Радянські теорії і практики знищення етнічного

Українська етносоціологія

Прикметно, що марксистська ідея поступового злиття націй і виникнення у майбутньому безнаціональної (точніше – безетнічної) спільності людей теж “працювала” на обґрунтування одноманітності у відповідній царині людського буття. Свою реалізацію ця ідея знайшла за зовсім інших економічних та соціально-політичних умов, ніж у США, тобто у Радянському Союзі. Та й методи її реалізації протягом існування СРСР були, порівняно із США, жахливі, варварські. Проте з історичної точки зору це справи не змінює.

До речі, індустріалізація в колишньому СРСР здійснювалася паралельно з так званою ленінською національною політикою. Обидва явища вже на той час наближалися до стану анахронізмів. Однак історична обмеженість зазначеної політики не була усвідомлена тими, хто у XX ст. намагався втілити її в життя й спричинив цим багато лиха.

У 70-80-х роках XX ст. у СРСР ідеологічно обґрунтовувалася концепція “радянського народу як нової історичної спільності людей”. У цій спільності етнічні відмінності мали поступово зникнути. Однак концепція “радянського народу” зазнала краху разом із крахом СРСР у 1991 році.

Американський етнічний ренесанс

Так само й ідея “єдиної американської нації” на засадах без- етнічності (яка, як можна помітити, дуже нагадує ідею “радянського народу”) не витримала перевірки часом. Про що йдеться? Про те, що у другій половині XX ст. промисловість країн Заходу (передусім – США) поступово починає переходити на малі та середні підприємства (модулі), що зумовило попит на робітника нового типу – грамотного, відповідального, ініціативного, але й (як органічний додаток до цих якостей) – самостійного, соціально, морально й політично непригніченого. За цих умов етнічна нерівність стає нестерпною. І ось уже в третій чверті XX ст. у США фіксується вибух етнічної свідомості: маємо на увазі етнічний ренесанс 70-х – початку 80-х років [16]. Чому цей ренесанс почався у США?

Справа полягає, на наш погляд, в тому, що американці, як нація етномаргіналів, справді були вивільнені від консервативних кайданів етнічного, але заразом і від його духовно-душевних охоронних функцій. Наслідком стала зростаюча духовна спустошеність американців. Адже вони швидше, ніж інші народи, дійшли матеріального добробуту, але, досягши цієї мети, вони першими серед народів світу відчули й брак духовності та душевності. Тому саме з американців і почалася сучасна етнічна революція. Адже відомо, що не хлібом єдиним жива людина. Стало зрозумілим, що етнічне – це не тільки форма соціального існування. В ньому функціонально закладені глибокі духовні сенси. На перетині релятивістського потоку, так би мовити, “безмежної демократії” постав консервативно-обмежувальний порядок етнічного.

Отже, мабуть, таки мав рацію російський поет Микола Гумільов, коли у своїх “Записках кавалериста” писав: “Мені важко повірити в те, що людина, яка кожного дня обідає й кожної ночі спить, може вкласти що-небудь у скарбницю духу. Тільки піст та бдіння, навіть коли вони мимовільні, пробуджують у людині особливі сили, що досі дрімали” [17, с. 90]. Справді, у цих словах є певне перебільшення, але ще більше в них мудрості.

Вдаючись до порівняння, варто зауважити, що між робочим фордівського конвеєра і робітником нового типу виявилася така ж різниця, як між продавчинею квітів Дулітл і нею ж самою, але вже такою, якою її “виліпив” професор Хігінс, піднявши її до рівня леді [18]. І в цього робітника, і в нової леді пробудилися більш високі, духовно-душевні потреби. Проте серед них чи не найважливішою виявилася потреба в етнічній належності. Отже, у якийсь момент американське суспільство, цей “одинокий натовп” [19], починає гостро відчувати дану потребу.

Однак зрозуміло, що цінність має не етнічна належність сама собою, а те особливе почуття, що його етнічна належність породжує. Отже, з глибин забуття на поверхню повсякденності викликається етнічне, щоб виконати свою функцію відродження приспаного або компенсації втраченого духовно- душевного комфорту. Адже почуття етнічної приналежності заповнює вакуум найважливіших позитивних людських почуттів. Воно відшкодовує ті втрати у царині особистісно-психологічного спілкування, яких людина зазнає, виконуючи анонімно-казенні, формальні соціальні ролі.

У зв'язку з такими метаморфозами американського суспільства американська дослідниця українського походження

Оксана Соловей пише: “Якщо сорок років тому безнастанно говорилося про "плавильний казан", в якому різні етнічні групи "перетоплюються" на "американців", то тепер (у 1992 р. – О. Н.) навпаки – всі прагнуть відшукати своє коріння, підкреслити самобутність національних звичаїв” [20, с. 76].

Хоча пік етнічного ренесансу в США і пройшов (він, як уже зазначалося, припав на кінець 70-х – 80-ті роки XX ст.), але цінність етнічного для окремої людини, для певних американських спільнот, а також і для нації загалом стала достатньо зрозумілою. Відтак тут етнічна революція свою історичну місію виконала.

Що стосується колишнього СРСР, то він і зовсім розпався, залишивши по собі 15 нових незалежних держав. Проте й у них відбувається етнічний ренесанс [21].

Резюме

Завершуючи коротку оцінку сучасного (передусім – американського) етнічного ренесансу, слід наголосити, що він, цей ренесанс, породив деякі теоретичні проблеми. Сутність однієї з них полягає у, здавалося б, незбігу відповідних тенденцій до національного відокремлення із сучасним процесом формування єдиного світового співтовариства.

Етнічна революція сьогодення ззовні не “вписується” до очевидностей глобалізації – виробничої, торговельної, технічної, наукової, інформаційної, культурної та інших різновидів світової інтеграції, зустрічаючи відповідне нерозуміння передусім у сучасній Європі, яка активно об'єднується.

Здогадним і найзагальнішим поясненням цієї проблеми може бути те, що етнічне розмаїття здатне сприяти національній інтеграції, що воно має дещо іншу природу і виконує й деякі інші функції у людському суспільстві окрім тих, що бачилися дослідникам досі. Зокрема відкривається, що етнофори (навіть за умов емігрантського буття), виборюючи у межах певного суспільства легітимність розмаїття своїх субетнічних спільнотних цілісностей, здатні стверджувати розуміння цінності духовно-душевних взаємин не тільки на внутрішньо-спільнотному, а й на суспільному рівні, сприяючи у такий спосіб перетворенню населення на народ, на суспільство, на націю.

У цьому й полягає значення етнічного як спільнотно-суспільної цінності.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Радянські теорії і практики знищення етнічного“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Україна: Етнічний ренесанс. – Ідея жертовності. – Права людини

  • “Етнічний ренесанс” по-українськи: міграційний ракурс

  • Україна еміграційна

  • Україна імміграційна

  • Україна етнічна: ренесанс чи декаданс?

  • Лекція 2. Етнічна соціологія як наука і навчальна дисципліна

  • Місце і роль етнічної соціології у структурі соціологічного знання

  • Зв'язок етнічної соціології з іншими науками

  • Етнічна соціологія як навчальна дисципліна

  • Специфіка

  • Мета та основні завдання

  • Висновки

  • Раціональний зміст етнічного й національного

  • Національна свідомість

  • Феномен етнонаціональної свідомості

  • Лекція 3. Теоретичний рівень етнонаціональної свідомості

  • Етнос: погляди на природу та визначення поняття

  • Об'єктивістський погляд

  • Етногенеза

  • Розмивання етнічної специфіки та маргіналізація

  • Раси людини

  • Поняття “народ”

  • Феномен нації та визначення її поняття

  • Критика конструктивізму, або: нація – міф чи реальність?

  • Визначення поняття “нація”

  • Націєгенеза та етногенеза

  • Висновки

  • “Національний” – це “етнічний” чи “державний”?

  • Національність” – це етнічна чи державна належність?

  • Лекція 4. Практично-ціннісний рівень етнонаціональної свідомості

  • Загальнолюдська цінність етнічного

  • Багатоявленість єдиної сутності

  • Виважено оцінюючи етнічне

  • Зберігаючи етнічне

  • Етнічне як спільнотно-суспільна цінність (у контексті етнічного ренесансу)

  • Індустріалізація та ідея безетнічності

  • Радянські теорії і практики знищення етнічного
  • Етнічне як індивідуально-особистісна цінність

  • Сімейне виховання як основа етнізації

  • Політична нація як цінність українського народу

  • Лекція 5. Етнонаціональна самосвідомість

  • Феномен і поняття самосвідомості

  • Психологічний аспект самосвідомості

  • Регулятивно-дійова функція самосвідомості

  • Етнічна самосвідомість

  • Суб'єкти етнічної самосвідомості

  • Загальний погляд на історичну еволюцію самосвідомості етнофора

  • Об'єктивні детермінанти гіпертрофованості етнічної самосвідомості

  • Почуття Батьківщини як феномен етнонаціональної самосвідомості

  • Усвідомлене почуття етнічної Батьківщини

  • Соціальні почуття краю осілості та “країни дитинства”

  • Почуття політично-національної Вітчизни-України

  • Висновки

  • Лекція 6. Етнонаціональна самоідентифікація

  • “Географічний” підхід до практик етнічної і національної самоідентифікації

  • Національна самоідентифікація

  • Ставлення до етнічної ідентичності як “пробний камінь” розуміння ідентичності національної

  • Позиція ототожнення етнічної ідентичності з національною

  • Юрген Габермас: національна ідентичність

  • Етнічна опосередкованість національної ідентичності

  • Концепція національної ідентичності у термінологічних тенетах

  • Юрген Габермас: від національної до космополітичної ідентичності

  • Об'єднана Європа як наступник сучасних націй і національних ідентичностей

  • “Постнаціональна” ідентичність

  • Мультикультурна чи поліетнічна ідентичність – майбутнє Європи?

  • Імміграція як перспектива перетворення “етноядерної” національної ідентичності на мультикультурну

  • Висновки

  • Ірраціональні засади етнічного й національного

  • Лекція 7. Етнічне й національне у ментальному вимірі

  • Пошуки духовно-ментальних підвалин світобуття

  • Пошуки представниками школи “Анналів”

  • Етнічна ментальність

  • Феномен етнонаціональної ментальності

  • Висновки

  • Лекція 8. Етнічне й національне як колективне підсвідоме

  • Колективне несвідоме, архетип і душа в аналітичній психології Юнга

  • Феномен колективного підсвідомого: сучасне прочитання К. Юнга

  • Первісно-інстинктивні архетипи Юнга

  • Архетип “Здоланого душевного мороку”

  • Архетип “Психічно цілісної людини” первісних соціумів

  • Етнічні архетипи

  • Формування, функціонування, значення та зміст етнічних архетипів

  • Національно-суспільне підсвідоме

  • Висновки

  • Ментально-архетипний зміст етнічного

  • Лекція 9. Історичні механізми самозбереження та усталені ознаки функціонування української ментальності

  • Історичні механізми ментального самозбереження українства

  • Інтелігентність (духовний аристократизм) як компенсаторно-зберігальна ментальна ознака українства

  • Оборона православ'я – етнорелігійний засіб ментального самозбереження українства

  • Хмельниччина як чинник остаточного перетворення українства з етнографічної маси на ментально піднесену етнічну цілісність

  • “Здворянщення” козацької старшини, духовний занепад та друге ментальне відродження українства

  • Психологічно-соціальні ознаки української ментальності

  • Демократизм

  • Індивідуалізм як визначальна двоїста ознака української ментальності

  • Роз'єднаність українства як ментальна похідна надмірності індивідуалізму

  • Селянськість як псевдоментальна ознака українства

  • Висновки

  • Лекція 10. Етнічна мова як засадова ознака функціонування української ментальності: основні змісто-вияви

  • Вступ: основні змісто-вияви мовноїознаки етноментальності українців

  • Санскрит – праукраїнська мова

  • Сучасна українська мова і санскрит

  • Трипільсько-санскритські засади унікальності мовної ознаки етноментальності сучасних українців

  • 1917-1953 pp.: Підпресинговий змісто-вияв, або мовна складова української етноментальності у лещатах брутальної політики масового фізичного винищування

  • Динаміка змін у чисельності етнічних українців і етнічних меншин та зміни у виявах мовної складової української етноментальності (за наявними статистичними даними 1939-1959 pp.)

  • Загальні етномовно-ментальні наслідки змін у чисельності етнічних українців і росіян (за наявними статистичними даними 1926-1959 pp.)

  • 1953-1991 pp.: “Гуманний” змісто-вияв, або руйнування мовної складової української етноментальності шляхом російщення

  • Російщення територіального сегмента українського етнічного простору протягом 1959-1989 pp. як засадова умова здійснення всіх інших напрямів російщення

  • Російщення освітянсько-мовного, видавничо-мовного та культурно-мовного сегментів українського етнічного простору на відтинку 1959-1989 pp.: роль міст

  • Російщення української етнічної писемності, або лінгвоцид

  • Російщення мовної складової ментальності етнічних українців у спосіб “двомовних” та “рідномовних” маніпулювань їхньою свідомістю

  • 1991-2015 pp.: Функціонування етномовної складової української ментальності за умов новітньої української державності

  • Зміни у теоретичному розумінні та у практичних виявах мовної складової української етноментальності на відтинку 2001-2015 pp.

  • Висновки

  • Лекція 11. Українство як носій колективного підсвідомого

  • Українська Козацькість: від етноментального до етносимволічного виміру

  • Особливі місце, функції та роль козаччини у формуванні Козацькості як визначальної етноментальної риси українства

  • Перетворення Козацькості з дієво-визначальної етноментальної ознаки на колективний підсвідомий образ-символ українства

  • “Власна Держава” – омріяний образ-символ українства

  • Смисло-зміст “Соборна Держава”

  • Смисло-змістовна для-себе-інтенція “Очікування (жадання) Здатного Політичного Лідера”

  • Смисло-зміст “Сучасна Козацька Держава”

  • Легендарний образ-символ “Трипільсько-Санскритська Праукраїна”

  • Відцентрові міграції з Трипілля як концептуальна засада пояснення появи індоєвропейськомовних етносів

  • Основні напрями формування у колективній підсвідомості сучасних українців фальшивих образів-символів їхнього історичного минулого

  • Фальшувальний проект “Чужомовні прийшлі етноси на теренах України” (кімерійці, скіфи, сармати, “германські готи” та “тюркомовні гуни”). Вплив на підсвідомість

  • Фальшувальний проект “Українці – прийшлий етнос” versus образ-символ “Українці – споконвічний етнос на споконвічно своїй землі”

  • Висновки