Діяльнісно-рефлексивна природа самосвідомості
Розвиток самосвідомості є розвитком феноменального “Я” індивіда, але це “Я” виникає, постає, утверджується, лише діяльнісно опосередковуючись своїм “не-Я”, лише виявляючи у ньому “своє інше”, лише наповнюючи себе почерпнутими через “не-Я” смислами, тобто образ “Я” включає в себе соціальні компоненти, “джерелом яких є взаємодія індивіда з іншими людьми” [6, с. 33]. І навпаки, “відмінність Я і не-Я існує скрізь, де є індивідуальна самосвідомість. Людина... пізнає себе лише завдяки результатам своєї – спільної з іншими людьми – діяльності. Самосвідомість, яка не ґрунтується на реальній діяльності, виключає її як "зовнішню", неминуче заходить у безвихідь, стає "порожнім" поняттям” [7, с. 78].
Діяльнісно-рефлексивна природа самосвідомості, мабуть, і зумовила те, що російський соціальний психолог В. Столін виокремлює у самосвідомості індивіда два аспекти: соціологічний та психологічний.
Соціологічний аспект самосвідомості
Соціологічний аспект пов'язаний з усвідомленням індивідом себе як виконавця певної соціальної ролі, як одного із суб'єктів реалізації технологічного боку культури. Тут його самосвідомість є “формою реєстрації своєї відповідності технологічному процесу” [8, с. 102]. Тобто ми б уточнили: індивід не може не постати у своїй самосвідомості тим, ким він насправді є у суспільстві – типізованим, певною мірою конформованим суб'єктом спільної соціальної діяльності. Проте водночас – залученим, “допущеним” до цієї діяльності й включеним через неї у певну соціальну суб'єкт-групу. Інакше кажучи, тут маємо справу із самосвідомістю індивіда як особистості, констатуючи той факт, що “взаємозв'язок індивідів у рамцях технології забезпечує тотожність систем оцінок інших людей та самооцінок” [Там само, с. 101].
У зв'язку з виокремленням соціологічного, особистісного шару самосвідомості індивіда, ми спеціально звертаємо увагу на те, що у цьому шарі індивід постає сам перед собою як залежна, неавтономна, певним чином знівельована соціальна величина. Тут можна вгледіти щось споріднене з общинною свідомістю й самосвідомістю, а саме: ясно виражене усвідомлення своєї приналежності до конкретної спільноти. Відмінність, проте, полягає в тому, що, ідентифікуючи себе з цією спільнотою, сучасний індивід включає в цю ідентифікацію лише відносне протиставлення себе разом зі “своєю” спільнотою іншим спільнотам та індивідам, що до них входять. Це пов'язано з розумінням і визнанням не тільки відмінностей, а й певної “спорідненості” з цими спільнотами – й саме при входженні разом з ними у великі соціальні групи й у суспільство загалом. У самосвідомості ж первісного індивіда його “Я” досить жорстко ідентифікується з “Ми”, й цьому синкретичному “Я-Ми” так само жорстко протиставлені всі “Вони” як “чужі”.
Психологічний аспект самосвідомості
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Феномен і поняття самосвідомості“ на сторінці 1. Приємного читання.
