Нарешті, скажімо, наявність в одній і тій самій країні таких феноменів, як держава, суспільство і нація не дає підстав говорити про існування деякої державно-суспільно-національної спільноти, яка (на думку В. Арбєніної) “знімає ті принципові відмінності, які можуть існувати між цими” феноменами. Тому етнонаціональні групи, як результат об'єднання (гадаємо у свідомості дослідника) етнічних груп і національної спільноти, видаються такими самими соціологічними “кентаврами”, як, наприклад, “державно-вікові” або “країнно-статеві” групи.
Разом з тим розглянутий факт є майже закономірним наслідком процесу поставання української етносоціології як науки. Тому справедливим буде звернутися до пояснення, що його пропонує В. Середа, яка, зокрема, вважає, що в українській етносоціології “склалася ситуація певного термінологічного хаосу. Деякі автори застосовують терміни "народ", "етнос" і "нація" як взаємозамінні синоніми. Додаткові складнощі створюють некоректні переклади деяких досліджень з англійської мови, що тільки посилює термінологічну плутанину, адже в англійській мові термін nationality означає і громадянство, і національність, a etnicity може означати етнічність, національність і навіть расу” (виділення автора. – Ред.) [9, с. 24]. Проте ці питання будуть розглядатися далі.
Отже, на наш погляд, етнічна соціологія, як і будь-яка інша суспільствознавча наука, своїм об'єктом має суспільство. Проте – як взяте до вивчення не взагалі, а під певним кутом зору. Саме таким є підхід В. Євтуха, який пише: “Об'єктом етносоціології (етносоціологічних досліджень) є поліетнічні суспільства (соціуми) або суспільства з поліетнічним складом населення” (виділення автора. – Ред.) [5, с. 10]. В основному можна приєднатися до цього визначення, однак з деякими уточненнями.
По-перше, гадаємо, хоч нація і не є у певний спосіб трансформованим етносом, але етнос, етнічний фактор відіграє у формуванні нації чи не визначальну роль: адже сучасне людство справді репрезентують переважно саме поліетнічні суспільства або суспільства з поліетнічним складом населення. Тому з розумінням сприймається те, що у навчальному посібнику В. Арбєніної “Етносоціологія” (2007) представлена не “суто” етнічна, а саме етнонаціональна тематика (при тому, що введення нею поняття “етнонаціональні групи” все ж таки не є сприйнятним). Що ж стосується Н. Черниш, то ця дослідниця у своєму підручнику “Соціологія” (К., 2009) взагалі даній темі дає цілком відповідну назву, а саме: “Етносоціологія і соціологія нації” [10, с. 239].
По-друге, видається, що етносоціологія має своїм об'єктом не просто поліетнічні суспільства або суспільства з поліетнічним складом населення, а ті найзагальніші і найважливіші проблеми, що виникають у суспільстві з боку його етнічної визначеності і які, нарівні загальносоціологічної теорії (на відміну від соціальної філософії), е складовими предмета цієї теорії.
Відтак, ми пропонуємо таке визначення: об'єктом етносоціології як науки є найзагальніші і найважливіші етнонаціональні проблеми поліетнічних суспільств або суспільств з поліетнічним складом населення.
3. ПРЕДМЕТ ЕТНІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ
Відповіді на питання про предмет етнічної соціології як науки теж не є одностайними. Так, львівський соціолог Н. Черниш, погоджуючись “з думкою харківського соціолога В. Арбєніної”, вважає, що “предметом дослідження етносоціології, притаманним лише їй, є етносоціальні спільноти і групи”, але трохи далі (через одне речення) вже читаємо: “Основним предметом етносоціології є дослідження життєдіяльності етнонаціональних спільнот і груп, насамперед як соціальних суб'єктів (курсив Н. Черниш. – О. Я), процес досягнення ними соціальної зрілості” (курсив автора. – Ред.) [Там само, с. 239-240].
Наше ставлення до поняття “етнонаціональні спільноти (групи)” ми вже висловили. Однак, до речі, В. Арбєніна, як було показано, розглядає ці спільноти як не предмет (як це
неадекватно стверджує Н. Черниш), а об'єкт етносоціології. Що ж до предмета цієї науки, то В. Арбєніна, вказуючи на домінуючі нині серед дослідників-етносоціологів “недостатньо чіткі уявлення щодо предмета етносоціології”, який “частіше за все ... визначається через перелік досліджуваних проблем” [1, с. 7] (із чим не можна не погодитися), вважає, що предмет етносоціології “може бути локалізований більш чітко: це проблеми механізму формування та функціонування етнонаціональних груп як структурних складових суспільства та суб'єктів соціального життя” (курсив тут і вище автора. Ред.) [Там само, с. 8].
Як можна бачити, визначивши етнонаціональні групи як об'єкти етносоціологічних досліджень, В. Арбєніна і предмет цих досліджень пов'язує з етнонаціональними групами, точніше – з проблемами механізму їх формування та функціонування. Тут маємо підкреслити, що із несприйняттям ставлячись до такого конструкту, як “етнонаціональні групи”, ми разом з тим вважаємо, що наголос В. Арбєніної на проблемному підході, при її спробах визначити предмет етносоціології як науки, є вельми слушним. Такий підхід, при таких самих спробах, притаманний, до речі, і Н. Черниш [10, с. 240].
Сферу ж функціонування етносоціологічних проблем найбільш вдало, гадаємо, окреслив В. Євтух. Щоправда, він подає цю сферу як предмет етносоціології. Це – “соціальні аспекти розвитку та функціонування етнічних спільнот і їхня взаємодія, а також етнічні аспекти розвитку соціумів та соціальних груп”. Виявляючи солідарність із відомим сучасним російським етносоціологом Л. Дробижевою, В. Євтух додає: “"предмет етносоціології" включає соціальні події, процеси, зв'язки, явища, які мають місце в етнічно маркованому соціальному просторі "(виділення і курсив автора. – Ред.) [5, с. 10; див. 11].
Маємо визнати, що хоча, на відміну від В. Арбєніної та Н. Черниш, проблемний підхід при визначенні предмета етносоціології тут не проглядається, однак ще один важливий крок у напрямі уможливлення такого (“проблемно-підходного”) визначення зроблено.
Таким чином, можливо підсумувати, що в умовах українських етнонаціональних реалій предмет етносоціології як науки є потрійним, а саме: соціальні проблеми функціонування, розвитку і взаємодії етнічних спільнот; проблеми функціонування різноманітних соціальних груп, зумовлені їх етнічною маркованістю; проблеми, пов'язані з участю етнічних спільнот суспільства у націєтворчому процесі.
Давши це визначення, зробимо деякі зауваження щодо предметного поля етносоціологічних досліджень.
Отже, по-перше, можна погодитися з М. Лукашевичем та М. Туленковим, які стверджують, “що пріоритети предметних напрямів (етносоціологічних – О. Н.) досліджень ... мають "національний" характер. У кожній країні світу віддають перевагу тим чи іншим напрямам соціології етносу, мають сталі традиції, значні наукові напрацювання, що пройшли перевірку часом і практикою” (виділення автора. – Ред.) [12, с. 205].
До речі, у західноєвропейській соціології загалом поки що превалює саме такий підхід. Як свідчать київські соціологи Ольга Куценко і Світлана Бабенко, “аналіз підручників із соціології, які поширені в різних європейських вищих навчальних закладах, доводить, що предметом викладання соціології у Великій Британії залишається передусім британське суспільство, у Франції – французьке, в Німеччині – німецьке тощо, а інші суспільства лише подекуди розглядаються як приклади й ілюстрації особливостей вияву того чи іншого суспільного явища” [13, с. 186, 187].
• 1. У цьому контексті спеціально звертаємо увагу на те, що запропоноване нами визначення предмета етносоціології орієнтоване переважно на сучасні саме українські етнонаціональні реалії.
• 2. Натомість етносоціологи “плюралістичних націй” [12, с. 207] здійснюють переважно “дослідження етнічних чи національних меншин, під якими насамперед розуміють емігрантські групи і корінне населення, що сформували сучасні суспільства за межами Європи, головним чином північноамериканські. Основні питання, які розглядаються у межах цього напрямку:
місце меншин у соціальній структурі та стратифікації суспільства, мігранти і міграційні процеси, проблеми витворення мультикультурного середовища” (виділення автора. – Ред.) [9, с. 21].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 2. Етнічна соціологія як наука і навчальна дисципліна“ на сторінці 3. Приємного читання.
