою традиції індивідуалізму” [31, с. 8,9].
Оскільки сутність українства становить індивідуалізм з його приватновласницькою психологією, то тепер з очевидністю з'ясовується, що несамовита боротьба більшовизму проти українства, як нібито боротьба проти націоналізму й самостійництва, була фактично боротьбою проти ненависної більшовикам приватної власності, яку своїми працелюбністю, ощадливістю, хазяйновитістю, індивідуально-незалежним характером, почуттям людської гідності українство й уособлювало. Це була також своєрідна боротьба відсталості з цивілізацією, Сходу із Заходом. Більшовизм був агресивним варіантом притаманних общині “настроїв пасивності і утриманства, патріархального колективізму і замкненості, примітивних уявлень про зрівняльницьку справедливість, неприйняття майнової диференціації і конкуренції, ненависті до багатих, особливо у своєму середовищі” [Там само, с. 6].
Хазяйновитість українця – це частка його сутності. Проте там, де панує безгосподарність, українцю живеться скрутно. Показовою у цьому аспекті є доля директора одного з радгоспів у Казахстані – Івана Никифоровича Худенка, якого у другій половині 60-х років XX ст. безгосподарська й безглузда адміністративна система “стёрла в лагерную пыль” (вислів Л. Берії) саме за його хазяйновитість [32]. Там же, де українці стикаються з розумним суспільним устроєм, в якому цінується наполеглива чесна праця, вони долають будь-які труднощі й піднімаються до цивілізованого рівня життя.
Саме так сталося з українцями у Канаді, де вони, починаючи з кінця XIX ст., за дуже важких матеріальних умов освоювали (й на сьогодні освоїли) родючі ґрунти канадських прерій. Фактично вони є третьою (після англоканадців та франкоканадців) етнічною групою, що має право зватися засновницею країни. Безперечно, у здійсненні цього подвигу українцям допомагали їх шанолюбство, оптимізм – усі кращі етнічні якості. Але українцями в Канаді було здійснено не тільки трудовий, а й духовно-культурний подвиг: за умов іншомовного оточення їм вдалося зберегти свою мову, культуру, духовні надбання українства.
Історично склалося так, що не тільки в Канаді чи в інших країнах еміграції, а й у себе на Батьківщині український етнос був поставлений у дуже скрутні умови виживання. Та все ж він вижив і відроджується. Важливу роль, на нашу думку, у вияві цієї високої етнічної життєстійкості відіграла така пов'язана з індивідуалізмом якість українства, як перевага інтровертивного психологічного типу, а саме: врівноваженість, витриманість, самозаглибленість, філософічність. Володимир Янів у зв'язку з цим, посилаючись на І. Мірчука, пише, що той, “відзначаючи брак визначних філософічних індивідуальностей в українців, підкреслює знаменне явище, що "філософічна культура увійшла в українців у маси простолюддя, знайшла тут відповідний ґрунт для розвитку і досягла взагалі високого рівня". А це саме свідчить про загальність інтровертизму” [25, с. 192].
Втім своєї вивершеності український індивідуалізм досяг, історично виховавши у собі таку ментальну рису, як козацъ- кість. Адже, будучи кілька століть (майже до другої половини XVIII ст.) оборонцем українства як від зовнішньої агресії (передусім – татарсько-турецької), так і від внутрішнього соціального гноблення (тут здебільшого українство покладалося на Запорозьку Січ), піднявшись до рівня Козацької Держави, а також не в останню чергу завдяки своїй зневазі до смерті, козацтво назавжди постало для українців як їхній і ментальний фантом, і вищий реальний етносимвол українського індивідуалізму водночас.
Роз'єднаність українства як ментальна похідна надмірності індивідуалізму
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Індивідуалізм як визначальна двоїста ознака української ментальності“ на сторінці 1. Приємного читання.
