Висновки

Українська етносоціологія


Особистісне несвідоме. – Колективне несвідоме. – Етноспільнотне підсвідоме. – Національно-суспільне підсвідоме


Фрейд і Юнг, як відомо, були цілителями індивідуальних людських душ. Проте Юнг, як творчий послідовник Фрейда, розриває замкнене коло, створене спробами пояснювати індивідуальні неврози винятково особливостями індивідуальної долі, а відтак – індивідуальної психіки. Сила його наукової інтуїції дає йому можливість наблизитися до з'ясування соціальної зумовленості душевних хвороб окремих людей, потрактовуючи індивідуальне несвідоме Фрейда як лише окремий випадок колективного несвідомого. Однак саме колективне несвідоме у Юнга є дещо містифікованим. Воно не “заземлене” на сьогодення, а сягає своїм корінням у глибини “сивої давнини”, в архетипні смисло-змісти найдавніших міфо-легендних образів-символів, “дивно схожих”, як це побачив Юнг, у багатьох народів.

Важливим є те, що Юнг встановив факт певної необхідності, навіть потреби у зв'язках із колективним несвідомим серед майже всіх його пацієнтів та й деяких душевно здорових його сучасників. Найзагальніша причина цієї потреби, вважав він, коріниться в особливих властивостях людської душі, у міфологічному характері архетипів. Гадаємо, що у зв'язку з цим слід враховувати, що пацієнти Юнга, по-перше, були здебільшого міськими мешканцями, а тому вони були або частково, або й повністю етнічно маргіналізованими; по-друге, вони були людьми переважно освіченими, а тому, безумовно, знайомими із міфами давніх греків та інших архаїчних народів. Отже, не випадково відповідними були й міфообрази хворобливих снів цих пацієнтів.

Що ж до потреби у цих образах та у Юнговому колективному несвідомому взагалі, то можна припустити, що у такий спосіб підсвідомо виявлялася прихована (включно й від самих себе) туга пацієнтів Юнга за не так вже й давно втраченими душевними зв'язками зі своїм рідним (за походженням) етносом.

І тоді феномен колективного підсвідомого можна конкретизувати як, ми б сказали, иетноспільнотне підсвідоме”. Власне кажучи, якщо під шаром особистісного несвідомого Юнг виявляє первісно-інстинктивне колективне несвідоме, то соціологічне прочитання останнього виявляє, своєю чергою, дію феноменів етноспільнотного підсвідомого.

Відтак, як було зазначено, Юнг зі своїм колективним несвідомим ближче, ніж Фрейд підійшов до відповіді на питання про причини особливої ролі несвідомого (підсвідомого) у житті людини, вбачаючи ці причини в особливих властивостях людської душі, у міфологічному характері колективного підсвідомого, у тяжінні до осучаснення міфів сивої давнини. Однак, прагнучи здійснити наступне (слідом за Юнгом) зусилля у напрямі заглиблення у сутність проблеми несвідомого (підсвідомого), ми припускаємо, що дійсне душевне здоров'я може бути притаманним лише індивіду-етнофору; що міфологічний характер колективного підсвідомого може бути лише етноміфологічним; що тяжіння до осучаснення міфів сивої давнини являє латентну тенденцію до реанімування майже втраченого етнічного.

Нарешті відзначимо, по-перше, що якщо етнічні міфи, легенди, образи й символи органічно входять у зміст етноспільнотного підсвідомого протягом багатьох століть, то національно-суспільне підсвідоме є продуктом міфотворчості сьогодення. При цьому “сучасна апологія міфу супроводжується певним чином посиленням тенденції ствердження національного "фундаменталізму". Міф, таким чином, стає основою самоідентифікації спільноти в межах національної культури” (курсив автора. – Ред.) [13, с. 296].

По-друге, якщо етнічні архетипи своїм органічним походженням (так, Макс Шелер зазначає: “"Відносно природні світогляди" – це органічно посталі утворення, рух яких відбувається у дуже великих часових вимірах? (виділення автора. – Ред.) [18, с. 120]) сягають у глибини історичної давнини, то національно-суспільне підсвідоме виникає головним чином завдяки сучасному свідомому творенню титульним етносом нових або завдяки свідомій таки ж модернізації ним вже існуючих визначальних міфів. Точніше кажучи, процес такого міфотворення значною мірою відбувається при спиранні на державу і за своїм змістом є творенням національно-суспільного підсвідомого. Зрозуміло, що визначальний міф титульного етносу не стає міфом також й інших етнічних спільнот держави, але він впливає на підсвідомість їхніх представників таким чином, що породжує в ній образ-символ надійного етноспільнотного лідера нації.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Україна: Етнічний ренесанс. – Ідея жертовності. – Права людини

  • “Етнічний ренесанс” по-українськи: міграційний ракурс

  • Україна еміграційна

  • Україна імміграційна

  • Україна етнічна: ренесанс чи декаданс?

  • Лекція 2. Етнічна соціологія як наука і навчальна дисципліна

  • Місце і роль етнічної соціології у структурі соціологічного знання

  • Зв'язок етнічної соціології з іншими науками

  • Етнічна соціологія як навчальна дисципліна

  • Специфіка

  • Мета та основні завдання

  • Висновки

  • Раціональний зміст етнічного й національного

  • Національна свідомість

  • Феномен етнонаціональної свідомості

  • Лекція 3. Теоретичний рівень етнонаціональної свідомості

  • Етнос: погляди на природу та визначення поняття

  • Об'єктивістський погляд

  • Етногенеза

  • Розмивання етнічної специфіки та маргіналізація

  • Раси людини

  • Поняття “народ”

  • Феномен нації та визначення її поняття

  • Критика конструктивізму, або: нація – міф чи реальність?

  • Визначення поняття “нація”

  • Націєгенеза та етногенеза

  • Висновки

  • “Національний” – це “етнічний” чи “державний”?

  • Національність” – це етнічна чи державна належність?

  • Лекція 4. Практично-ціннісний рівень етнонаціональної свідомості

  • Загальнолюдська цінність етнічного

  • Багатоявленість єдиної сутності

  • Виважено оцінюючи етнічне

  • Зберігаючи етнічне

  • Етнічне як спільнотно-суспільна цінність (у контексті етнічного ренесансу)

  • Індустріалізація та ідея безетнічності

  • Радянські теорії і практики знищення етнічного

  • Етнічне як індивідуально-особистісна цінність

  • Сімейне виховання як основа етнізації

  • Політична нація як цінність українського народу

  • Лекція 5. Етнонаціональна самосвідомість

  • Феномен і поняття самосвідомості

  • Психологічний аспект самосвідомості

  • Регулятивно-дійова функція самосвідомості

  • Етнічна самосвідомість

  • Суб'єкти етнічної самосвідомості

  • Загальний погляд на історичну еволюцію самосвідомості етнофора

  • Об'єктивні детермінанти гіпертрофованості етнічної самосвідомості

  • Почуття Батьківщини як феномен етнонаціональної самосвідомості

  • Усвідомлене почуття етнічної Батьківщини

  • Соціальні почуття краю осілості та “країни дитинства”

  • Почуття політично-національної Вітчизни-України

  • Висновки

  • Лекція 6. Етнонаціональна самоідентифікація

  • “Географічний” підхід до практик етнічної і національної самоідентифікації

  • Національна самоідентифікація

  • Ставлення до етнічної ідентичності як “пробний камінь” розуміння ідентичності національної

  • Позиція ототожнення етнічної ідентичності з національною

  • Юрген Габермас: національна ідентичність

  • Етнічна опосередкованість національної ідентичності

  • Концепція національної ідентичності у термінологічних тенетах

  • Юрген Габермас: від національної до космополітичної ідентичності

  • Об'єднана Європа як наступник сучасних націй і національних ідентичностей

  • “Постнаціональна” ідентичність

  • Мультикультурна чи поліетнічна ідентичність – майбутнє Європи?

  • Імміграція як перспектива перетворення “етноядерної” національної ідентичності на мультикультурну

  • Висновки

  • Ірраціональні засади етнічного й національного

  • Лекція 7. Етнічне й національне у ментальному вимірі

  • Пошуки духовно-ментальних підвалин світобуття

  • Пошуки представниками школи “Анналів”

  • Етнічна ментальність

  • Феномен етнонаціональної ментальності

  • Висновки

  • Лекція 8. Етнічне й національне як колективне підсвідоме

  • Колективне несвідоме, архетип і душа в аналітичній психології Юнга

  • Феномен колективного підсвідомого: сучасне прочитання К. Юнга

  • Первісно-інстинктивні архетипи Юнга

  • Архетип “Здоланого душевного мороку”

  • Архетип “Психічно цілісної людини” первісних соціумів

  • Етнічні архетипи

  • Формування, функціонування, значення та зміст етнічних архетипів

  • Національно-суспільне підсвідоме

  • Висновки
  • Ментально-архетипний зміст етнічного

  • Лекція 9. Історичні механізми самозбереження та усталені ознаки функціонування української ментальності

  • Історичні механізми ментального самозбереження українства

  • Інтелігентність (духовний аристократизм) як компенсаторно-зберігальна ментальна ознака українства

  • Оборона православ'я – етнорелігійний засіб ментального самозбереження українства

  • Хмельниччина як чинник остаточного перетворення українства з етнографічної маси на ментально піднесену етнічну цілісність

  • “Здворянщення” козацької старшини, духовний занепад та друге ментальне відродження українства

  • Психологічно-соціальні ознаки української ментальності

  • Демократизм

  • Індивідуалізм як визначальна двоїста ознака української ментальності

  • Роз'єднаність українства як ментальна похідна надмірності індивідуалізму

  • Селянськість як псевдоментальна ознака українства

  • Висновки

  • Лекція 10. Етнічна мова як засадова ознака функціонування української ментальності: основні змісто-вияви

  • Вступ: основні змісто-вияви мовноїознаки етноментальності українців

  • Санскрит – праукраїнська мова

  • Сучасна українська мова і санскрит

  • Трипільсько-санскритські засади унікальності мовної ознаки етноментальності сучасних українців

  • 1917-1953 pp.: Підпресинговий змісто-вияв, або мовна складова української етноментальності у лещатах брутальної політики масового фізичного винищування

  • Динаміка змін у чисельності етнічних українців і етнічних меншин та зміни у виявах мовної складової української етноментальності (за наявними статистичними даними 1939-1959 pp.)

  • Загальні етномовно-ментальні наслідки змін у чисельності етнічних українців і росіян (за наявними статистичними даними 1926-1959 pp.)

  • 1953-1991 pp.: “Гуманний” змісто-вияв, або руйнування мовної складової української етноментальності шляхом російщення

  • Російщення територіального сегмента українського етнічного простору протягом 1959-1989 pp. як засадова умова здійснення всіх інших напрямів російщення

  • Російщення освітянсько-мовного, видавничо-мовного та культурно-мовного сегментів українського етнічного простору на відтинку 1959-1989 pp.: роль міст

  • Російщення української етнічної писемності, або лінгвоцид

  • Російщення мовної складової ментальності етнічних українців у спосіб “двомовних” та “рідномовних” маніпулювань їхньою свідомістю

  • 1991-2015 pp.: Функціонування етномовної складової української ментальності за умов новітньої української державності

  • Зміни у теоретичному розумінні та у практичних виявах мовної складової української етноментальності на відтинку 2001-2015 pp.

  • Висновки

  • Лекція 11. Українство як носій колективного підсвідомого

  • Українська Козацькість: від етноментального до етносимволічного виміру

  • Особливі місце, функції та роль козаччини у формуванні Козацькості як визначальної етноментальної риси українства

  • Перетворення Козацькості з дієво-визначальної етноментальної ознаки на колективний підсвідомий образ-символ українства

  • “Власна Держава” – омріяний образ-символ українства

  • Смисло-зміст “Соборна Держава”

  • Смисло-змістовна для-себе-інтенція “Очікування (жадання) Здатного Політичного Лідера”

  • Смисло-зміст “Сучасна Козацька Держава”

  • Легендарний образ-символ “Трипільсько-Санскритська Праукраїна”

  • Відцентрові міграції з Трипілля як концептуальна засада пояснення появи індоєвропейськомовних етносів

  • Основні напрями формування у колективній підсвідомості сучасних українців фальшивих образів-символів їхнього історичного минулого

  • Фальшувальний проект “Чужомовні прийшлі етноси на теренах України” (кімерійці, скіфи, сармати, “германські готи” та “тюркомовні гуни”). Вплив на підсвідомість

  • Фальшувальний проект “Українці – прийшлий етнос” versus образ-символ “Українці – споконвічний етнос на споконвічно своїй землі”

  • Висновки