Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.
Глибше орати — більше хліба мати.
Повний колос до землі гнеться, а пустий вгору дереться.
Аби сіяв вчасно, то і вродить рясно.
Пшениця колоситься — життя веселиться.
Хто полю годить, тому жито родить.
Влітку день віз хліба дає.
Коли хліб на возі, то нема біди в дорозі.
Гріє не зимова шуба, а літній хліб.
Очищали ми зерно, щоб родило і росло.
Які зерна, такий і сніп.
У жнива в селянина три турботи: і косити, і орати, і сіяти.
Сій густо — не буде пусто.
Як сіно косять, то дощів не просять.
Як жнива закінчиш впору9 буде що возити в комору.
Добре там живеться, де гуртом сіється і жнеться.
Один урожай збирай, а про інший дбай.
Яка пшениця — така й паляниця.
Паляниця — хлібові сестриця.
Чим нива чорніша, тим хліб біліший.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прикмети, погода та господарська діяльність.“ на сторінці 4. Приємного читання.
