Сутність будь-якого соціального явища можна осягнути, лише розглядаючи його разом з його історією, тобто разом із шляхами його становлення. Певна річ, не являє тут жодного винятку й українська ментальність, яка історично заманіфестувала здатність до самовідтворення та саморегуляції. Так, на втрату своєї княжої політичної еліти українство “відреагувало” майже суцільною інтелігентністю XVII-XVIII ст.; на втрату козачої політичної еліти – блискучою плеядою письменників XIX – початку XX ст.; на втрату демократичної політичної еліти у визвольних змаганнях 1917-1921 pp. – “розстріляним Відродженням” кінця 20-х – першої половини 30-х років.
Причому через свою політичну (а відтак – і просторово- географічну) розірваність українство змушене було по-різному захищати свою самобутність на західних та східних етнічних землях. Якщо, скажімо, на Заході на додаток до духовного аристократизму воно (українство) “ввімкнуло” етносамозахисний механізм греко-католицизму, то на Сході, через те, що тут після 1654 р. оборонство православ'я поступово втрачало сенс, а греко-католицизм не мав його зовсім, українство наполегливо створювало інший ефективний механізм етнозбереження. Це – козацькість, якій історично судилося стати етно- символом українства, але про неї йтиметься у лекції 11.
А поки визрівала козацькість, українство на неодноразову втрату своєї владно-політичної еліти, на відсутність власної буржуазії, а відтак – на загрозу втрати своєї самобутності через повне спольщення або зросійщення “відповіло”, наголосимо ще раз, саморегулятивним створенням такої ментальної риси, як суцільна інтелігентність. Остання є справжнім формовиявом етнічної шляхетності, найвищим щаблем української ментальності. Тож можна не помітити або не зрозуміти якісь інші риси українства, але не цю.
Проте українська ментальність зазнала істотних метаморфоз не тільки у зв'язку зі створенням такого етносамозахисного механізму, як суцільна інтелігентність (духовний аристократизм), а й завдяки такій специфічно українській рисі (що широко визнається), як індивідуалізм. Така забарвленість й індивідуалістична специфіка української ментальності була первісно зумовлена, у свою чергу, напівстеповим, переважно землеробським (а не лісовим, гірським, приморським, степово-кочівним тощо) способом життя українців. Адже землеробський спосіб життя змушував своїх носіїв перебувати у постійній обороні, а це потребувало більш розвинених, ніж, скажімо, у кочівників, форм соціальності, які відбивалися і на рисах характеру, і на типах індивідуальної та колективної поведінки.
Зрозуміло, що жодна з ментальних рис ніколи не постає у “чистому” вигляді, її окремішність є ніщо інше, як домінування у несвідомо визначених життєвих ситуаціях.
Що ж до спеціального виокремлення нами таких ментальних рис українства, як гуманність та демократизм, то воно не означає, зрозуміло, що інші етноси цих рис позбавлені. Йдеться лише про те, що ці риси виражені найінтенсивніше, що вони, будучи органічно з'єднаними, постають значно рельєфніше порівняно з іншими рисами української ментальності.
Тому Террі Моррісон, Бейн Конвей та Джордж Борден – автори книги “Поцілунок, уклін або рукостискання”, яка у середині 1990-х років вийшла друком у США, не змогли не написати про українців таке: “Поетичні за своєю вдачею, вони пов'язують кохання не з еротикою, а з більш філософським материнським почуттям. Існує справжня м'якість характеру, що постає як чемність та висока пошана до жінки. Жінки вважаються моральнісними лідерами націГ (курсив тут і вище автора. – Ред.) [53]. Отже, як то кажуть, дай Боже кожному етносові такої ментальності.
Таким чином, бачимо, що українська ментальність не з'явилася як щось готове й стале. Вона формувалася поступово, зазнаючи постійних змін, яких зазнає і сьогодні. Формуючи свою сучасну ментальність, українство має зберегти й зробити найвиразнішими у ній найліпші риси-ознаки, що їх було виплекано впродовж довгих століть боротьби й натхненної праці. І, мабуть, найважчою буде для нього боротьба за свою унікальну мову. Про це йтиметься у наступній лекції.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки“ на сторінці 1. Приємного читання.
