Поряд з тими відмінностями між людьми, що вони постали як наслідок етногенези, існують відмінності й несоціогенного походження, які, проте, ніяк не можна відокремити від етнічних процесів, а саме: расові відмінності.
Раси людини (франц. гасе, від італ. razza – першоджерело, напевне, араб., “рас” – голова, походження) – це групи людей, що склалися історично і з'єднані спільністю походження, яка виявляється у спільності зовнішніх, другорядних щодо соціальної сутності людини, спадкових фізичних ознак (колір шкіри, густість та особливості волосяного покриву, міра виступання вилиць, носа, товщина губ, проріз очей тощо). За цими ознаками, з часів Жозефа Артюра де Гобіно (1816-1882), зазвичай виокремлюють три основні фізичні типи, що найбільш відрізняються один від одного: негроїдний (чорний), європеоїдний (білий, або кавказький) та монголоїдний (жовтий). Як зазначає відомий сучасний англійський соціолог Ентоні Гідденс, “деякі автори виокремлювали чотири або й п'ять основних рас, інші ж стверджували, що їх існує не менш як три десятки” [19, с. 220].
Характеризуючи раси, вчені звертають увагу на кілька моментів. По-перше, все людство становить єдиний біологічний вид. Доказом цього є те, що життєво важливі ознаки – структура мозку, особливості, пов'язані з прямоходінням, будова руки, устрій голосових зв'язок, зоровий та слуховий апарати тощо – не виявляють расових відмінностей. По-друге, власне ці відмінності ніяк не є щаблями еволюції, а сформувалися внаслідок пристосування до різних умов географічного середовища. Отже, всі раси однаково здатні до культурного розвитку.
По-третє, із зростанням культури значення біологічного пристосування безперервно зменшується. Тому сучасні расові відмінності вже далеко не завжди відбивають кліматичні особливості того природного середовища, в якому розселені представники відповідних рас. Так, лише історичними чинниками можна пояснити присутність великої чисельності представників негроїдної раси у країнах Північної Америки, а сьогодні – вже й Західної Європи. По-четверте, поділ людей на раси загалом не збігається з поділом за етнічними та мовними ознаками. Наприклад, у сучасній Великій Британії, класичній країні європеоїдів, досить помітною є присутність представників негроїдної та монголоїдної рас, багато з яких живуть там вже протягом кількох поколінь і практично втратили свою колишню етнічність.
Отже, для етнічної соціології досить важливим є акцентування уваги на необхідності чіткого розрізнення понять “етнос” і “раса”, якими послуговуються для означення змісту відповідно соціально-природного та суто природного феноменів. Підстави для такого акцентування є. Наприклад, один із фундаторів націонал-соціалістської ідеологічної доктрини Адольф Гітлер, як відомо, намагався довести, що німецький етнос антропологічно, інтелектуально й психологічно становить окрему арійську расу, призначенням якої є панування над людством. “У наступні після Другої світової війни роки "наука про раси" була повністю дискредитована”, через що “наукове співтовариство фактично відмовилося від поняття раси” [19, с. 220].
Поняття “народ”
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська етносоціологія» автора Нельга О. В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Раси людини“ на сторінці 1. Приємного читання.
