Ментально-архетипний зміст етнічного

Українська етносоціологія

Реально існуючу єдність Духу і Душі у XX ст. було теоретично розірвано. Тому окремими шляхами йшли Зігмунд Фрейд і Карл Густав Юнг, які вивчали Душу, та Марк Блок, Люсьен Февр, Ле Гоффу об'єктом пізнання яких був Дух. Школа аналітичної психології та школа “Анналів” не перехрещувалися й, зрозуміло, не поєднувалися, отож і вивчення архетипів та ментальностей здійснювалося як два незалежних процеси. І тільки етнічна революція сьогодення поступово розкриває нам очі на те, що гносеологічно роз'єднане є онтологічною цілісністю. Дух та Душа мають різне походження, але єдиний субстрат – етнофора, тобто етнічного індивіда. Адже тільки етнос здатний виробити такий іншовираз Духу, як ментальність, і такий іншовираз Душі, як архетипність. Етнос формує кожного етнофора як індивідуалізовану єдність ментального та архетипного, тобто як єдність Духу й Душі.

Етнічні ментальності та етнічні архетипи співвідносяться між собою як феномени відповідно етнічного неусвідомлюваного та етнічного підсвідомого, як психічно-зовнішнє та психічно-внутрішнє. Проте вважаємо за необхідне внести певне уточнення. Ми ведемо тут мову про суб'єкта самоусвідомлення (передусім – теоретичного) сутнісних виявів-втілень ментальності певного титульного етносу, що розбудовує власну державу, і водночас про нього – як про суб'єкта формування таких феноменів колективного підсвідомого, як сучасні етнічні, а особливо – національні міфи і легенди, наповнені образами- символами, що мають життєво важливі для своїх відповідно етнічних та національних суб'єктів-носіїв смисло-змісти.

Певна річ, у кожного державоутворюючого та націєформу- ючого титульного етносу в якості визначального суб'єкта зазначених процесів самоусвідомлення та формування постає його інтелігенція. Таким чином, титульно-етнічна інтелігенція, з одного боку, так само як і решта того етносу, до якого вона належить, у повсякденному житті власну етноментальність виявляє назовні неусвідомлювано-автоматично, імпульсивно, але, з іншого боку, та її частка, що вдається до аналізу ментальності свого етносу, робить це, безперечно, цілком свідомо. Так само вона цілковито свідома того, що створювані нею етнічні й національні міфи і легенди можуть поширюватися й функціонувати у масах відповідно титульного етносу та національної спільноти переважно як феномени колективного підсвідомого.

Відтак можна стверджувати, що передусім саме титульно- етнічна гуманітарна інтелігенція створює раціонально неусвідомлювані засади ментально-духовної та колективно-підсвідомі засади душевної цілісності свого етносу і формованої ним нації, єдність їхніх Духу й Душі загалом.

Наостанок наголосимо, що етноментальне та етноархетипне не можуть бути “схоплені” в їх сутності поза феноменом культури. Сам етнос, по суті, – це духовно-душевний продукт культурогенези, і як сутнісний вияв людства він може й має бути описаний у таких поняттях, як “ментальність” та “архе- типність”. При цьому необхідно не тільки розв'язувати проблему співвідношення етноментального й етноархетипного, а й вирішувати завдання показу конструктивної ролі обох у житті окремого етнофора, кожного етносу, людства загалом. Адже завдяки етнічним відмінностям людство зберігає можливість повноцінно здійснювати свою культурогенезу, тому кожна втрата будь-якого етносу, можливо, й не спиняє просування людства у цивілізаційному напрямі, але збіднює його духовний потенціал і посилює його душевну спустошеність.

Отже, дбаючи про свої Дух і Душу, людство має зберігати етноси, пам'ятаючи, що, як зазначає Д. Ікеда, “подібно до того, як індустріалізація призвела до забруднення навколишнього середовища, інформатизація потягла за собою забруднення внутрішнього середовища людини” [19, с. 67]. Тобто звідси можна висновкувати, що індустріалізація піддає руйнації Дух, а інформатизація – Душу людства, а разом вони руйнують його етнічний простір – втілену єдність вселюдських Духу і Душі.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ментально-архетипний зміст етнічного“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Україна: Етнічний ренесанс. – Ідея жертовності. – Права людини

  • “Етнічний ренесанс” по-українськи: міграційний ракурс

  • Україна еміграційна

  • Україна імміграційна

  • Україна етнічна: ренесанс чи декаданс?

  • Лекція 2. Етнічна соціологія як наука і навчальна дисципліна

  • Місце і роль етнічної соціології у структурі соціологічного знання

  • Зв'язок етнічної соціології з іншими науками

  • Етнічна соціологія як навчальна дисципліна

  • Специфіка

  • Мета та основні завдання

  • Висновки

  • Раціональний зміст етнічного й національного

  • Національна свідомість

  • Феномен етнонаціональної свідомості

  • Лекція 3. Теоретичний рівень етнонаціональної свідомості

  • Етнос: погляди на природу та визначення поняття

  • Об'єктивістський погляд

  • Етногенеза

  • Розмивання етнічної специфіки та маргіналізація

  • Раси людини

  • Поняття “народ”

  • Феномен нації та визначення її поняття

  • Критика конструктивізму, або: нація – міф чи реальність?

  • Визначення поняття “нація”

  • Націєгенеза та етногенеза

  • Висновки

  • “Національний” – це “етнічний” чи “державний”?

  • Національність” – це етнічна чи державна належність?

  • Лекція 4. Практично-ціннісний рівень етнонаціональної свідомості

  • Загальнолюдська цінність етнічного

  • Багатоявленість єдиної сутності

  • Виважено оцінюючи етнічне

  • Зберігаючи етнічне

  • Етнічне як спільнотно-суспільна цінність (у контексті етнічного ренесансу)

  • Індустріалізація та ідея безетнічності

  • Радянські теорії і практики знищення етнічного

  • Етнічне як індивідуально-особистісна цінність

  • Сімейне виховання як основа етнізації

  • Політична нація як цінність українського народу

  • Лекція 5. Етнонаціональна самосвідомість

  • Феномен і поняття самосвідомості

  • Психологічний аспект самосвідомості

  • Регулятивно-дійова функція самосвідомості

  • Етнічна самосвідомість

  • Суб'єкти етнічної самосвідомості

  • Загальний погляд на історичну еволюцію самосвідомості етнофора

  • Об'єктивні детермінанти гіпертрофованості етнічної самосвідомості

  • Почуття Батьківщини як феномен етнонаціональної самосвідомості

  • Усвідомлене почуття етнічної Батьківщини

  • Соціальні почуття краю осілості та “країни дитинства”

  • Почуття політично-національної Вітчизни-України

  • Висновки

  • Лекція 6. Етнонаціональна самоідентифікація

  • “Географічний” підхід до практик етнічної і національної самоідентифікації

  • Національна самоідентифікація

  • Ставлення до етнічної ідентичності як “пробний камінь” розуміння ідентичності національної

  • Позиція ототожнення етнічної ідентичності з національною

  • Юрген Габермас: національна ідентичність

  • Етнічна опосередкованість національної ідентичності

  • Концепція національної ідентичності у термінологічних тенетах

  • Юрген Габермас: від національної до космополітичної ідентичності

  • Об'єднана Європа як наступник сучасних націй і національних ідентичностей

  • “Постнаціональна” ідентичність

  • Мультикультурна чи поліетнічна ідентичність – майбутнє Європи?

  • Імміграція як перспектива перетворення “етноядерної” національної ідентичності на мультикультурну

  • Висновки

  • Ірраціональні засади етнічного й національного

  • Лекція 7. Етнічне й національне у ментальному вимірі

  • Пошуки духовно-ментальних підвалин світобуття

  • Пошуки представниками школи “Анналів”

  • Етнічна ментальність

  • Феномен етнонаціональної ментальності

  • Висновки

  • Лекція 8. Етнічне й національне як колективне підсвідоме

  • Колективне несвідоме, архетип і душа в аналітичній психології Юнга

  • Феномен колективного підсвідомого: сучасне прочитання К. Юнга

  • Первісно-інстинктивні архетипи Юнга

  • Архетип “Здоланого душевного мороку”

  • Архетип “Психічно цілісної людини” первісних соціумів

  • Етнічні архетипи

  • Формування, функціонування, значення та зміст етнічних архетипів

  • Національно-суспільне підсвідоме

  • Висновки

  • Ментально-архетипний зміст етнічного
  • Лекція 9. Історичні механізми самозбереження та усталені ознаки функціонування української ментальності

  • Історичні механізми ментального самозбереження українства

  • Інтелігентність (духовний аристократизм) як компенсаторно-зберігальна ментальна ознака українства

  • Оборона православ'я – етнорелігійний засіб ментального самозбереження українства

  • Хмельниччина як чинник остаточного перетворення українства з етнографічної маси на ментально піднесену етнічну цілісність

  • “Здворянщення” козацької старшини, духовний занепад та друге ментальне відродження українства

  • Психологічно-соціальні ознаки української ментальності

  • Демократизм

  • Індивідуалізм як визначальна двоїста ознака української ментальності

  • Роз'єднаність українства як ментальна похідна надмірності індивідуалізму

  • Селянськість як псевдоментальна ознака українства

  • Висновки

  • Лекція 10. Етнічна мова як засадова ознака функціонування української ментальності: основні змісто-вияви

  • Вступ: основні змісто-вияви мовноїознаки етноментальності українців

  • Санскрит – праукраїнська мова

  • Сучасна українська мова і санскрит

  • Трипільсько-санскритські засади унікальності мовної ознаки етноментальності сучасних українців

  • 1917-1953 pp.: Підпресинговий змісто-вияв, або мовна складова української етноментальності у лещатах брутальної політики масового фізичного винищування

  • Динаміка змін у чисельності етнічних українців і етнічних меншин та зміни у виявах мовної складової української етноментальності (за наявними статистичними даними 1939-1959 pp.)

  • Загальні етномовно-ментальні наслідки змін у чисельності етнічних українців і росіян (за наявними статистичними даними 1926-1959 pp.)

  • 1953-1991 pp.: “Гуманний” змісто-вияв, або руйнування мовної складової української етноментальності шляхом російщення

  • Російщення територіального сегмента українського етнічного простору протягом 1959-1989 pp. як засадова умова здійснення всіх інших напрямів російщення

  • Російщення освітянсько-мовного, видавничо-мовного та культурно-мовного сегментів українського етнічного простору на відтинку 1959-1989 pp.: роль міст

  • Російщення української етнічної писемності, або лінгвоцид

  • Російщення мовної складової ментальності етнічних українців у спосіб “двомовних” та “рідномовних” маніпулювань їхньою свідомістю

  • 1991-2015 pp.: Функціонування етномовної складової української ментальності за умов новітньої української державності

  • Зміни у теоретичному розумінні та у практичних виявах мовної складової української етноментальності на відтинку 2001-2015 pp.

  • Висновки

  • Лекція 11. Українство як носій колективного підсвідомого

  • Українська Козацькість: від етноментального до етносимволічного виміру

  • Особливі місце, функції та роль козаччини у формуванні Козацькості як визначальної етноментальної риси українства

  • Перетворення Козацькості з дієво-визначальної етноментальної ознаки на колективний підсвідомий образ-символ українства

  • “Власна Держава” – омріяний образ-символ українства

  • Смисло-зміст “Соборна Держава”

  • Смисло-змістовна для-себе-інтенція “Очікування (жадання) Здатного Політичного Лідера”

  • Смисло-зміст “Сучасна Козацька Держава”

  • Легендарний образ-символ “Трипільсько-Санскритська Праукраїна”

  • Відцентрові міграції з Трипілля як концептуальна засада пояснення появи індоєвропейськомовних етносів

  • Основні напрями формування у колективній підсвідомості сучасних українців фальшивих образів-символів їхнього історичного минулого

  • Фальшувальний проект “Чужомовні прийшлі етноси на теренах України” (кімерійці, скіфи, сармати, “германські готи” та “тюркомовні гуни”). Вплив на підсвідомість

  • Фальшувальний проект “Українці – прийшлий етнос” versus образ-символ “Українці – споконвічний етнос на споконвічно своїй землі”

  • Висновки