Почуття Батьківщини як феномен етнонаціональної самосвідомості

Українська етносоціологія


Структура почуття Батьківщини як феномену самосвідомості


Самосвідомість особистості, як ми уже відзначали, неможлива без почуття належності до певної соціальної групи, тобто вона, ця самосвідомість, уявно охоплює певний соціальний простір. Однак соціальний простір завжди поєднаний з відповідним природним, екологічним простором (до речі, давньогрецьке oikos означає дім, Батьківщина). Таким чином, коли той чи той індивід ставить перед собою питання “Хто я є?”, то він має з'ясувати не тільки те, від кого, з якого роду-племені, а й те, звідки, з якої місцевості, з якого краю, з якої країни та держави він походить. І таке почуття подвійної, соціально-територіальної належності є почуттям Батьківщини.

Відомий вірменський художник Мартірос Сар'ян (1880– 1972) був глибоко переконаний, що “землі, як і будь-якій живій істоті, притаманна своя особлива духовність, і без рідної землі, без тісного зв'язку зі своєю батьківщиною неможливо знайти себе і свою душу” [цит. за: 18, с. 5]. Не погодитися з цією думкою неможливо. Справді, почуття Батьківщини може породжуватися постійною можливістю відтворення, відновлення душевних зв'язків з рідним соціальним та природним (навіть урбанізованим) середовищем. Це почуття може мати в індивідів різноманітні вияви: від переживання своїх зв'язків із субкультурою певного соціального мікросередовища, локалізованого на відносно невеликому географічному просторі, до переживання зв'язків зі значними етнічними, національними й навіть мегарегіональними угрупованнями (на зразок “мій дім – Україна, Скандинавія, Кавказ, Сибір, Європа, Азія, Африка тощо”).

Наукове дослідження почуття Батьківщини як феномену етнонаціональної самосвідомості особистості вперше було розпочато у рамках Всеукраїнського соціологічного опитування у квітні-травні 1994 р. [19]. Тоді за репрезентативною вибіркою було опитано 1200 респондентів, серед загалу яких в Україні народилися 82 %, у Росії – 12 %, решта 6 % – в інших республіках колишнього СРСР та за їх межами. При цьому виявилося, що серед респондентів-українців 95,4 % народилися в Україні, 3,1 % – у Росії, 1,5 % – в інших країнах.

Звертало на себе увагу доволі помітне розпадання всіх респондентів на, так би мовити, “укорінених” та “мігрантних”. Що стосується перших, то це – респонденти-поляки (100 % з них народилися в Україні), болгари (100 %), греки (100 %), німці (100 %), цигани (100 %), євреї (91,7 %), молдовани (83,3 %). Серед респондентів-іммігрантів перше місце посідали росіяни, 47 % з яких народилися за межами України (при цьому 40 % – у Росії), друге місце – білоруси, з яких за межами України народилися 73 % (при цьому в Білорусі – 67 %, у Росії – 6 %). З опитаного загалу кримських татар за межами України народилися 95 %. Стосовно решти респондентів інших етнічних приналежностей цей показник становив майже 100 %, тобто більшість з них були іммігрантами.

До почуття Батьківщини як феномену самосвідомості особистості, згідно з нашою дослідницькою гіпотезою, ми підійшли тоді як до структурно складного явища, формування якого зумовлене дією багатьох чинників. При цьому, на підставі емпіричних даних, локалізацію та формовияви почуття Батьківщини в самосвідомості особистості ми бачили такими, якими вони показані в табл. 5.1, виходячи, зокрема, з того, що індивід може усвідомлювати почуття своєї належності як до населення певних великих регіонів, так і до населення всієї планети Земля [20, с. 81-105].

Результати опитування було зведено в табл. 5.2, з якої видно, як розподілялися залежно від етнічної приналежності респондентів, позитивні відповіді на кілька запитань про те, яку країну, місцевість, територію вони вважають своєю Батьківщиною. Щодо виокремлення груп респондентів за етнічною належністю, то, як можна бачити, першочергову увагу нами було приділено українцям як титульному етносу та росіянам як найбільшій етнічній меншині України.

Загалом об'єктом дослідження поставала етнонаціональна самосвідомість особистості, а предметом – почуття Батьківщини як один із виявів цієї самосвідомості. Основною метою було з'ясування місця передусім почуття національної Вітчизни в етнонаціональній самосвідомості громадян України.

Таблиця 5.1

Вияви почуття Батьківщини у самосвідомості особистості

Локалізація БатьківщиниНазви виявів почуттів-відповідників
1. Земля (країна) предківЕтнічна Батьківщина
2. Країна народження і зростанняБатьківщина особистого походження
3. Місцевість народження і зростанняМала Батьківщина (“країна дитинства”)
4. Місцевість вкоріненого проживанняБатьківщина осілості
5. Держава вкоріненого проживанняНаціональна Вітчизна
6. Територія понадетнічних та понаднаціональних масштабів (наприклад, колишній СРСР, Європа, певний континент, вся планета Земля)Мегабатьківщина

Таблиця 5.2

Розподіл відповідей респондентів на питання: яку країну, територію, місцевість вони вважають своєю Батьківщиною,

(у відсотках)

Етнічна приналежність респондентівНародилися в Україні (країна народження)Критеріальні ознаки БатьківщиниУявлення про територію Батьківщини
За походженням свого етносу (етнічна Батьківщина)За власним укоріненням (Батьківщина осілості)За місцем власного народження й зростання (мала Батьківщина або “країна дитинства”)Вся Україна (національна Вітчизна)Весь колишній СРСР (інтербатьківщина)Вся планета Земля (мегабатьківщина)
Українці (899 осіб)95,485,087,093,097,040,043,0
Росіяни (234 особи)53,066,077,085,064,070,049,0

Отже, на основі емпіричних даних з'ясовувався характер залежності інтенсивності вираження таких складників загального почуття Батьківщини, як тяжіння до землі етнічних предків, до “малої Батьківщини”, до Батьківщини осілості, але насамперед – до національної Вітчизни-України, від етнічної приналежності респондентів та від країни їхнього народження й зростання.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Почуття Батьківщини як феномен етнонаціональної самосвідомості“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Україна: Етнічний ренесанс. – Ідея жертовності. – Права людини

  • “Етнічний ренесанс” по-українськи: міграційний ракурс

  • Україна еміграційна

  • Україна імміграційна

  • Україна етнічна: ренесанс чи декаданс?

  • Лекція 2. Етнічна соціологія як наука і навчальна дисципліна

  • Місце і роль етнічної соціології у структурі соціологічного знання

  • Зв'язок етнічної соціології з іншими науками

  • Етнічна соціологія як навчальна дисципліна

  • Специфіка

  • Мета та основні завдання

  • Висновки

  • Раціональний зміст етнічного й національного

  • Національна свідомість

  • Феномен етнонаціональної свідомості

  • Лекція 3. Теоретичний рівень етнонаціональної свідомості

  • Етнос: погляди на природу та визначення поняття

  • Об'єктивістський погляд

  • Етногенеза

  • Розмивання етнічної специфіки та маргіналізація

  • Раси людини

  • Поняття “народ”

  • Феномен нації та визначення її поняття

  • Критика конструктивізму, або: нація – міф чи реальність?

  • Визначення поняття “нація”

  • Націєгенеза та етногенеза

  • Висновки

  • “Національний” – це “етнічний” чи “державний”?

  • Національність” – це етнічна чи державна належність?

  • Лекція 4. Практично-ціннісний рівень етнонаціональної свідомості

  • Загальнолюдська цінність етнічного

  • Багатоявленість єдиної сутності

  • Виважено оцінюючи етнічне

  • Зберігаючи етнічне

  • Етнічне як спільнотно-суспільна цінність (у контексті етнічного ренесансу)

  • Індустріалізація та ідея безетнічності

  • Радянські теорії і практики знищення етнічного

  • Етнічне як індивідуально-особистісна цінність

  • Сімейне виховання як основа етнізації

  • Політична нація як цінність українського народу

  • Лекція 5. Етнонаціональна самосвідомість

  • Феномен і поняття самосвідомості

  • Психологічний аспект самосвідомості

  • Регулятивно-дійова функція самосвідомості

  • Етнічна самосвідомість

  • Суб'єкти етнічної самосвідомості

  • Загальний погляд на історичну еволюцію самосвідомості етнофора

  • Об'єктивні детермінанти гіпертрофованості етнічної самосвідомості

  • Почуття Батьківщини як феномен етнонаціональної самосвідомості
  • Усвідомлене почуття етнічної Батьківщини

  • Соціальні почуття краю осілості та “країни дитинства”

  • Почуття політично-національної Вітчизни-України

  • Висновки

  • Лекція 6. Етнонаціональна самоідентифікація

  • “Географічний” підхід до практик етнічної і національної самоідентифікації

  • Національна самоідентифікація

  • Ставлення до етнічної ідентичності як “пробний камінь” розуміння ідентичності національної

  • Позиція ототожнення етнічної ідентичності з національною

  • Юрген Габермас: національна ідентичність

  • Етнічна опосередкованість національної ідентичності

  • Концепція національної ідентичності у термінологічних тенетах

  • Юрген Габермас: від національної до космополітичної ідентичності

  • Об'єднана Європа як наступник сучасних націй і національних ідентичностей

  • “Постнаціональна” ідентичність

  • Мультикультурна чи поліетнічна ідентичність – майбутнє Європи?

  • Імміграція як перспектива перетворення “етноядерної” національної ідентичності на мультикультурну

  • Висновки

  • Ірраціональні засади етнічного й національного

  • Лекція 7. Етнічне й національне у ментальному вимірі

  • Пошуки духовно-ментальних підвалин світобуття

  • Пошуки представниками школи “Анналів”

  • Етнічна ментальність

  • Феномен етнонаціональної ментальності

  • Висновки

  • Лекція 8. Етнічне й національне як колективне підсвідоме

  • Колективне несвідоме, архетип і душа в аналітичній психології Юнга

  • Феномен колективного підсвідомого: сучасне прочитання К. Юнга

  • Первісно-інстинктивні архетипи Юнга

  • Архетип “Здоланого душевного мороку”

  • Архетип “Психічно цілісної людини” первісних соціумів

  • Етнічні архетипи

  • Формування, функціонування, значення та зміст етнічних архетипів

  • Національно-суспільне підсвідоме

  • Висновки

  • Ментально-архетипний зміст етнічного

  • Лекція 9. Історичні механізми самозбереження та усталені ознаки функціонування української ментальності

  • Історичні механізми ментального самозбереження українства

  • Інтелігентність (духовний аристократизм) як компенсаторно-зберігальна ментальна ознака українства

  • Оборона православ'я – етнорелігійний засіб ментального самозбереження українства

  • Хмельниччина як чинник остаточного перетворення українства з етнографічної маси на ментально піднесену етнічну цілісність

  • “Здворянщення” козацької старшини, духовний занепад та друге ментальне відродження українства

  • Психологічно-соціальні ознаки української ментальності

  • Демократизм

  • Індивідуалізм як визначальна двоїста ознака української ментальності

  • Роз'єднаність українства як ментальна похідна надмірності індивідуалізму

  • Селянськість як псевдоментальна ознака українства

  • Висновки

  • Лекція 10. Етнічна мова як засадова ознака функціонування української ментальності: основні змісто-вияви

  • Вступ: основні змісто-вияви мовноїознаки етноментальності українців

  • Санскрит – праукраїнська мова

  • Сучасна українська мова і санскрит

  • Трипільсько-санскритські засади унікальності мовної ознаки етноментальності сучасних українців

  • 1917-1953 pp.: Підпресинговий змісто-вияв, або мовна складова української етноментальності у лещатах брутальної політики масового фізичного винищування

  • Динаміка змін у чисельності етнічних українців і етнічних меншин та зміни у виявах мовної складової української етноментальності (за наявними статистичними даними 1939-1959 pp.)

  • Загальні етномовно-ментальні наслідки змін у чисельності етнічних українців і росіян (за наявними статистичними даними 1926-1959 pp.)

  • 1953-1991 pp.: “Гуманний” змісто-вияв, або руйнування мовної складової української етноментальності шляхом російщення

  • Російщення територіального сегмента українського етнічного простору протягом 1959-1989 pp. як засадова умова здійснення всіх інших напрямів російщення

  • Російщення освітянсько-мовного, видавничо-мовного та культурно-мовного сегментів українського етнічного простору на відтинку 1959-1989 pp.: роль міст

  • Російщення української етнічної писемності, або лінгвоцид

  • Російщення мовної складової ментальності етнічних українців у спосіб “двомовних” та “рідномовних” маніпулювань їхньою свідомістю

  • 1991-2015 pp.: Функціонування етномовної складової української ментальності за умов новітньої української державності

  • Зміни у теоретичному розумінні та у практичних виявах мовної складової української етноментальності на відтинку 2001-2015 pp.

  • Висновки

  • Лекція 11. Українство як носій колективного підсвідомого

  • Українська Козацькість: від етноментального до етносимволічного виміру

  • Особливі місце, функції та роль козаччини у формуванні Козацькості як визначальної етноментальної риси українства

  • Перетворення Козацькості з дієво-визначальної етноментальної ознаки на колективний підсвідомий образ-символ українства

  • “Власна Держава” – омріяний образ-символ українства

  • Смисло-зміст “Соборна Держава”

  • Смисло-змістовна для-себе-інтенція “Очікування (жадання) Здатного Політичного Лідера”

  • Смисло-зміст “Сучасна Козацька Держава”

  • Легендарний образ-символ “Трипільсько-Санскритська Праукраїна”

  • Відцентрові міграції з Трипілля як концептуальна засада пояснення появи індоєвропейськомовних етносів

  • Основні напрями формування у колективній підсвідомості сучасних українців фальшивих образів-символів їхнього історичного минулого

  • Фальшувальний проект “Чужомовні прийшлі етноси на теренах України” (кімерійці, скіфи, сармати, “германські готи” та “тюркомовні гуни”). Вплив на підсвідомість

  • Фальшувальний проект “Українці – прийшлий етнос” versus образ-символ “Українці – споконвічний етнос на споконвічно своїй землі”

  • Висновки