Народні прикмети стосовно певної пори року давали змогу прогнозувати можливі наслідки хліборобської праці:
Євдокія несе селянину затії: треба плуга гострити, борону чинити (14 березня).
Федот заметіль приніс — довго трави не буде (15 березня).
Березневий великий сніг — на добрий урожай. Квітень з водою — травень з травою.
Травень холодний — рік хлібородний.
Липень спекотний — літо без хліба.
***
Юрій на поріг весну приволік (6 травня).
Теплий Єгор весну починає (6 травня), а Ілля закінчує літо (2 серпня).
Єремій, Єремій, про посіви розумій (13 травня).
(15 травня — Борисів день, солов'їний день).
Миколин дощ зайвим не буває: на Миколи дощовито — влітку буде гарне жито (22 травня).
***
Купальська ніч зоряна — будуть гриби (7 липня). Андрій озимі хліба наливає, а овес і половини не сягає (17 липня).
***
Осінь дощова — на врожай. Довго не відлітають шпаки — осінь буде суха. Волога, але тепла осінь — на довгу зиму. Журавлі у вирій першими відлетіли — холода прийшли, лебеді рушили — настала пора заморозків. Гуси у вирій — буде сніг.
***
Жолудів і горіхів багато, а грибів мало — зима буде суворою.
Пізній гриб — пізній сніг.
Ворони влаштовують у небі "хоровод" — на снігопад.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія родознавства» автора Черепанова С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прикмети, погода та господарська діяльність.“ на сторінці 2. Приємного читання.
