Місце і роль етнічної соціології у структурі соціологічного знання

Українська етносоціологія

Ті уявлення про загальну структуру соціологічного знання, що склалися у 50-х роках XX ст. з виходом у світ праці американського соціолога Роберта Мертона “Соціальна теорія і соціальна структура” [16] без істотних змін зберігаються й донині. Ця структура є триступеневою і виглядає наступним чином:

• 1) загальна соціологічна теорія;

• 2) соціологічні теорії середнього рівня (рангу) (або спеціальні соціологічні теорії, галузеві соціологічні теорії);

• 3) теорія, методика і техніка конкретно-соціологічних (емпіричних) досліджень.

У вітчизняній соціології соціологічні теорії середнього рівня традиційно розкладаються на три підгрупи, а саме [12, с. 28]:

• 1) теорії, що вивчають окремі спільноти (соціологія міста, соціологія села, етносоціологія та ін.);

• 2) теорії, що вивчають життєдіяльність спільнот в окремих сферах (соціологія виховання, соціологія праці, соціологія економіки, соціологія освіти та ін.);

• 3) теорії, що вивчають окремі елементи соціального механізму (соціологія активності, соціологія організації, соціологія соціального контролю).

Але існують й інші підходи. Так, Н. Черниш, здійснюючи поділ соцологічних теорій середнього рівня, виокремлює дві підгрупи [10, с. 29, 30]:

• 1) спеціальні соціологічні теорії, які вивчають суб'єктів суспільного життя (соціологія особистості; соціологія сім'ї; соціологія класу; соціологія стану, прошарку; соціологія етносу; соціологія нації тощо);

• 2) спеціальні соціологічні теорії, які вивчають життєдіяльність соціальних суб'єктів в окремих сферах (соціологія культури; соціологія релігії; соціологія політики; соціологія праці й управління; соціологія дозвілля; соціологія освіти; соціологія виховання тощо).

Таким чином, можна бачити, що місцем етнічної соціології у загальній структурі соціологічного знання є соціологічні теорії середнього рівня (або спеціальні соціологічні теорії, галузеві соціологічні теорії).

Що ж до ролі етнічної соціології у загальній структурі соціологічного знання, то, як соціологічна теорія середнього рівня, вона, так би мовити, “зверху” перебуває у стосунках із загальносоціологічною теорією, завдяки чому опирається на неї як на своє методологічне підґрунтя. Однак, з іншого боку, вона й сама збагачує її тими своїми теоретичними узагальненнями, які виходять за вузькодисциплінарні межі і мають загально- соціологічну вагомість.

Проте етнічна соціологія, мабуть, ще щільніші зв'язки має “знизу” – тобто з рівнем конкретно-соціологічних (емпіричних) досліджень, для яких вона, з одного боку, є теоретико-методологічною базою, а також відіграє роль “постачальника” теоретичних проблем, які треба практично досліджувати, та гіпотез, які необхідно перевіряти. З іншого боку, й самі етнічні соціологи-теоретики постійно накопичують факти й проблеми, які “постачають” їм етносоціологи-емпірики і які потребують узагальнення й концептуалізації. Зрозуміло, що у такий спосіб відбувається розвиток і збагачення етносоціології як соціологічної теорії середнього рівня.

Видається за доцільне звернути увагу на ту обставину, що етнічна соціологія (разом з усіма соціологічними теоріями середнього рівня) зазнає впливів як “зверху”, так і “знизу”, тобто знаходиться у щільних “обіймах”. Це, відповідно, – єдина для всіх соціологічних теорій середнього рівня загальносоціологічна методологія і єдиний для них всіх загальносоціологічний емпіричний інструментарій. При цьому, однак, кожна із “обіймаючих” сторін із кожною із соціологічних теорій середнього рівня має й окремі “ніші” специфічного зв'язку.

Нарешті, заходячи з іншого боку, можливо було б, гадаємо, вдатися й до певного порівняння структури соціологічного знання зі структурою знання етнологічного. Тоді, відповідно, визначаючи місце етносоціології у структурі етнологічного знання, етнологію можна розглядати як загальноетнічну теорію, етносоціологію – як етнічну теорію середнього рівня, а щодо конкретних (емпіричних) етносоціологічних досліджень, то вони навряд потребують якогось порівняння. З аналогічною відповідністю можливо розглядати і роль етносоціології у структурі етнологічного знання.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Місце і роль етнічної соціології у структурі соціологічного знання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Україна: Етнічний ренесанс. – Ідея жертовності. – Права людини

  • “Етнічний ренесанс” по-українськи: міграційний ракурс

  • Україна еміграційна

  • Україна імміграційна

  • Україна етнічна: ренесанс чи декаданс?

  • Лекція 2. Етнічна соціологія як наука і навчальна дисципліна

  • Місце і роль етнічної соціології у структурі соціологічного знання
  • Зв'язок етнічної соціології з іншими науками

  • Етнічна соціологія як навчальна дисципліна

  • Специфіка

  • Мета та основні завдання

  • Висновки

  • Раціональний зміст етнічного й національного

  • Національна свідомість

  • Феномен етнонаціональної свідомості

  • Лекція 3. Теоретичний рівень етнонаціональної свідомості

  • Етнос: погляди на природу та визначення поняття

  • Об'єктивістський погляд

  • Етногенеза

  • Розмивання етнічної специфіки та маргіналізація

  • Раси людини

  • Поняття “народ”

  • Феномен нації та визначення її поняття

  • Критика конструктивізму, або: нація – міф чи реальність?

  • Визначення поняття “нація”

  • Націєгенеза та етногенеза

  • Висновки

  • “Національний” – це “етнічний” чи “державний”?

  • Національність” – це етнічна чи державна належність?

  • Лекція 4. Практично-ціннісний рівень етнонаціональної свідомості

  • Загальнолюдська цінність етнічного

  • Багатоявленість єдиної сутності

  • Виважено оцінюючи етнічне

  • Зберігаючи етнічне

  • Етнічне як спільнотно-суспільна цінність (у контексті етнічного ренесансу)

  • Індустріалізація та ідея безетнічності

  • Радянські теорії і практики знищення етнічного

  • Етнічне як індивідуально-особистісна цінність

  • Сімейне виховання як основа етнізації

  • Політична нація як цінність українського народу

  • Лекція 5. Етнонаціональна самосвідомість

  • Феномен і поняття самосвідомості

  • Психологічний аспект самосвідомості

  • Регулятивно-дійова функція самосвідомості

  • Етнічна самосвідомість

  • Суб'єкти етнічної самосвідомості

  • Загальний погляд на історичну еволюцію самосвідомості етнофора

  • Об'єктивні детермінанти гіпертрофованості етнічної самосвідомості

  • Почуття Батьківщини як феномен етнонаціональної самосвідомості

  • Усвідомлене почуття етнічної Батьківщини

  • Соціальні почуття краю осілості та “країни дитинства”

  • Почуття політично-національної Вітчизни-України

  • Висновки

  • Лекція 6. Етнонаціональна самоідентифікація

  • “Географічний” підхід до практик етнічної і національної самоідентифікації

  • Національна самоідентифікація

  • Ставлення до етнічної ідентичності як “пробний камінь” розуміння ідентичності національної

  • Позиція ототожнення етнічної ідентичності з національною

  • Юрген Габермас: національна ідентичність

  • Етнічна опосередкованість національної ідентичності

  • Концепція національної ідентичності у термінологічних тенетах

  • Юрген Габермас: від національної до космополітичної ідентичності

  • Об'єднана Європа як наступник сучасних націй і національних ідентичностей

  • “Постнаціональна” ідентичність

  • Мультикультурна чи поліетнічна ідентичність – майбутнє Європи?

  • Імміграція як перспектива перетворення “етноядерної” національної ідентичності на мультикультурну

  • Висновки

  • Ірраціональні засади етнічного й національного

  • Лекція 7. Етнічне й національне у ментальному вимірі

  • Пошуки духовно-ментальних підвалин світобуття

  • Пошуки представниками школи “Анналів”

  • Етнічна ментальність

  • Феномен етнонаціональної ментальності

  • Висновки

  • Лекція 8. Етнічне й національне як колективне підсвідоме

  • Колективне несвідоме, архетип і душа в аналітичній психології Юнга

  • Феномен колективного підсвідомого: сучасне прочитання К. Юнга

  • Первісно-інстинктивні архетипи Юнга

  • Архетип “Здоланого душевного мороку”

  • Архетип “Психічно цілісної людини” первісних соціумів

  • Етнічні архетипи

  • Формування, функціонування, значення та зміст етнічних архетипів

  • Національно-суспільне підсвідоме

  • Висновки

  • Ментально-архетипний зміст етнічного

  • Лекція 9. Історичні механізми самозбереження та усталені ознаки функціонування української ментальності

  • Історичні механізми ментального самозбереження українства

  • Інтелігентність (духовний аристократизм) як компенсаторно-зберігальна ментальна ознака українства

  • Оборона православ'я – етнорелігійний засіб ментального самозбереження українства

  • Хмельниччина як чинник остаточного перетворення українства з етнографічної маси на ментально піднесену етнічну цілісність

  • “Здворянщення” козацької старшини, духовний занепад та друге ментальне відродження українства

  • Психологічно-соціальні ознаки української ментальності

  • Демократизм

  • Індивідуалізм як визначальна двоїста ознака української ментальності

  • Роз'єднаність українства як ментальна похідна надмірності індивідуалізму

  • Селянськість як псевдоментальна ознака українства

  • Висновки

  • Лекція 10. Етнічна мова як засадова ознака функціонування української ментальності: основні змісто-вияви

  • Вступ: основні змісто-вияви мовноїознаки етноментальності українців

  • Санскрит – праукраїнська мова

  • Сучасна українська мова і санскрит

  • Трипільсько-санскритські засади унікальності мовної ознаки етноментальності сучасних українців

  • 1917-1953 pp.: Підпресинговий змісто-вияв, або мовна складова української етноментальності у лещатах брутальної політики масового фізичного винищування

  • Динаміка змін у чисельності етнічних українців і етнічних меншин та зміни у виявах мовної складової української етноментальності (за наявними статистичними даними 1939-1959 pp.)

  • Загальні етномовно-ментальні наслідки змін у чисельності етнічних українців і росіян (за наявними статистичними даними 1926-1959 pp.)

  • 1953-1991 pp.: “Гуманний” змісто-вияв, або руйнування мовної складової української етноментальності шляхом російщення

  • Російщення територіального сегмента українського етнічного простору протягом 1959-1989 pp. як засадова умова здійснення всіх інших напрямів російщення

  • Російщення освітянсько-мовного, видавничо-мовного та культурно-мовного сегментів українського етнічного простору на відтинку 1959-1989 pp.: роль міст

  • Російщення української етнічної писемності, або лінгвоцид

  • Російщення мовної складової ментальності етнічних українців у спосіб “двомовних” та “рідномовних” маніпулювань їхньою свідомістю

  • 1991-2015 pp.: Функціонування етномовної складової української ментальності за умов новітньої української державності

  • Зміни у теоретичному розумінні та у практичних виявах мовної складової української етноментальності на відтинку 2001-2015 pp.

  • Висновки

  • Лекція 11. Українство як носій колективного підсвідомого

  • Українська Козацькість: від етноментального до етносимволічного виміру

  • Особливі місце, функції та роль козаччини у формуванні Козацькості як визначальної етноментальної риси українства

  • Перетворення Козацькості з дієво-визначальної етноментальної ознаки на колективний підсвідомий образ-символ українства

  • “Власна Держава” – омріяний образ-символ українства

  • Смисло-зміст “Соборна Держава”

  • Смисло-змістовна для-себе-інтенція “Очікування (жадання) Здатного Політичного Лідера”

  • Смисло-зміст “Сучасна Козацька Держава”

  • Легендарний образ-символ “Трипільсько-Санскритська Праукраїна”

  • Відцентрові міграції з Трипілля як концептуальна засада пояснення появи індоєвропейськомовних етносів

  • Основні напрями формування у колективній підсвідомості сучасних українців фальшивих образів-символів їхнього історичного минулого

  • Фальшувальний проект “Чужомовні прийшлі етноси на теренах України” (кімерійці, скіфи, сармати, “германські готи” та “тюркомовні гуни”). Вплив на підсвідомість

  • Фальшувальний проект “Українці – прийшлий етнос” versus образ-символ “Українці – споконвічний етнос на споконвічно своїй землі”

  • Висновки